Вихор - Військо північних морів
текст песни
33
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Вихор - Військо північних морів - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Посеред зимової лютої ночі
Прадавнє військо з кургану повстало.
Місячним сяйвом наповнені очі.
Лицарів смерті ніщо не тримало.
Нічна заметіль взяла їх в обійми
Прозорою кригою північних морій.
Де їхня батьківщина, дружини і діти.
Де фйорди народжують нових людей.
Військо згадало як в штормі ревучому
Шлях прокладали від серця до Сонця.
Знали,що згинуть в небутті неминучому,
Йшли без сумнівів до своїх праотців.
Та справжні герої смерті не знають,
Прямуючи в царство вічних тіней.
Зі зброєю в битві як зорі згорають,
Та слава співає в дзвіні мечей.
Прадавнє військо з кургану повстало.
Місячним сяйвом наповнені очі.
Лицарів смерті ніщо не тримало.
Нічна заметіль взяла їх в обійми
Прозорою кригою північних морій.
Де їхня батьківщина, дружини і діти.
Де фйорди народжують нових людей.
Військо згадало як в штормі ревучому
Шлях прокладали від серця до Сонця.
Знали,що згинуть в небутті неминучому,
Йшли без сумнівів до своїх праотців.
Та справжні герої смерті не знають,
Прямуючи в царство вічних тіней.
Зі зброєю в битві як зорі згорають,
Та слава співає в дзвіні мечей.
В середине зимней свиревой ночи
Древняя армия из насыпи восстала.
Лунный свет наполнен глазами.
Там не было ничего рыцари смерти.
Ночная снежная вмешанка взяла их в объятиях
Прозрачные ледяные хлопья Северного моря.
Где их родина, жены и дети.
Где фьорды рожают новых людей.
Армия упоминалась как в бурном ревном
Путь был проложен от сердца к солнцу.
Знал, что они сгибаются в не -возбужденном неизбежном,
Они без сомнения пошли своим предкам.
И настоящие герои смерти не знают
Пойдя в Королевство вечных тени.
С оружием в битве, как рассвет, ожоги,
Но слава поет на пляже Мечей.
Древняя армия из насыпи восстала.
Лунный свет наполнен глазами.
Там не было ничего рыцари смерти.
Ночная снежная вмешанка взяла их в объятиях
Прозрачные ледяные хлопья Северного моря.
Где их родина, жены и дети.
Где фьорды рожают новых людей.
Армия упоминалась как в бурном ревном
Путь был проложен от сердца к солнцу.
Знал, что они сгибаются в не -возбужденном неизбежном,
Они без сомнения пошли своим предкам.
И настоящие герои смерти не знают
Пойдя в Королевство вечных тени.
С оружием в битве, как рассвет, ожоги,
Но слава поет на пляже Мечей.