Віктор Дяченко - Л. Костенко - І дощ, і сніг, і віхола, і вітер
текст песни
22
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Віктор Дяченко - Л. Костенко - І дощ, і сніг, і віхола, і вітер - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
І дощ, і сніг, і віхола, і вітер.
Високовольтна лінія Голгоф.
На біле поле гайвороння літер
впаде як хмари, цілі хмари строф.
Нове століття вже на видноколі,
і час новітню створює красу.
А ритми мчать - як вершники у полі.
А рима віршам запліта косу.
І в епіцентрі логіки і стресу,
де все змішалось - рідне і чуже,
цінує розум вигуки прогресу,
душа скарби прадавні стереже.
Високовольтна лінія Голгоф.
На біле поле гайвороння літер
впаде як хмари, цілі хмари строф.
Нове століття вже на видноколі,
і час новітню створює красу.
А ритми мчать - як вершники у полі.
А рима віршам запліта косу.
І в епіцентрі логіки і стресу,
де все змішалось - рідне і чуже,
цінує розум вигуки прогресу,
душа скарби прадавні стереже.
И дождь, снег и вихрь, и ветер.
Высокая линия Голгофы.
На белом поле буквах Гайворона
Он упадет как облака, целые облака строф.
Новый век уже в виде,
И последний раз создает красоту.
И ритмы спешки - как гонщики в поле.
И рифма - это поэзия косички.
И в эпицентре логики и стресса,
где все было смешано - местный и инопланетный,
ценит разум восклицаний прогресса,
Душа сокровища сохраняется.
Высокая линия Голгофы.
На белом поле буквах Гайворона
Он упадет как облака, целые облака строф.
Новый век уже в виде,
И последний раз создает красоту.
И ритмы спешки - как гонщики в поле.
И рифма - это поэзия косички.
И в эпицентре логики и стресса,
где все было смешано - местный и инопланетный,
ценит разум восклицаний прогресса,
Душа сокровища сохраняется.