Диктант 35 - Її вибір
текст песни
26
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Диктант 35 - Її вибір - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
35. Її вибір
Емма Андієвська народилася 1933 року в Донецьку. Потім родина переїхала до Вишгорода, що під Києвом. Саме тут, як згадує письменниця, вона вперше побачила жінок, які, одягнені в білі вишивані сорочки, ступали босоніж по чорній весняній запашній ріллі. А якою колоритною, багатою мовою вони спілкувалися!
Емма Андієвська розповідає, що до шести років узагалі не володіла українською мовою, для неї навіть вибирали няньок зі справжнім російським акцентом, аби виховати панську дитину. Не виховали, бо кожна дитина гостро реагує на несправедливість. Навколо тільки й чулося про рівність, братерство, а тут чомусь українці були принижені й упосліджені. Отож, за логікою, вона мусила бути на боці кривджених, а не кривдників. Так відбувся її вибір.
Саме тут, на Київщині, її застала війна. З 1943 року майбутня письменниця мешкає в Західній Європі. Закінчивши в Німеччині університет, вона переїздить до Парижа, а потім — до США. Тут вона разом з іншими переселенцями з України створює гурток поетів, який здійснив справжню революцію в письменстві української діаспори.
Наприкінці шістдесятих років Емма Андієвська повертається до Німеччини, де мешкає й тепер. Нині вона не лише письменниця, а й самобутня художниця.
177 слів 3 підручника
Емма Андієвська народилася 1933 року в Донецьку. Потім родина переїхала до Вишгорода, що під Києвом. Саме тут, як згадує письменниця, вона вперше побачила жінок, які, одягнені в білі вишивані сорочки, ступали босоніж по чорній весняній запашній ріллі. А якою колоритною, багатою мовою вони спілкувалися!
Емма Андієвська розповідає, що до шести років узагалі не володіла українською мовою, для неї навіть вибирали няньок зі справжнім російським акцентом, аби виховати панську дитину. Не виховали, бо кожна дитина гостро реагує на несправедливість. Навколо тільки й чулося про рівність, братерство, а тут чомусь українці були принижені й упосліджені. Отож, за логікою, вона мусила бути на боці кривджених, а не кривдників. Так відбувся її вибір.
Саме тут, на Київщині, її застала війна. З 1943 року майбутня письменниця мешкає в Західній Європі. Закінчивши в Німеччині університет, вона переїздить до Парижа, а потім — до США. Тут вона разом з іншими переселенцями з України створює гурток поетів, який здійснив справжню революцію в письменстві української діаспори.
Наприкінці шістдесятих років Емма Андієвська повертається до Німеччини, де мешкає й тепер. Нині вона не лише письменниця, а й самобутня художниця.
177 слів 3 підручника
35. Ее выбор
Эмма Андиевская родилась в 1933 году в Донецке. Затем семья переехала в Вишгород, недалеко от Киева. Именно здесь писатель вспоминает, что она впервые увидела женщин, которые оделись в белые вышитые рубашки, стучали босиком на черную весеннюю пахотную землю. И как красочный, богатый языком, который они говорили!
Эмма Андиевская говорит, что до шести лет она вообще не говорила на украинском языке, потому что она даже выбрала няни с настоящим русским акцентом, чтобы воспитывать ребенка Господа. Они не поднимались, потому что каждый ребенок резко реагирует на несправедливость. Речь шла только о равенстве, братстве, и по какой -то причине украинцы были унижены и перечислены. Таким образом, по логике она должна была быть на стороне обиженных, а не насильников. Вот как пришел ее выбор.
Именно здесь в регионе Киев это было найдено на войне. С 1943 года будущий писатель живет в Западной Европе. После окончания университета в Германии она переехала в Париж, а затем в Соединенные Штаты. Здесь она, вместе с другими мигрантами из Украины, создает круг поэтов, который сделал реальную революцию в написании украинской диаспоры.
В конце шестидесятых Эмма Андиевская возвращается в Германию, где он все еще живет. Теперь она не только писатель, но и оригинальный художник.
177 слов 3 учебников
Эмма Андиевская родилась в 1933 году в Донецке. Затем семья переехала в Вишгород, недалеко от Киева. Именно здесь писатель вспоминает, что она впервые увидела женщин, которые оделись в белые вышитые рубашки, стучали босиком на черную весеннюю пахотную землю. И как красочный, богатый языком, который они говорили!
Эмма Андиевская говорит, что до шести лет она вообще не говорила на украинском языке, потому что она даже выбрала няни с настоящим русским акцентом, чтобы воспитывать ребенка Господа. Они не поднимались, потому что каждый ребенок резко реагирует на несправедливость. Речь шла только о равенстве, братстве, и по какой -то причине украинцы были унижены и перечислены. Таким образом, по логике она должна была быть на стороне обиженных, а не насильников. Вот как пришел ее выбор.
Именно здесь в регионе Киев это было найдено на войне. С 1943 года будущий писатель живет в Западной Европе. После окончания университета в Германии она переехала в Париж, а затем в Соединенные Штаты. Здесь она, вместе с другими мигрантами из Украины, создает круг поэтов, который сделал реальную революцию в написании украинской диаспоры.
В конце шестидесятых Эмма Андиевская возвращается в Германию, где он все еще живет. Теперь она не только писатель, но и оригинальный художник.
177 слов 3 учебников