Вперше Чую - Сад Смерті
текст песни

Під чужим ім‘ям у минулому
Під новим ім‘ям у майбутньому
Твої очі дивились по-новому
Та уста по-старому сплюнули.

Не чекай мене, я не повернуся
Не тримай, зачини віконниці
Підніми мене з долонь вересня
Поклади мене перед іконами.

І нехай ці обличчя вирішать ЩО Я ТАКЕ
Так, щоб потім за мною ранок задмухав вікна.
Все минає, шкода тільки, що не мине
Мене темінь, а тебе світло.

Під чужими знаменами м‘ятими,
Під чужими тілами томними
Нас народжували солдатами
У сорочках відразу з погонами.

Не цілуй мене, мені боляче,
Лиш схились, як очі посиніли
На військовому, на кладовищі
Проводжала мати сина.

В сад, де дерева шепочуть не в лад
Де не затишно теплим вітрам, там...
Там, де колиска землі навесні буде в росах ридать по мені
Сад...

Прилетіли птахи з окраїн
І дерева вголос зітхнули
В нас давно життя відібрали
А сьогодні смерть повернули.

Не цілуй мене, мені боляче,
Лиш схились, як пасма посивіли
На військовому на кладовищі
Попрощалась мати з сином

Сад, де дерева шепочуть не в лад
Де не затишно теплим вітрам, там...
Там, де колиска землі навесні буде в росах ридать по мені
Сад...

Під чужим ім‘ям у минулому
Під новим ім‘ям у майбутньому
Твої очі дивились по-новому
Та уста по-старому сплюнули.

Не чекай мене, я не повернуся
Не тримай, зачини віконниці
Підніми мене з долонь вересня
Поклади мене перед іконами.

І нехай ці обличчя вирішать ЩО Я ТАКЕ
Так, щоб потім за мною ранок задмухав вікна.
Все минає, шкода, що і це мине
Моя темінь і твоє світло.