matevoshchuk - скільки тобі інертності
текст песни
19
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
matevoshchuk - скільки тобі інертності - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Скільки тобі інертності, скільки причалів
ще передати в оренду чи просто віддати —
крутяться оловом в голові числа і дати,
час як прибув і на скільки відчалив,
скільки ще буде гноїтися болю й печалей,
скільки ще будуть чорнитися втрати?
Котиться з горба розтрощений віз,
котиться торбою слів і пробачень,
може, колись зрозумієш, побачиш,
як із очей випливатиме віск.
Вітер зриває розвішані простирадла,
вітер розтріпує порвані наші вітрила,
все не збережене й що захистила,
все, на що ти спроможна і для чого варта —
все розгрібала обвуглена темна варта,
ти ж просто мовчки на це дивилась.
Падають стіни, ламаються здавлені крокви,
що підпирали невдячно дахи і фронтони —
ми мов не ми — розбиваються, ніби фантоми,
наші невпевнені кроки.
Пагубна тінь проривається збоку леза,
мовчки торкається рукояті
похибкою всіх святих і проклятих,
всіх потойбічних і світозалежних —
я мов неспокій, тривога й аскеза,
защем і зашморг навік співставляти.
З цим листопадом я Каїн чи Кай —
ось тобі серце застуджене і багрове,
повне жаги і любові,
болю і розчарувань —
хочеш бери його, лиш не звикай.
2015
із книжки "Люди погоди"
© matevoshchuk
ще передати в оренду чи просто віддати —
крутяться оловом в голові числа і дати,
час як прибув і на скільки відчалив,
скільки ще буде гноїтися болю й печалей,
скільки ще будуть чорнитися втрати?
Котиться з горба розтрощений віз,
котиться торбою слів і пробачень,
може, колись зрозумієш, побачиш,
як із очей випливатиме віск.
Вітер зриває розвішані простирадла,
вітер розтріпує порвані наші вітрила,
все не збережене й що захистила,
все, на що ти спроможна і для чого варта —
все розгрібала обвуглена темна варта,
ти ж просто мовчки на це дивилась.
Падають стіни, ламаються здавлені крокви,
що підпирали невдячно дахи і фронтони —
ми мов не ми — розбиваються, ніби фантоми,
наші невпевнені кроки.
Пагубна тінь проривається збоку леза,
мовчки торкається рукояті
похибкою всіх святих і проклятих,
всіх потойбічних і світозалежних —
я мов неспокій, тривога й аскеза,
защем і зашморг навік співставляти.
З цим листопадом я Каїн чи Кай —
ось тобі серце застуджене і багрове,
повне жаги і любові,
болю і розчарувань —
хочеш бери його, лиш не звикай.
2015
із книжки "Люди погоди"
© matevoshchuk
Сколько инерции вам, сколько причалов
все еще арендовать или просто дайте -
Поверните банку в голову номера и даты,
Время, как пришло и столько же
Сколько еще будет боль и грусть гнить,
Насколько еще потеря будет почерневшая?
Скалы с горба из разбитой тележки,
катится с пакетом слов и прощения,
Может, вы когда -нибудь поймете, посмотрите,
Как воск будет течь с глаз.
Ветер ломает подвешенные листы,
Ветер завершает наши разорванные паруса,
Все не сохранилось, и это защищено,
Все, на что вы способны, и что стоит -
Все наращивало обугленную темную защиту,
Вы просто молча посмотрели на это.
Стены падают, рассыпанные стропили ломаются,
это было поддержано
Мы не мы - они расстаются, как фантомы,
Наши неопределенные шаги.
Пагубальная тень ломается на боковой стороне лезвия,
молча касается ручки
ошибка всех святых и проклятых,
Все за пределами и мировым зависимым -
Мне нравится беспокойство, беспокойство и тузы,
Захим и Зашморгн для сравнения.
С ноябрь это я Каин или Кай -
Вот твое сердце холодно и в Дравят,
полный жажды и любви,
боль и разочарование -
Вы хотите принять это, просто не привыкайте к этому.
2015
Из книги "Люди погоды"
© Matevoshkuk
все еще арендовать или просто дайте -
Поверните банку в голову номера и даты,
Время, как пришло и столько же
Сколько еще будет боль и грусть гнить,
Насколько еще потеря будет почерневшая?
Скалы с горба из разбитой тележки,
катится с пакетом слов и прощения,
Может, вы когда -нибудь поймете, посмотрите,
Как воск будет течь с глаз.
Ветер ломает подвешенные листы,
Ветер завершает наши разорванные паруса,
Все не сохранилось, и это защищено,
Все, на что вы способны, и что стоит -
Все наращивало обугленную темную защиту,
Вы просто молча посмотрели на это.
Стены падают, рассыпанные стропили ломаются,
это было поддержано
Мы не мы - они расстаются, как фантомы,
Наши неопределенные шаги.
Пагубальная тень ломается на боковой стороне лезвия,
молча касается ручки
ошибка всех святых и проклятых,
Все за пределами и мировым зависимым -
Мне нравится беспокойство, беспокойство и тузы,
Захим и Зашморгн для сравнения.
С ноябрь это я Каин или Кай -
Вот твое сердце холодно и в Дравят,
полный жажды и любви,
боль и разочарование -
Вы хотите принять это, просто не привыкайте к этому.
2015
Из книги "Люди погоды"
© Matevoshkuk
Другие песни исполнителя: