Григорій Сковорода - Бджола та Шершень
текст песни
23
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Григорій Сковорода - Бджола та Шершень - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Жанр: байка
Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Головні герої: Бджола, Шершень.
Про твір: байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій — подано мораль, яку автор називає «силою». Інколи друга частина байок — «сила» — у кілька разів об’ємніша за основну частину й сприймається як філософський трактат. Головне в байках Сковороди — глибокий зміст, про це він так сказав: «Байка тоді нікчемна та баб’яча, коли в простому та чудному лушпинні своєму не ховає зерна істини».
Одна з найвідоміших байок Г. Сковороди «Бджола та Шершень» у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя й паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня алегоричні: Бджола — «герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться», а Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити». Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за покликанням: «Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими характеристиками: «ти така дурна», «багато у вас голів, та безглузді».
Ідея байки: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У силі байки автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсо-лодшим бенкетом».
Мораль
Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон).
Немає більшої радості, як «жити за натурою». Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого природного призначення в житті. Саме про таку близькість до природи сказав давньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним». Дотримуватись таких правил у житті — значить догодити Богу, бо «усе в ньому і він в усьому».
Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Головні герої: Бджола, Шершень.
Про твір: байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій — подано мораль, яку автор називає «силою». Інколи друга частина байок — «сила» — у кілька разів об’ємніша за основну частину й сприймається як філософський трактат. Головне в байках Сковороди — глибокий зміст, про це він так сказав: «Байка тоді нікчемна та баб’яча, коли в простому та чудному лушпинні своєму не ховає зерна істини».
Одна з найвідоміших байок Г. Сковороди «Бджола та Шершень» у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя й паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня алегоричні: Бджола — «герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться», а Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити». Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за покликанням: «Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими характеристиками: «ти така дурна», «багато у вас голів, та безглузді».
Ідея байки: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У силі байки автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсо-лодшим бенкетом».
Мораль
Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон).
Немає більшої радості, як «жити за натурою». Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого природного призначення в житті. Саме про таку близькість до природи сказав давньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним». Дотримуватись таких правил у житті — значить догодити Богу, бо «усе в ньому і він в усьому».
Жанр: басня
Основная идея: работа должна быть естественной потребностью для человека и «самая сладкая еда» (идея связанной работы).
Главные герои: пчела, Хорнет.
О работе: басни в Г. Сковороде короткие и лаконичные, они состоят из двух частей: первая часть кратко рассказана о некотором случае, а во втором - представлена мораль, которую автор называет «властью». Иногда вторая часть басни - «власть» - в несколько раз более объемной, чем основная часть, и воспринимается как философский трактат. Главное в баснях Сковороды - это глубокое значение, он сказал об этом: «Тогда басня бесполезна и бабушка, когда в простой и замечательной шелухе не скрывает зерно истины».
Один из самых известных басен Г. Сковороды «Пчела и Хорнет» в форме диалога между персонажами раскрывает вечную тему противоречий между трудовым образом жизни и паразитическим существованием. Изображения пчелы и шершня аллегоричны: пчела - это «герб мудрец, который работает в врожденном теле», и шершень - «образ людей, которые живут воровством кого -то и родились есть и пить ". Пчела видит свое счастье только в «Связанной работе», то есть работа над призванием: «Мы несравненно удобнее собирать мед, чем потреблять. Мы родились до этого ». Хорнет не может быть понят и дает пчелу высокомерно следующие характеристики: «Вы такие глупые», «у вас много целей и бессмысленных».
Идея басни: работа должна быть естественной потребностью для человека и «самая сладкая еда», только тогда работа «делает ее легкой и трудной - ненужной». В силе басни автор видит счастье человека в «рожденном бизнесе», который на самом деле является «так жалким праздником».
Мораль
Хорнет - это обобщенный образ людей, которые живут ограблением других и созданы только для того, чтобы есть и пить. Пчела - мудрый человек, который работает в «сточных водах», то есть своим призванием. Многие шершни говорят, что это бессмысленно: почему, например, ученик, чтобы узнать, не имеет ли он ничего для этого. Они не понимают, что случай, который кажется вкусом, доставляет самое удовольствие. Согласно естественным законам, животные (борзые, кошка, пчела) и самые мудрые люди живут (например, древний римский государственный деятель и писатель Като).
Там нет большей радости, чем «живи от природы». Это означает не удовлетворение низких потребностей и жажды крупного рогатого скота, а выполнение вашей естественной цели в жизни. Это была близость к природе, которую древнегреческий философ Эпикур: «Спасибо великой благословенной природе за то, что он сделал его необходимым и трудным ненужным». Наблюдение за такими правилами в жизни означает угодить Богу, потому что «все во всем и во всем».
Основная идея: работа должна быть естественной потребностью для человека и «самая сладкая еда» (идея связанной работы).
Главные герои: пчела, Хорнет.
О работе: басни в Г. Сковороде короткие и лаконичные, они состоят из двух частей: первая часть кратко рассказана о некотором случае, а во втором - представлена мораль, которую автор называет «властью». Иногда вторая часть басни - «власть» - в несколько раз более объемной, чем основная часть, и воспринимается как философский трактат. Главное в баснях Сковороды - это глубокое значение, он сказал об этом: «Тогда басня бесполезна и бабушка, когда в простой и замечательной шелухе не скрывает зерно истины».
Один из самых известных басен Г. Сковороды «Пчела и Хорнет» в форме диалога между персонажами раскрывает вечную тему противоречий между трудовым образом жизни и паразитическим существованием. Изображения пчелы и шершня аллегоричны: пчела - это «герб мудрец, который работает в врожденном теле», и шершень - «образ людей, которые живут воровством кого -то и родились есть и пить ". Пчела видит свое счастье только в «Связанной работе», то есть работа над призванием: «Мы несравненно удобнее собирать мед, чем потреблять. Мы родились до этого ». Хорнет не может быть понят и дает пчелу высокомерно следующие характеристики: «Вы такие глупые», «у вас много целей и бессмысленных».
Идея басни: работа должна быть естественной потребностью для человека и «самая сладкая еда», только тогда работа «делает ее легкой и трудной - ненужной». В силе басни автор видит счастье человека в «рожденном бизнесе», который на самом деле является «так жалким праздником».
Мораль
Хорнет - это обобщенный образ людей, которые живут ограблением других и созданы только для того, чтобы есть и пить. Пчела - мудрый человек, который работает в «сточных водах», то есть своим призванием. Многие шершни говорят, что это бессмысленно: почему, например, ученик, чтобы узнать, не имеет ли он ничего для этого. Они не понимают, что случай, который кажется вкусом, доставляет самое удовольствие. Согласно естественным законам, животные (борзые, кошка, пчела) и самые мудрые люди живут (например, древний римский государственный деятель и писатель Като).
Там нет большей радости, чем «живи от природы». Это означает не удовлетворение низких потребностей и жажды крупного рогатого скота, а выполнение вашей естественной цели в жизни. Это была близость к природе, которую древнегреческий философ Эпикур: «Спасибо великой благословенной природе за то, что он сделал его необходимым и трудным ненужным». Наблюдение за такими правилами в жизни означает угодить Богу, потому что «все во всем и во всем».
Другие песни исполнителя: