Noizy Minor - Без кольорів
текст песни
26
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Noizy Minor - Без кольорів - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Зустрічаю цю весну, знову будні мінору,
Сонце світить не для мене, відчуваючи сором,
Квітневі візерунки на пляшці із під вина,
На небі не залишилося місця, усе до дна.
Вітаю у хворобливому світі моїх думок,
Не тікай, коли знайдеш із ними схожий зв'язок,
Ковтайте усі слова, які дарую в мікрофон,
Останні проблиски світла полетіли вже на дно.
Так набридло бути добрим, і таким вже хорошим?
Альтер-его виривається на волю, я здох вже,
І моя весна згоріла у вогні, у психозах,
Вибачайте за відвертості гидкої цю дозу.
Та, напевно, по-інакшому я просто не можу,
Я випльовую весь біль і голос зриваю знову,
У порох перетираю себе і згорає сором,
Естетика існування, що вирвалася на ззовню.
У безкровних і зневірених днях на фоні тепла,
Раптові зміни у напрямку руху в ваших серцях,
Місця усі розпродали, дешева ціна квиткам,
Які віддам за безкоштовно, я усе прорахував.
Відсилаю всіх подалі, я знову між поверхами,
Між світами, що відмінностями щастя дарували,
Розбиваю руки в кров, у вікна зганяю злість,
На стінах цих синіх плями від крові моїх надій.
Це удар, за ударом, вночі ламаю ці стіни,
Ідіот, який не розівчився щиро так мріяти,
Зневіритись в у щирості, який ніяк не може,
Строки давності не діють для любові, що виносить
На новий рівень сприймання всіх навколишніх реалій,
Бездоганний світ останніх подій яскравих і справжніх,
Чорний настрій безсвідомого життя, я перестав вже,
Розмальовувати фарбами цю мертву реальність.
А ви такі всі бездоганні, ви такі ідеальні,
Ну хоч пиши із вас картини рожевими кольорами,
Силуети без наповнення, розмиті мертві тіні,
Невже ви дійсно вірите у те, що ви щасливі?
Ідіоти, я сміюся вам в обличчя без вагань,
Лиш нудоту викликає почуттів усіх ваш страх,
Ці незвичні кілька тижнів, на жаль, вже запам'ятав,
Наручниками прикутий до моментів, де устами,
Доторкався до присутності твоєї, я падав,
У блакиті очей, яку ти подарувала,
Яка насправді була лише дешевою брехнею,
Синтетичні почуття, які я виблював у небо.
Все так щиро, подавився на контрасті цими фразами,
Рядки хворого мозку, ти злови їх всіх одразу,
І не спіткнись, коли будеш так з кимось гратися,
Колись таки впадеш під відвертим правдивим натиском.
Заправся новою дозою, вдихай по десять раз,
За один день білого диму, це якраз у самий раз,
Щоб зависати у собі із невмінням когось любити,
Із пластмасою у грудях замість серця, що згоріло.
Алкоголь, руки в крові, розбите скло, з'їдає злість,
Спускаюсь вниз, душу випльовую ударами на біс,
Це як кіно, де я під музику падаю з висоти,
Фатальний стрибок, падіння, вже немає наших крил.
Їх обрізали в момент, коли злетів на самий верх,
Весна мені залишила дозу болю на десерт,
Та я живий і я сміюся, альтер-я встає з колін,
Прощавайте жалюгідні, я ніколи не один.
Сонце світить не для мене, відчуваючи сором,
Квітневі візерунки на пляшці із під вина,
На небі не залишилося місця, усе до дна.
Вітаю у хворобливому світі моїх думок,
Не тікай, коли знайдеш із ними схожий зв'язок,
Ковтайте усі слова, які дарую в мікрофон,
Останні проблиски світла полетіли вже на дно.
Так набридло бути добрим, і таким вже хорошим?
Альтер-его виривається на волю, я здох вже,
І моя весна згоріла у вогні, у психозах,
Вибачайте за відвертості гидкої цю дозу.
Та, напевно, по-інакшому я просто не можу,
Я випльовую весь біль і голос зриваю знову,
У порох перетираю себе і згорає сором,
Естетика існування, що вирвалася на ззовню.
У безкровних і зневірених днях на фоні тепла,
Раптові зміни у напрямку руху в ваших серцях,
Місця усі розпродали, дешева ціна квиткам,
Які віддам за безкоштовно, я усе прорахував.
Відсилаю всіх подалі, я знову між поверхами,
Між світами, що відмінностями щастя дарували,
Розбиваю руки в кров, у вікна зганяю злість,
На стінах цих синіх плями від крові моїх надій.
Це удар, за ударом, вночі ламаю ці стіни,
Ідіот, який не розівчився щиро так мріяти,
Зневіритись в у щирості, який ніяк не може,
Строки давності не діють для любові, що виносить
На новий рівень сприймання всіх навколишніх реалій,
Бездоганний світ останніх подій яскравих і справжніх,
Чорний настрій безсвідомого життя, я перестав вже,
Розмальовувати фарбами цю мертву реальність.
А ви такі всі бездоганні, ви такі ідеальні,
Ну хоч пиши із вас картини рожевими кольорами,
Силуети без наповнення, розмиті мертві тіні,
Невже ви дійсно вірите у те, що ви щасливі?
Ідіоти, я сміюся вам в обличчя без вагань,
Лиш нудоту викликає почуттів усіх ваш страх,
Ці незвичні кілька тижнів, на жаль, вже запам'ятав,
Наручниками прикутий до моментів, де устами,
Доторкався до присутності твоєї, я падав,
У блакиті очей, яку ти подарувала,
Яка насправді була лише дешевою брехнею,
Синтетичні почуття, які я виблював у небо.
Все так щиро, подавився на контрасті цими фразами,
Рядки хворого мозку, ти злови їх всіх одразу,
І не спіткнись, коли будеш так з кимось гратися,
Колись таки впадеш під відвертим правдивим натиском.
Заправся новою дозою, вдихай по десять раз,
За один день білого диму, це якраз у самий раз,
Щоб зависати у собі із невмінням когось любити,
Із пластмасою у грудях замість серця, що згоріло.
Алкоголь, руки в крові, розбите скло, з'їдає злість,
Спускаюсь вниз, душу випльовую ударами на біс,
Це як кіно, де я під музику падаю з висоти,
Фатальний стрибок, падіння, вже немає наших крил.
Їх обрізали в момент, коли злетів на самий верх,
Весна мені залишила дозу болю на десерт,
Та я живий і я сміюся, альтер-я встає з колін,
Прощавайте жалюгідні, я ніколи не один.
Я встречаюсь этой весной, снова несовершеннолетний будний день,
Солнце сияет не для меня, чувствуя стыд,
Апрельские узоры на бутылке вина,
В небе нет места, все на дно.
Поздравляю с болезненным миром моих мыслей,
Не беги, когда вы найдете с ними похожие отношения,
Глотать все слова, которые я даю микрофону,
Последние проблески света уже пролетели до дна.
Так устал быть хорошим и таким хорошим?
Альтер-эго вырван из свободы, я уже умер,
И моя весна сгорела в психозах,
Извините за откровенность этой дозы.
Да, наверное, в том, как я просто не могу,
Я снова плюю всю боль и голос, сломается,
В порошке я теряю себя и стыдно,
Эстетика существования, которая вспыхнула извне.
В бескровные и отчаянные дни на фоне жары,
Внезапные изменения в направлении движения в ваших сердцах,
Места продажи, билеты на дешевую цену,
Что я дам бесплатно, я все рассчитал.
Я отправляю всех, я снова между полами,
Между мирами, которые давали различия счастья,
Я врываю руки в кровь, в окна, я веду гнев,
На стенах этих синих пятен из крови моих надежд.
Это удар, ударом, ночью я сломаю эти стены,
Идиот, который не поддерживал искренне так мечтает,
Отчаяние в искренности, которое не может,
Периоды ограничения не действуют ради любви, которая делает
До нового уровня восприятия всех окружающих реалий,
Безупречный мир последних событий ярких и правдивых,
Черное настроение бессознательной жизни, я уже остановился,
Нарисуйте эту мертвую реальность.
И ты такой идеален, ты такой идеальный,
Ну, хотя пишите из ваших картин с розовыми цветами,
Силуэты без наполнения, размытые мертвые тени,
Вы действительно верите, что вы счастливы?
Идиоты, я без колебаний смеюсь перед твоим лицом,
Только тошнота вызывает чувства всего вашего страха,
Эти необычные несколько недель, к сожалению, уже вспомнили
Наручники прикован к моментам, где рот,
Прикоснулся к вашему присутствию, я упал,
В синем глазу, который вы дали,
Что на самом деле была только дешевая ложь,
Синтетические чувства, которые я взял в небо.
Все так искренне, он пострадал в отличие от этих фраз,
Линии больного мозга, вы сразу поймаете их,
И не спотыкайтесь, когда вы будете играть с кем -то
Как только вы попадете под откровенное правдивое давление.
Забил новую дозу, вдыхать десять раз,
В один день белого дыма это просто время
Повесить себя с неспособностью кого -то любить,
С пластиком в груди вместо горящего сердца.
Алкоголь, руки в крови, разбитое стекло, ест гнев,
Спуститься, душа плюет удары на дьявола,
Это похоже на кино, где я падаю с роста на музыку,
Фатальный прыжок, падение, больше не наши крылья.
Они были обрезаны в тот момент, когда он вылетел на самую вершину,
Весна я оставил дозу боли на десерт,
И я жив, и я смеюсь, альтер-я встаю со своих колен,
Прощай, жалкий, я не одинок.
Солнце сияет не для меня, чувствуя стыд,
Апрельские узоры на бутылке вина,
В небе нет места, все на дно.
Поздравляю с болезненным миром моих мыслей,
Не беги, когда вы найдете с ними похожие отношения,
Глотать все слова, которые я даю микрофону,
Последние проблески света уже пролетели до дна.
Так устал быть хорошим и таким хорошим?
Альтер-эго вырван из свободы, я уже умер,
И моя весна сгорела в психозах,
Извините за откровенность этой дозы.
Да, наверное, в том, как я просто не могу,
Я снова плюю всю боль и голос, сломается,
В порошке я теряю себя и стыдно,
Эстетика существования, которая вспыхнула извне.
В бескровные и отчаянные дни на фоне жары,
Внезапные изменения в направлении движения в ваших сердцах,
Места продажи, билеты на дешевую цену,
Что я дам бесплатно, я все рассчитал.
Я отправляю всех, я снова между полами,
Между мирами, которые давали различия счастья,
Я врываю руки в кровь, в окна, я веду гнев,
На стенах этих синих пятен из крови моих надежд.
Это удар, ударом, ночью я сломаю эти стены,
Идиот, который не поддерживал искренне так мечтает,
Отчаяние в искренности, которое не может,
Периоды ограничения не действуют ради любви, которая делает
До нового уровня восприятия всех окружающих реалий,
Безупречный мир последних событий ярких и правдивых,
Черное настроение бессознательной жизни, я уже остановился,
Нарисуйте эту мертвую реальность.
И ты такой идеален, ты такой идеальный,
Ну, хотя пишите из ваших картин с розовыми цветами,
Силуэты без наполнения, размытые мертвые тени,
Вы действительно верите, что вы счастливы?
Идиоты, я без колебаний смеюсь перед твоим лицом,
Только тошнота вызывает чувства всего вашего страха,
Эти необычные несколько недель, к сожалению, уже вспомнили
Наручники прикован к моментам, где рот,
Прикоснулся к вашему присутствию, я упал,
В синем глазу, который вы дали,
Что на самом деле была только дешевая ложь,
Синтетические чувства, которые я взял в небо.
Все так искренне, он пострадал в отличие от этих фраз,
Линии больного мозга, вы сразу поймаете их,
И не спотыкайтесь, когда вы будете играть с кем -то
Как только вы попадете под откровенное правдивое давление.
Забил новую дозу, вдыхать десять раз,
В один день белого дыма это просто время
Повесить себя с неспособностью кого -то любить,
С пластиком в груди вместо горящего сердца.
Алкоголь, руки в крови, разбитое стекло, ест гнев,
Спуститься, душа плюет удары на дьявола,
Это похоже на кино, где я падаю с роста на музыку,
Фатальный прыжок, падение, больше не наши крылья.
Они были обрезаны в тот момент, когда он вылетел на самую вершину,
Весна я оставил дозу боли на десерт,
И я жив, и я смеюсь, альтер-я встаю со своих колен,
Прощай, жалкий, я не одинок.
Другие песни исполнителя: