Дима Бондар - Без душі,без лиця і без імені
текст песни
33
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Дима Бондар - Без душі,без лиця і без імені - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
1
Я прокинувся від шороху і поскрипувань дерев,
Навколо була темрява,ліс і без перерв
Доносилися голоси,точніше інтонації
Не знаю правда це,чи мої галюцінації..
Не пам"ятав,чому я тут лежав непритомним
Дотиком включив ліхтар в телефоні,
Посвітив навколо і побачив справа від мене
Зошит сірого кольору і надпис "Щоденник".
Я відкрив і почав читати дивні рядки,
Були химерні малюнки і ніби мокрі сліди.
Це історія життя простої дівчини,
Та після слів написаних,складності стають простішими.
Не було там ні імені,ні вказаного віку,
Слова рвали папір,як рветься душа від крику.
І не було там сміху,лише сльози і плач,
Гори минулих поразок і нестерпних невдач.
Приспів:
Без душі,без лиця і без імені,
Її сердце живе там,де тіні всі.
Де загублені душі скалічені,
Не знаходять притулку у вічності.
Постаті зникли у темряві,
Вони ані мертві,ані живі.
Розгорілось життя,наче вогнище,
Розійдися пітьма,хочу жити ще...
2
Все починалось зі слів:"За що мені така кара?!
Чому моє життя схоже на чужі кошмари?
Я так стараюсь бути сильною,Чому я досі тут?"
Прочерки і крапки,інтригований етюд.
Коли їй було вісім-їх покинув тато,
В однокімнатній квартирі,на мамину зарплату.
Ледве вистачало ,щоби не вмерти голодною смертю,
Це існування в Україні,будемо відверті.
Терпіла насміхання вчителів і однолітків:
"Ти невдаха!Сирота!Куда втікаєш?Звідки?"
Ковтала сльози,терпіла,прибігала додому,
А там ридала,ревіла,два роки потому.
У мами появився другий,це як "легальний"вітчим,
Вона дізналась про жорстокість,ну а це навічно.
Невдовзі мама захворіла і мами не стало,
Коли читав я ці слова-душу вивертало!
Приспів: ...
3
Я продовжував читати, і так розділ за розділом,
Серце ранила слова,як пекучим пострілом.
Вона втекла із дому,від бидла і п"яних компаній,
Це,як втекти від алігатора в зуби піраній!
Де ночі на вокзалі,знущання перехожих,
Благання милостині біля домівок Божих.
Недоїдання,постійні болі,повсякденне,
Бажання закінчити давно початий щоденник.
Але її ніколи не сприймало людство,
Назва останнього розділу-"Моє самогубство".
Я здригнувся!Пуста сторінка..Її фото..
І сліди від пальців..плями від болота..
Я придивився на фото і підвівся на ноги,
Її очі від болю просили допомоги.
Раптом я злякався,до плеча доторкнулась рука,
Я різко обернувся...це стояла Вона...
Приспів: ... (2 рази)
Я прокинувся від шороху і поскрипувань дерев,
Навколо була темрява,ліс і без перерв
Доносилися голоси,точніше інтонації
Не знаю правда це,чи мої галюцінації..
Не пам"ятав,чому я тут лежав непритомним
Дотиком включив ліхтар в телефоні,
Посвітив навколо і побачив справа від мене
Зошит сірого кольору і надпис "Щоденник".
Я відкрив і почав читати дивні рядки,
Були химерні малюнки і ніби мокрі сліди.
Це історія життя простої дівчини,
Та після слів написаних,складності стають простішими.
Не було там ні імені,ні вказаного віку,
Слова рвали папір,як рветься душа від крику.
І не було там сміху,лише сльози і плач,
Гори минулих поразок і нестерпних невдач.
Приспів:
Без душі,без лиця і без імені,
Її сердце живе там,де тіні всі.
Де загублені душі скалічені,
Не знаходять притулку у вічності.
Постаті зникли у темряві,
Вони ані мертві,ані живі.
Розгорілось життя,наче вогнище,
Розійдися пітьма,хочу жити ще...
2
Все починалось зі слів:"За що мені така кара?!
Чому моє життя схоже на чужі кошмари?
Я так стараюсь бути сильною,Чому я досі тут?"
Прочерки і крапки,інтригований етюд.
Коли їй було вісім-їх покинув тато,
В однокімнатній квартирі,на мамину зарплату.
Ледве вистачало ,щоби не вмерти голодною смертю,
Це існування в Україні,будемо відверті.
Терпіла насміхання вчителів і однолітків:
"Ти невдаха!Сирота!Куда втікаєш?Звідки?"
Ковтала сльози,терпіла,прибігала додому,
А там ридала,ревіла,два роки потому.
У мами появився другий,це як "легальний"вітчим,
Вона дізналась про жорстокість,ну а це навічно.
Невдовзі мама захворіла і мами не стало,
Коли читав я ці слова-душу вивертало!
Приспів: ...
3
Я продовжував читати, і так розділ за розділом,
Серце ранила слова,як пекучим пострілом.
Вона втекла із дому,від бидла і п"яних компаній,
Це,як втекти від алігатора в зуби піраній!
Де ночі на вокзалі,знущання перехожих,
Благання милостині біля домівок Божих.
Недоїдання,постійні болі,повсякденне,
Бажання закінчити давно початий щоденник.
Але її ніколи не сприймало людство,
Назва останнього розділу-"Моє самогубство".
Я здригнувся!Пуста сторінка..Її фото..
І сліди від пальців..плями від болота..
Я придивився на фото і підвівся на ноги,
Її очі від болю просили допомоги.
Раптом я злякався,до плеча доторкнулась рука,
Я різко обернувся...це стояла Вона...
Приспів: ... (2 рази)
1
Я проснулся от ветра и дрожа деревьев,
Была тьма, лес и без перерыва
Голоса приходили, точнее интонация
Не знаю правду, это мой галлюцин ..
Не помнил, почему я здесь без сознания
Коснулся фонаря в телефоне,
Дрожал и увидел справа от меня
Записная книжка серая и надпись «дневник».
Я обнаружил и начал читать странные линии,
Были странные рисунки и влажные следы.
Это история жизни простой девушки,
Но после написанных слов сложность становится проще.
Не было ни названия, ни указанного возраста,
Слова были разорваны бумагой, когда душа бросилась из крика.
И там не было смеха, просто слезы и плача,
Горы прошлых поражений и невыносимые неудачи.
Припев:
Без души, без лица и без имени,
Ее сердце живет там, где все тени.
Где потерянные души искалечены,
Не находите убежище в вечности.
Фигуры исчезли в темноте,
Они ни мертвы, ни живы.
Жизнь рассталась, как очаг,
Голландский, я хочу жить ...
2
Все началось со слова: «Какое наказание для меня?!
Почему моя жизнь похожа на иностранные кошмары?
Я стараюсь быть сильным, почему я все еще здесь? »
Чредь и точки, интрига.
Когда ей было восемь человек, оставила папа,
В однокомнатной квартире для зарплаты матери.
Было едва достаточно, чтобы не умереть от голода,
Это существование в Украине мы будем откровенны.
Я был разбит учителями и сверстниками:
"Ты неудачник! Сирота! Чтобы сбежать? Где?"
Проглоченные слезы, пережившись, пришли домой,
И там мы рыдали, взревели, два года спустя.
Мать появилась вторая, это как «законное» отчим,
Она узнала о жестокости, ну, это навсегда.
Вскоре мама заболела, а мама не ушла,
Когда я прочитал эти слова, я оказался!
Хор: ...
3
Я продолжал читать, и поэтому раздел,
Сердце ранено, как горящий выстрел.
Она сбежала из дома, от крупного рогатого скота и пьяных компаний,
Это как сбежать от аллигатора к зубам Пираны!
Где ночи на станции, издевательство над прохожими -
Молитва о милостыни в домах Божьих.
Недоедание, постоянная боль, каждый день,
Желание закончить длинный дневник.
Но это никогда не воспринималось человечеством,
Название последнего раздела - «Мое самоубийство».
Я сочкаю
И следы пальцев.
Я посмотрел на фото и встал на ноги,
Ее глаза просили о помощи.
Внезапно я испугался, рука затронула мое плечо,
Я резко повернулся ... это стояло ...
Припев: ... (2 раза)
Я проснулся от ветра и дрожа деревьев,
Была тьма, лес и без перерыва
Голоса приходили, точнее интонация
Не знаю правду, это мой галлюцин ..
Не помнил, почему я здесь без сознания
Коснулся фонаря в телефоне,
Дрожал и увидел справа от меня
Записная книжка серая и надпись «дневник».
Я обнаружил и начал читать странные линии,
Были странные рисунки и влажные следы.
Это история жизни простой девушки,
Но после написанных слов сложность становится проще.
Не было ни названия, ни указанного возраста,
Слова были разорваны бумагой, когда душа бросилась из крика.
И там не было смеха, просто слезы и плача,
Горы прошлых поражений и невыносимые неудачи.
Припев:
Без души, без лица и без имени,
Ее сердце живет там, где все тени.
Где потерянные души искалечены,
Не находите убежище в вечности.
Фигуры исчезли в темноте,
Они ни мертвы, ни живы.
Жизнь рассталась, как очаг,
Голландский, я хочу жить ...
2
Все началось со слова: «Какое наказание для меня?!
Почему моя жизнь похожа на иностранные кошмары?
Я стараюсь быть сильным, почему я все еще здесь? »
Чредь и точки, интрига.
Когда ей было восемь человек, оставила папа,
В однокомнатной квартире для зарплаты матери.
Было едва достаточно, чтобы не умереть от голода,
Это существование в Украине мы будем откровенны.
Я был разбит учителями и сверстниками:
"Ты неудачник! Сирота! Чтобы сбежать? Где?"
Проглоченные слезы, пережившись, пришли домой,
И там мы рыдали, взревели, два года спустя.
Мать появилась вторая, это как «законное» отчим,
Она узнала о жестокости, ну, это навсегда.
Вскоре мама заболела, а мама не ушла,
Когда я прочитал эти слова, я оказался!
Хор: ...
3
Я продолжал читать, и поэтому раздел,
Сердце ранено, как горящий выстрел.
Она сбежала из дома, от крупного рогатого скота и пьяных компаний,
Это как сбежать от аллигатора к зубам Пираны!
Где ночи на станции, издевательство над прохожими -
Молитва о милостыни в домах Божьих.
Недоедание, постоянная боль, каждый день,
Желание закончить длинный дневник.
Но это никогда не воспринималось человечеством,
Название последнего раздела - «Мое самоубийство».
Я сочкаю
И следы пальцев.
Я посмотрел на фото и встал на ноги,
Ее глаза просили о помощи.
Внезапно я испугался, рука затронула мое плечо,
Я резко повернулся ... это стояло ...
Припев: ... (2 раза)
Другие песни исполнителя: