ДМ - Почуття
текст песни
19
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
ДМ - Почуття - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Почуття.
Слова: Максим Трубніков
Музика: Друже Музико
Все що було в житті розчиниться з тобою,
Сяйво очей і шепіт замкнутих вуст.
І на віки лишаюсь з зруйнованою долей,
Це мені сказало серце не глузд.
Все чому ми раділи стало огидно,
І неначе відбувалось у чорно-білих снах,
Але в спогадах лишилась крапля надії,
І нестримне бажання перемогти страх.
Та навряд чи цей день згадають люди,
Та навряд чи цей день забудеш ти.
Вибачай мені, вибачай,
Залишай собі свій рай.
Вибачай мені, вибачай,
Я лишу собі свій небокрай.
У блакитному небі зорі розсвіті,
На моїй батьківщині сади розцвітуть,
Майже все як завжди, і любов кругом квітне,
А мені залишається смуток і бруд.
Хто був прав, хто не прав, вже дізнаються після,
І запишуть усе у тлумачний словник.
Але мрії мої вже навік непохитні,
І думки немов риби у розум пливуть.
Та навряд чи цей день згадають люди,
Та навряд чи цей день забудеш ти.
Вибачай мені, вибачай,
Залишай собі свій рай.
Вибачай мені, вибачай,
Я лишу собі свій небокрай.
Ось і все моя повість списалась до крапки,
На вівтарі кохання душа запала,
Але знову і знов почуття непідвладні
І скандують навколо німі голоси.
Та навряд чи цей день згадають люди,
Та навряд чи цей день забудеш ти.
Вибачай мені, вибачай,
Залишай собі свій рай.
Вибачай мені, вибачай,
Я лишу собі свій небокрай.
Слова: Максим Трубніков
Музика: Друже Музико
Все що було в житті розчиниться з тобою,
Сяйво очей і шепіт замкнутих вуст.
І на віки лишаюсь з зруйнованою долей,
Це мені сказало серце не глузд.
Все чому ми раділи стало огидно,
І неначе відбувалось у чорно-білих снах,
Але в спогадах лишилась крапля надії,
І нестримне бажання перемогти страх.
Та навряд чи цей день згадають люди,
Та навряд чи цей день забудеш ти.
Вибачай мені, вибачай,
Залишай собі свій рай.
Вибачай мені, вибачай,
Я лишу собі свій небокрай.
У блакитному небі зорі розсвіті,
На моїй батьківщині сади розцвітуть,
Майже все як завжди, і любов кругом квітне,
А мені залишається смуток і бруд.
Хто був прав, хто не прав, вже дізнаються після,
І запишуть усе у тлумачний словник.
Але мрії мої вже навік непохитні,
І думки немов риби у розум пливуть.
Та навряд чи цей день згадають люди,
Та навряд чи цей день забудеш ти.
Вибачай мені, вибачай,
Залишай собі свій рай.
Вибачай мені, вибачай,
Я лишу собі свій небокрай.
Ось і все моя повість списалась до крапки,
На вівтарі кохання душа запала,
Але знову і знов почуття непідвладні
І скандують навколо німі голоси.
Та навряд чи цей день згадають люди,
Та навряд чи цей день забудеш ти.
Вибачай мені, вибачай,
Залишай собі свій рай.
Вибачай мені, вибачай,
Я лишу собі свій небокрай.
Смысл.
Слова: Максим Трубников
Музыка: друг друга
Все, что было в жизни, растворяется с вами,
Свечение глаз и шепчет закрытых ртов.
И на протяжении веков я остаюсь с разрушенной судьбой,
Это сказал мне, что мое сердце не смысл.
Все, почему мы радовались, стало отвратительным,
И как будто происходит в черно -белых снах,
Но в воспоминаниях есть капля надежды,
И безудержное желание победить страх.
И вряд ли этот день будет помнить людей,
Но вы вряд ли забудете в этот день.
Извините, извините,
Оставьте себе свой рай.
Извините, извините,
Я буду только моим небом.
На голубом небе рассвет разбросан,
В моем национальном саду цветут,
Почти все, как обычно, и любовь расцветает,
И у меня грусть и грязь.
Кто был прав, кто не прав, уже узнает, после,
И они напишут все в объяснительном словаре.
Но мои мечты уже не пострадали,
И мысли о рыбе в разум плавают в разум.
И вряд ли этот день будет помнить людей,
Но вы вряд ли забудете в этот день.
Извините, извините,
Оставьте себе свой рай.
Извините, извините,
Я буду только моим небом.
Это все моя история была списана в делу,
На алтаре любви душа упала,
Но снова и снова чувства не подвержены
И они закручивают немой голоса.
И вряд ли этот день будет помнить людей,
Но вы вряд ли забудете в этот день.
Извините, извините,
Оставьте себе свой рай.
Извините, извините,
Я буду только моим небом.
Слова: Максим Трубников
Музыка: друг друга
Все, что было в жизни, растворяется с вами,
Свечение глаз и шепчет закрытых ртов.
И на протяжении веков я остаюсь с разрушенной судьбой,
Это сказал мне, что мое сердце не смысл.
Все, почему мы радовались, стало отвратительным,
И как будто происходит в черно -белых снах,
Но в воспоминаниях есть капля надежды,
И безудержное желание победить страх.
И вряд ли этот день будет помнить людей,
Но вы вряд ли забудете в этот день.
Извините, извините,
Оставьте себе свой рай.
Извините, извините,
Я буду только моим небом.
На голубом небе рассвет разбросан,
В моем национальном саду цветут,
Почти все, как обычно, и любовь расцветает,
И у меня грусть и грязь.
Кто был прав, кто не прав, уже узнает, после,
И они напишут все в объяснительном словаре.
Но мои мечты уже не пострадали,
И мысли о рыбе в разум плавают в разум.
И вряд ли этот день будет помнить людей,
Но вы вряд ли забудете в этот день.
Извините, извините,
Оставьте себе свой рай.
Извините, извините,
Я буду только моим небом.
Это все моя история была списана в делу,
На алтаре любви душа упала,
Но снова и снова чувства не подвержены
И они закручивают немой голоса.
И вряд ли этот день будет помнить людей,
Но вы вряд ли забудете в этот день.
Извините, извините,
Оставьте себе свой рай.
Извините, извините,
Я буду только моим небом.
Другие песни исполнителя: