KRUK - Квітка Чорнобиль
текст песни

Квітка Чорнобиль

Зі смертю гра завжди цікава,
А її крила страх ласка,
Бо ми творці - і наша слава
Вінцем вогняний купол підняла.

Що нам каміння те в сталевім серці?..
Такі створіння не пробачать помилок…
Запізно зачинилися за нами дверці,
А світло, що в кінці тунелю, вже яскравіше вмить запалених зірок.

Попіл до попелу. Вічність до вічності.
Принести в жертву невинні життя.
Наша байдужість пливе в нескінченності,
І вже для неї нема вороття.

На тлі безодні помарнілі стіни.
Один лиш крок – і спалений живцем.
Цей світ відчує відчайдушність тіні,
Що в кляту ніч здійнялась вогняним мечем.

Поблікло все – тепер лиш тиша,
Мерців відносять помираючі тіла.
Кому потрібна тепер ця безлюдна ниша?...
І стогне, стогне покалічена земля!..

Попіл до попелу. Вічність до вічності.
Принести в жертву невинні життя.
Наша байдужість пливе в нескінченності,
І вже для неї нема вороття.

І наші діти будуть цьому раді,
Мабуть, таки була і буде ця цікава гра,
Але і досі сяє вже невидиме проміння,
В якому все навколо догора.
І тріскіт приладів нікого не зупинить.
Він, як жахливий відгук, не згаса.
Лиш уві сні здригаються вцілілі,
Які пізнали вартість ні добра, ні зла.