Soom - Ніч на полонині
текст песни
16
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Soom - Ніч на полонині - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
"Дід"
Гей, мольфари
Заспіваймо
Про рослину
На полонині
Там у лісі
Бродить мавка
Дід старезний
Накурить усіх
Діду мій, мольфаре!
Дай мені шавлії
Полечу до раю
До своєї мрії
На тобі, онуче, іди до ріки
І крізь трембіту до легень і навпаки
Ой мені щось моторошно дуже
Сам схотів, онуче-любий друже
Свято рослини, накурений кіт
Накурив онука дід-салоїд
"Свято рослини"
Дід мав трьох онуків. і одного разу онуки мали обрати собі шляхи. І залишився один з дідом, уявляючи вночі які дивовижні пригоди і які дами чекають його сором’язливого, і прокидався він ранесенько, хапав з дідом крізь консервну банку дідом перевірену, та одного разу онук сказав, мовляв, дай, діду, мені листви зеленої, щоб мріяти і файно дригатись, і дав дід шавлії цвіт, щоб онук міг чути як кричить Чугайстер і рубить Невидима Сокира, і злякався тоді онук усього, кричати почав, що збіглось все село палити хату наче того Дракули, і в горах здійнявся дим, бо дід спіймав кота баби Параски і накурив, але кіт сказав, що йому файно, хоч і бачив він психотропний сон, і повірили йому усі, і було то свято рослини, що всі співали 420 мантр.
"Дивний сон за 419 років до пробудження"
Сьогодні зранку
Хапав крізь банку
А уночі
Дрочив мріючи
"Пісок"
І пішов другий пісками, шукаючи собі щастя, жінку файну, робити дитинку веселу, але пісок зморив його біля першого ближчого шинку, і він потрапив у світ алкогольних галюцинацій, які привели його в світ бариг та незрозумілих висловів, та накурили так, що він забув як знову опинився в пустелі, дн було тільки його взуття, він сам і обриганий ним камінь.
"Камінь"
Піском забльоване взуття
Назад немає вороття
Хтось бачить вічний тріп
А я ковтаю гриб... Крокую
У кактусі - країна мрій
А в штанях лиш гримучий змій
Він прагне опинитись в дамі
Але зникає все - я ригонув на камінь
Піском забльоване взуття
Назад немає вороття
Зникає все, зникаю я
Бо ригонув на камінь, бля!
"Слобожани"
А сам дід був Електричним Мольфаром, і коли він бачив якихось слобожан мандрівних, то розумів шо треба їх трохи накурити, бо файні вони дуже, і тоді, коли йшли слобожани далі, то не розуміли де і як вони збилися з дороги, хоча знали, що це все той дід, а потім розуміли, шо він їх переслідує, і бачить крок їхній кожний, і чує подих за сто верст, і співали вони про діда-електричного мольфара, що ззаду йшов за ними, прикриваючи собою від інших жахів, тоді в горах слобожани загубилися, і чув кожен, що трембіти гудуть, і це за ними, бо вмерли всі і ходять привидами.
"Електричний Мольфар"
Електричний Мольфар
Переслідує нас
Трембітає хтось
Мабуть то я
"Остання подорож"
І пішов останній пустелею, шукаючи свою смерть, та впав у печаль і втратив розум, переживав вдень люту спеку і вночі дикі морози, аж доки не посадив він чарівне насіння, що йому дав дід, і чарівне насіння пробило пісок, і онук зустрів Бога накурений і радісний, то ж і закінчив так свій шлях, та під танці мольфарів, та під панахиду.
"Панахида"
Де я і хто я - не пам'ятаю
Із кожним кроком усе зникає
Червоне сонце, навкруги синь
А мої очі з'їдає пил
Холодний вітер, жар наче з пекла
Але я знаю - дозріють стебла
Моє насіння проб'є пісок
І тоді мене зустріне бог
Ой на горі, на полонині
Шавлія росте
Там мольфар блукає
Пісню співає
Гей, мольфари
Заспіваймо
Про рослину
На полонині
Там у лісі
Бродить мавка
Дід старезний
Накурить усіх
Діду мій, мольфаре!
Дай мені шавлії
Полечу до раю
До своєї мрії
На тобі, онуче, іди до ріки
І крізь трембіту до легень і навпаки
Ой мені щось моторошно дуже
Сам схотів, онуче-любий друже
Свято рослини, накурений кіт
Накурив онука дід-салоїд
"Свято рослини"
Дід мав трьох онуків. і одного разу онуки мали обрати собі шляхи. І залишився один з дідом, уявляючи вночі які дивовижні пригоди і які дами чекають його сором’язливого, і прокидався він ранесенько, хапав з дідом крізь консервну банку дідом перевірену, та одного разу онук сказав, мовляв, дай, діду, мені листви зеленої, щоб мріяти і файно дригатись, і дав дід шавлії цвіт, щоб онук міг чути як кричить Чугайстер і рубить Невидима Сокира, і злякався тоді онук усього, кричати почав, що збіглось все село палити хату наче того Дракули, і в горах здійнявся дим, бо дід спіймав кота баби Параски і накурив, але кіт сказав, що йому файно, хоч і бачив він психотропний сон, і повірили йому усі, і було то свято рослини, що всі співали 420 мантр.
"Дивний сон за 419 років до пробудження"
Сьогодні зранку
Хапав крізь банку
А уночі
Дрочив мріючи
"Пісок"
І пішов другий пісками, шукаючи собі щастя, жінку файну, робити дитинку веселу, але пісок зморив його біля першого ближчого шинку, і він потрапив у світ алкогольних галюцинацій, які привели його в світ бариг та незрозумілих висловів, та накурили так, що він забув як знову опинився в пустелі, дн було тільки його взуття, він сам і обриганий ним камінь.
"Камінь"
Піском забльоване взуття
Назад немає вороття
Хтось бачить вічний тріп
А я ковтаю гриб... Крокую
У кактусі - країна мрій
А в штанях лиш гримучий змій
Він прагне опинитись в дамі
Але зникає все - я ригонув на камінь
Піском забльоване взуття
Назад немає вороття
Зникає все, зникаю я
Бо ригонув на камінь, бля!
"Слобожани"
А сам дід був Електричним Мольфаром, і коли він бачив якихось слобожан мандрівних, то розумів шо треба їх трохи накурити, бо файні вони дуже, і тоді, коли йшли слобожани далі, то не розуміли де і як вони збилися з дороги, хоча знали, що це все той дід, а потім розуміли, шо він їх переслідує, і бачить крок їхній кожний, і чує подих за сто верст, і співали вони про діда-електричного мольфара, що ззаду йшов за ними, прикриваючи собою від інших жахів, тоді в горах слобожани загубилися, і чув кожен, що трембіти гудуть, і це за ними, бо вмерли всі і ходять привидами.
"Електричний Мольфар"
Електричний Мольфар
Переслідує нас
Трембітає хтось
Мабуть то я
"Остання подорож"
І пішов останній пустелею, шукаючи свою смерть, та впав у печаль і втратив розум, переживав вдень люту спеку і вночі дикі морози, аж доки не посадив він чарівне насіння, що йому дав дід, і чарівне насіння пробило пісок, і онук зустрів Бога накурений і радісний, то ж і закінчив так свій шлях, та під танці мольфарів, та під панахиду.
"Панахида"
Де я і хто я - не пам'ятаю
Із кожним кроком усе зникає
Червоне сонце, навкруги синь
А мої очі з'їдає пил
Холодний вітер, жар наче з пекла
Але я знаю - дозріють стебла
Моє насіння проб'є пісок
І тоді мене зустріне бог
Ой на горі, на полонині
Шавлія росте
Там мольфар блукає
Пісню співає
"Дед"
Эй, Мольфар
Давай споем
О растении
На долине
Там в лесу
Мавка блуждает
Дедушка старый
Будет курить всех
Мой дедушка, Мольфар!
Дай мне мудрец
Я полету в рай
К вашей мечте
На тебя, внучка, иди к реке
И через Трембит в легкие и наоборот
О, я что -то очень жуткое очень
Сам хотел, его любящий друг
Праздники растения, свернутая кошка
Он курил свою внучку
«Отпуск растений»
У деда было три внука. И однажды внуки должны были выбирать свои пути. И один со своим дедушкой остался, воображая ночью, какие удивительные приключения и какие дамы ждали его, и он проснулся рано, схватил своего деда со своим дедушкой с тестированием деда, и как только его дедушка сказал, дедушка, мой дедушка, дедушка Мечтать и хорошее дрожь, и дало дедушке шалфуд, чтобы внук мог услышать, как кричал Чугайстер и невидимый топор, а затем напугал внука, крича, что вся деревня курит, как будто его переталивали , и в горах. Дедушка поймал бабушку Параски, но кошка сказал, что он был мил, хотя он увидел психотропный сон, и он поверил ему всех, и это был праздник растения, который все пел 420 мантр.
«Удивительная мечта за 419 лет до пробуждения»
Этим утром
Он прошел через банк
И ночью
Я мечтал
"Песок"
И второй песок пошел, искал счастье, женщину, женщину, делая ребенка веселым, но песок подъехал его к первой ближайшей ветчине, и он вошел в мир, когда он оказался в пустыне, Д.Н. был только его туфлями, он сам и камень, который он сгорел.
"Камень"
Песок - веселая обувь
Нет ворот назад
Кто -то видит вечную поездку
И я глотаю грибы ... я шагаю
В кактусе - страна мечты
И в штанах только гремучая змея
Он стремится быть в женщине
Но все исчезает - я ограбил на камне
Песок - веселая обувь
Нет ворот назад
Все исчезает, я исчезаю
Потому что он ограбил на камне, банку!
"Слобожан"
И сам дедушка был электрическим мольфар, и когда он увидел какого -то Слобожан блуждающего, он понял, что им нужно немного, потому что они были очень хорошими, и когда шлобожа продолжали, они не понимали, куда и как они вышли дороги, хотя они и знали, хотя знали, хотя и знали, хотя знали, что это все, что дедушка, а затем понял, что он преследует их, и видит их шаг, и слышал дыхание на сто миль, и они Пел о дедушке-электрическом мольфере, который последовал за ними за ними, прикрывая себя от других ужасов, затем в горах, срястота была потеряна, и все услышали дрожащий гудящий, и это было позади них, потому что все погибли и призраки.
"Электрический мольфар"
Электрический мольтер
Он преследует нас
Кто -то дрожит
Видимо я
«Последнее путешествие»
И пошел в последнюю пустыню, искал его смерть, впал в грусть и сошел с ума, днем волнуясь днем жары и ночью, пока он не посадил очаровательные семена, которые дал ему его дедушка, и Очаровательное семя ударил по песку, и внук встретил Бога и радостного, поэтому он закончил свой путь, и под танцем Мольльси и под поминальной службой.
"Дирж"
Где я и кто я - не помню
С каждым шагом все исчезает
Красное солнце, вокруг синего
И мои глаза ест пыль
Холодный ветер, жар, как ад
Но я знаю - стебли созревают
Мое семя сломает песок
И тогда Бог встретит меня
О, на горе, на долине
Мудрец растет
Там, Мольфар блуждает
Песня поет
Эй, Мольфар
Давай споем
О растении
На долине
Там в лесу
Мавка блуждает
Дедушка старый
Будет курить всех
Мой дедушка, Мольфар!
Дай мне мудрец
Я полету в рай
К вашей мечте
На тебя, внучка, иди к реке
И через Трембит в легкие и наоборот
О, я что -то очень жуткое очень
Сам хотел, его любящий друг
Праздники растения, свернутая кошка
Он курил свою внучку
«Отпуск растений»
У деда было три внука. И однажды внуки должны были выбирать свои пути. И один со своим дедушкой остался, воображая ночью, какие удивительные приключения и какие дамы ждали его, и он проснулся рано, схватил своего деда со своим дедушкой с тестированием деда, и как только его дедушка сказал, дедушка, мой дедушка, дедушка Мечтать и хорошее дрожь, и дало дедушке шалфуд, чтобы внук мог услышать, как кричал Чугайстер и невидимый топор, а затем напугал внука, крича, что вся деревня курит, как будто его переталивали , и в горах. Дедушка поймал бабушку Параски, но кошка сказал, что он был мил, хотя он увидел психотропный сон, и он поверил ему всех, и это был праздник растения, который все пел 420 мантр.
«Удивительная мечта за 419 лет до пробуждения»
Этим утром
Он прошел через банк
И ночью
Я мечтал
"Песок"
И второй песок пошел, искал счастье, женщину, женщину, делая ребенка веселым, но песок подъехал его к первой ближайшей ветчине, и он вошел в мир, когда он оказался в пустыне, Д.Н. был только его туфлями, он сам и камень, который он сгорел.
"Камень"
Песок - веселая обувь
Нет ворот назад
Кто -то видит вечную поездку
И я глотаю грибы ... я шагаю
В кактусе - страна мечты
И в штанах только гремучая змея
Он стремится быть в женщине
Но все исчезает - я ограбил на камне
Песок - веселая обувь
Нет ворот назад
Все исчезает, я исчезаю
Потому что он ограбил на камне, банку!
"Слобожан"
И сам дедушка был электрическим мольфар, и когда он увидел какого -то Слобожан блуждающего, он понял, что им нужно немного, потому что они были очень хорошими, и когда шлобожа продолжали, они не понимали, куда и как они вышли дороги, хотя они и знали, хотя знали, хотя и знали, хотя знали, что это все, что дедушка, а затем понял, что он преследует их, и видит их шаг, и слышал дыхание на сто миль, и они Пел о дедушке-электрическом мольфере, который последовал за ними за ними, прикрывая себя от других ужасов, затем в горах, срястота была потеряна, и все услышали дрожащий гудящий, и это было позади них, потому что все погибли и призраки.
"Электрический мольфар"
Электрический мольтер
Он преследует нас
Кто -то дрожит
Видимо я
«Последнее путешествие»
И пошел в последнюю пустыню, искал его смерть, впал в грусть и сошел с ума, днем волнуясь днем жары и ночью, пока он не посадил очаровательные семена, которые дал ему его дедушка, и Очаровательное семя ударил по песку, и внук встретил Бога и радостного, поэтому он закончил свой путь, и под танцем Мольльси и под поминальной службой.
"Дирж"
Где я и кто я - не помню
С каждым шагом все исчезает
Красное солнце, вокруг синего
И мои глаза ест пыль
Холодный ветер, жар, как ад
Но я знаю - стебли созревают
Мое семя сломает песок
И тогда Бог встретит меня
О, на горе, на долине
Мудрец растет
Там, Мольфар блуждает
Песня поет
Другие песни исполнителя: