I-ney - Оазис
текст песни
16
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
I-ney - Оазис - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
А я тону в твоїх очах кольору моря
Якби не ти, то я б зачах чи вмер би з горя.
Я так просив, благав у Бога про таку, як ти,
Життя моє, колись убоге, стало золотим.
Нехай тебе я знаю лиш дуже мало часу,
Але твоя душа наповнена прикрасами.
Ти так прекрасна, тендітна, ніжна, класна,
Ти така чиста, наче ранішня роса.
Різні полюса Землі з’єднались у єдине,
Таке життя красиве, але швидкоплинне.
Потрібно встигнути багато чого зробити,
Потрібно зберегти кохання, воно прагне жити.
І загубившись у твоєму довгому волоссі,
Ми забуваємо про цю меланхолійну осінь.
Досить вже навколишніх неприємностей,
Ти мій живий оазис серед неживих пустель.
Купа ідей в голові моїй,
А ти ідеш серед людей в обіймах мрій,
І ми зустрілися з тобою, бо потрібно так,
Потрібно нам і тим усім, хто на небесах.
Немов веселка, поміж сонцем і дощем,
Така ти різнобарвна, хочу обіймати ще і ще...
Раніше був я диким звіром із гірських печер,
Тепер мені завдяки тобі стає все краще.
Щез із мого обличчя сум,
В тобі я бачу неймовірну душі красу.
Я донесу до тебе всю свою любов,
Якщо буваю не правий – то не обезсудь.
І знову, знову, знову, знов сумую за тобою,
Коли немає поруч, коли між нами час,
Відчую знову наш зв’язок, що душу заспокоїть,
І забере назавжди всередині колапс.
Твоя стихія – це не місто, це природа,
В твоєму серці міститься гірська порода,
Але не холодна, а гаряча, наче лава,
Я ніби хімік, що відкрив тебе, як новий сплав.
Купа ідей в голові моїй,
А ти ідеш серед людей в обіймах мрій,
І ми зустрілися з тобою, бо потрібно так,
Потрібно нам і тим усім, хто на небесах.
Якби не ти, то я б зачах чи вмер би з горя.
Я так просив, благав у Бога про таку, як ти,
Життя моє, колись убоге, стало золотим.
Нехай тебе я знаю лиш дуже мало часу,
Але твоя душа наповнена прикрасами.
Ти так прекрасна, тендітна, ніжна, класна,
Ти така чиста, наче ранішня роса.
Різні полюса Землі з’єднались у єдине,
Таке життя красиве, але швидкоплинне.
Потрібно встигнути багато чого зробити,
Потрібно зберегти кохання, воно прагне жити.
І загубившись у твоєму довгому волоссі,
Ми забуваємо про цю меланхолійну осінь.
Досить вже навколишніх неприємностей,
Ти мій живий оазис серед неживих пустель.
Купа ідей в голові моїй,
А ти ідеш серед людей в обіймах мрій,
І ми зустрілися з тобою, бо потрібно так,
Потрібно нам і тим усім, хто на небесах.
Немов веселка, поміж сонцем і дощем,
Така ти різнобарвна, хочу обіймати ще і ще...
Раніше був я диким звіром із гірських печер,
Тепер мені завдяки тобі стає все краще.
Щез із мого обличчя сум,
В тобі я бачу неймовірну душі красу.
Я донесу до тебе всю свою любов,
Якщо буваю не правий – то не обезсудь.
І знову, знову, знову, знов сумую за тобою,
Коли немає поруч, коли між нами час,
Відчую знову наш зв’язок, що душу заспокоїть,
І забере назавжди всередині колапс.
Твоя стихія – це не місто, це природа,
В твоєму серці міститься гірська порода,
Але не холодна, а гаряча, наче лава,
Я ніби хімік, що відкрив тебе, як новий сплав.
Купа ідей в голові моїй,
А ти ідеш серед людей в обіймах мрій,
І ми зустрілися з тобою, бо потрібно так,
Потрібно нам і тим усім, хто на небесах.
И я тон в твоих глазах морского цвета
Если бы это не для вас, я бы боялся скорби.
Я так спросил в Боге, как ты, как ты,
Моя жизнь, когда -то бедная, стала золотой.
Дайте вам знать только очень мало времени,
Но ваша душа наполнена украшениями.
Ты такой красивый, хрупкий, нежный, прохладный,
Вы такие чистые, как утренняя роса.
Разные полюсы земли объединились в один,
Такая жизнь прекрасна, но мимолетная.
Нужно много дел,
Необходимо сохранить любовь, он стремится жить.
И потерялся в твоих длинных волосах,
Мы забываем об этой меланхоличной осень.
Достаточно уже окружающих неприятностей,
Вы мой живой оазис среди неодушевленных пустынь.
Куча идей в моей голове,
И вы идете среди людей в руках снов,
И мы встретили вас, потому что это необходимо
Нам нужны все на небесах.
Как радуга, между солнцем и дождем,
Ты такой красочный, я хочу обнимать все больше и больше ...
Раньше я был диким зверем из горных пещер,
Теперь, спасибо вам, становится лучше.
Исчезнуть с моего лица грустно,
В тебе я вижу невероятную душу красоты.
Я принесу тебе всю свою любовь,
Если я не прав - тогда не чтобы получить.
И снова, снова, снова снова скучать по тебе,
Когда между нами пройдет время, когда между нами не будет
Я снова чувствую нашу связь, что душа успокоится,
И займет навсегда в коллапсе.
Ваш элемент не город, это природа,
Ваше сердце содержит камень,
Но не холодный, но горячий, как скамейка,
Мне нравится химик, который открыл вас как новый сплав.
Куча идей в моей голове,
И вы идете среди людей в руках снов,
И мы встретили вас, потому что это необходимо
Нам нужны все на небесах.
Если бы это не для вас, я бы боялся скорби.
Я так спросил в Боге, как ты, как ты,
Моя жизнь, когда -то бедная, стала золотой.
Дайте вам знать только очень мало времени,
Но ваша душа наполнена украшениями.
Ты такой красивый, хрупкий, нежный, прохладный,
Вы такие чистые, как утренняя роса.
Разные полюсы земли объединились в один,
Такая жизнь прекрасна, но мимолетная.
Нужно много дел,
Необходимо сохранить любовь, он стремится жить.
И потерялся в твоих длинных волосах,
Мы забываем об этой меланхоличной осень.
Достаточно уже окружающих неприятностей,
Вы мой живой оазис среди неодушевленных пустынь.
Куча идей в моей голове,
И вы идете среди людей в руках снов,
И мы встретили вас, потому что это необходимо
Нам нужны все на небесах.
Как радуга, между солнцем и дождем,
Ты такой красочный, я хочу обнимать все больше и больше ...
Раньше я был диким зверем из горных пещер,
Теперь, спасибо вам, становится лучше.
Исчезнуть с моего лица грустно,
В тебе я вижу невероятную душу красоты.
Я принесу тебе всю свою любовь,
Если я не прав - тогда не чтобы получить.
И снова, снова, снова снова скучать по тебе,
Когда между нами пройдет время, когда между нами не будет
Я снова чувствую нашу связь, что душа успокоится,
И займет навсегда в коллапсе.
Ваш элемент не город, это природа,
Ваше сердце содержит камень,
Но не холодный, но горячий, как скамейка,
Мне нравится химик, который открыл вас как новый сплав.
Куча идей в моей голове,
И вы идете среди людей в руках снов,
И мы встретили вас, потому что это необходимо
Нам нужны все на небесах.