KARLITTO - Прокидаються сини
текст песни
18
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
KARLITTO - Прокидаються сини - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
На руках болючі рани
Натерли кайдани,
По тернистому шляху-битими ногами.
Із колін піднявшись, прямує в гору,прямо.
Головне не впасти, не зірватися у яму.
Він не може терпіти, гризе землю зубами,
Зрозумівши все, доводить правду кулаками.
Зібравшись із думками, що капали роками,
Тепер вони взриваються, як лавою вулкани.
Нехай вічні собори розрізають хмари-стоять гори.
І дід Дніпро впадає в море.
І синьо-жовтий стяг горить в очах надією й любов"ю.
І для душі стає броньою.
Прокидаються сини і беруться за зброю.
Прокидаються, щоб повернути неньці волю.
У серці з надією, у душі з молитвою.
Із мечем в руках, у очах зникає страх.
Закіпає кров у жилах, віра підіймає наче крила.
З піднятою головою-по ворога могилах.
Мати благословила на добру путь, в дорогу.
А сама техенько в хаті помолилась Богу.
Нехай вічні собори розрізають хмари-стоять гори. І дід Дніпро впадає в море. І синьо-жовтий стяг горить в очах надією й любов"ю. І для душі стає броньою.
Натерли кайдани,
По тернистому шляху-битими ногами.
Із колін піднявшись, прямує в гору,прямо.
Головне не впасти, не зірватися у яму.
Він не може терпіти, гризе землю зубами,
Зрозумівши все, доводить правду кулаками.
Зібравшись із думками, що капали роками,
Тепер вони взриваються, як лавою вулкани.
Нехай вічні собори розрізають хмари-стоять гори.
І дід Дніпро впадає в море.
І синьо-жовтий стяг горить в очах надією й любов"ю.
І для душі стає броньою.
Прокидаються сини і беруться за зброю.
Прокидаються, щоб повернути неньці волю.
У серці з надією, у душі з молитвою.
Із мечем в руках, у очах зникає страх.
Закіпає кров у жилах, віра підіймає наче крила.
З піднятою головою-по ворога могилах.
Мати благословила на добру путь, в дорогу.
А сама техенько в хаті помолилась Богу.
Нехай вічні собори розрізають хмари-стоять гори. І дід Дніпро впадає в море. І синьо-жовтий стяг горить в очах надією й любов"ю. І для душі стає броньою.
На руках болезненных ран
Втирали кандалы,
Вдоль колючих награбленных ног.
С его колен, он идет в гору, прямо.
Главное - не упасть, а не врываться в яму.
Он не может терпеть, кусает землю зубами,
Понимая все, он привносит правду в свои кулаки.
Сбор с мыслями, которые капали годами,
Теперь они выходят как вулкановая лава.
Пусть вечные соборы разрезают облака стоящие горы.
И дедушка Днипера впадает в море.
И голубо-желтый флаг горит в его глазах надежда и любовь.
И потому что душа становится броней.
Сыновья просыпаются и берут оружие.
Проснись, чтобы вернуть няню.
В сердце с надеждой, в душе с молитвой.
С мечом в руках страх исчезает в глазах.
Кровь в венах, вера поднимается, как будто крылья.
С головой врага могил.
Мать благословила хороший путь, на дороге.
И сама Техко в доме молилась Богу.
Пусть вечные соборы разрезают облака стоящие горы. И дедушка Днипера впадает в море. И сине-желтый флаг горит в глазах надежды и любви », и для души становится броней.
Втирали кандалы,
Вдоль колючих награбленных ног.
С его колен, он идет в гору, прямо.
Главное - не упасть, а не врываться в яму.
Он не может терпеть, кусает землю зубами,
Понимая все, он привносит правду в свои кулаки.
Сбор с мыслями, которые капали годами,
Теперь они выходят как вулкановая лава.
Пусть вечные соборы разрезают облака стоящие горы.
И дедушка Днипера впадает в море.
И голубо-желтый флаг горит в его глазах надежда и любовь.
И потому что душа становится броней.
Сыновья просыпаются и берут оружие.
Проснись, чтобы вернуть няню.
В сердце с надеждой, в душе с молитвой.
С мечом в руках страх исчезает в глазах.
Кровь в венах, вера поднимается, как будто крылья.
С головой врага могил.
Мать благословила хороший путь, на дороге.
И сама Техко в доме молилась Богу.
Пусть вечные соборы разрезают облака стоящие горы. И дедушка Днипера впадает в море. И сине-желтый флаг горит в глазах надежды и любви », и для души становится броней.