Дуб Бук - Лють Нашої Вiтчизни
текст песни
70
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Дуб Бук - Лють Нашої Вiтчизни - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Ти димом дихала, але жила
Під гнітом лиха Ти також була.
І Твої подвиги і біль війни
Все пам'ятаєм Ми - Твої Сини!
Дим Гіркий на Землю Нашу наближається...
Гей, одягнений у лати Дух Слов'янський, дужий Дух,
Ти візьми свій меч булатний, Ти візьми дубовий лук.
На коня на бойового Ти сідай - пишання є в Тебе.
І вівцю убогу меч булатний твій уб'є...
Стинай же, меч булатний, псів, жени їх звідси геть!
Як крижана завірюха, немов лебідь в синім небі,
Плаче Русь і стогне глухо знов над долею своєю
Сльози лиха, сльози чорні, сльози Нашої Вітчизни.
Чи хіба Ми вже не можем опиратися чужині?!
Обіцяння Святослава згинуло, мов сніг весною?!
Гей, Язичник заповзятий, закипи лютою тьмою!
Князь Святослав, повстань і подивись на небо,
На Землю, на Ліса і запитай у себе:
"Хто Одягнув Тебе в ганьбу, Земле Слов'янська?"
Я виновім тобі: "Жидюга християнська!"
Забули Твій суворий погляд,
Втопили Честь Твою в Дніпровських водах,
Алє Твої Слова, Твоє Бажання
байстрюк не зміг сховати навіть в храмі!
Гей, Слов'янський Рід, обернись,
З нами Святослав - Князь Русі,
З нами Його Полк - Його Честь,
Він - Перунів меч, Яві Син!
Слово Твоє незламне, мов камінь, і сповнене Пишанням
За Рідну Землю - їй Вільній, Славетній клятва надійна.
Пам'ять вічна Тобі. Хай Боян заспіває во славу свої
Гімни тріумфу, подяки і смутку за ті небачені дні.
Слава князю Святославу! Вічна Слава!
Я пишаюсь, що Я Слов'янин!
Це Моя Земля і пан тут один!
Пан - Народ Слов'янський.
Очі Твої ясні хай засяють світом, білим оксамитом.
Гей, Слов'янська кров - Арійський бальзам,
Доблесть Твоя, князь Святослав!
Батько - Сонне Ясне! Мати -Земля Прекрасна!
Святослав - Пишання Нації, Лють Вітчизни Нашої!
Блискавка лясне жалом сліпучим,
Меч Святослава - вістря блискуче,
Голос величний : "Я повернувся!"
Погляд гарячий з неба метнувся...
Погляд сповнен, вогнем наповнен. Палає Слов'янська душа.
Лють на гамуз сітку чужинну гепне.
Дівоча сльоза палить душу мою, немов жало.
Жало - загострений ніж .
Це сльоза, це краплина кривава, це Духа Слов'янського Міць!
Ти - Бог, ти - Дід, ти - Рід, ти - Честь, ти - Правда,
Ти - Гнів, ти - Лють, ти -Світ, ти - Князь, ти - Помста!
Гей во Славу Князя Святослава пісню ми співаємо.
Дух Слов'янський Рідний Давній, гей, підіймемо.
Дід-Дуб-Сніп нехай віками в серці залишається,
А Земля-Матуся Наша внуками пишається!
Під гнітом лиха Ти також була.
І Твої подвиги і біль війни
Все пам'ятаєм Ми - Твої Сини!
Дим Гіркий на Землю Нашу наближається...
Гей, одягнений у лати Дух Слов'янський, дужий Дух,
Ти візьми свій меч булатний, Ти візьми дубовий лук.
На коня на бойового Ти сідай - пишання є в Тебе.
І вівцю убогу меч булатний твій уб'є...
Стинай же, меч булатний, псів, жени їх звідси геть!
Як крижана завірюха, немов лебідь в синім небі,
Плаче Русь і стогне глухо знов над долею своєю
Сльози лиха, сльози чорні, сльози Нашої Вітчизни.
Чи хіба Ми вже не можем опиратися чужині?!
Обіцяння Святослава згинуло, мов сніг весною?!
Гей, Язичник заповзятий, закипи лютою тьмою!
Князь Святослав, повстань і подивись на небо,
На Землю, на Ліса і запитай у себе:
"Хто Одягнув Тебе в ганьбу, Земле Слов'янська?"
Я виновім тобі: "Жидюга християнська!"
Забули Твій суворий погляд,
Втопили Честь Твою в Дніпровських водах,
Алє Твої Слова, Твоє Бажання
байстрюк не зміг сховати навіть в храмі!
Гей, Слов'янський Рід, обернись,
З нами Святослав - Князь Русі,
З нами Його Полк - Його Честь,
Він - Перунів меч, Яві Син!
Слово Твоє незламне, мов камінь, і сповнене Пишанням
За Рідну Землю - їй Вільній, Славетній клятва надійна.
Пам'ять вічна Тобі. Хай Боян заспіває во славу свої
Гімни тріумфу, подяки і смутку за ті небачені дні.
Слава князю Святославу! Вічна Слава!
Я пишаюсь, що Я Слов'янин!
Це Моя Земля і пан тут один!
Пан - Народ Слов'янський.
Очі Твої ясні хай засяють світом, білим оксамитом.
Гей, Слов'янська кров - Арійський бальзам,
Доблесть Твоя, князь Святослав!
Батько - Сонне Ясне! Мати -Земля Прекрасна!
Святослав - Пишання Нації, Лють Вітчизни Нашої!
Блискавка лясне жалом сліпучим,
Меч Святослава - вістря блискуче,
Голос величний : "Я повернувся!"
Погляд гарячий з неба метнувся...
Погляд сповнен, вогнем наповнен. Палає Слов'янська душа.
Лють на гамуз сітку чужинну гепне.
Дівоча сльоза палить душу мою, немов жало.
Жало - загострений ніж .
Це сльоза, це краплина кривава, це Духа Слов'янського Міць!
Ти - Бог, ти - Дід, ти - Рід, ти - Честь, ти - Правда,
Ти - Гнів, ти - Лють, ти -Світ, ти - Князь, ти - Помста!
Гей во Славу Князя Святослава пісню ми співаємо.
Дух Слов'янський Рідний Давній, гей, підіймемо.
Дід-Дуб-Сніп нехай віками в серці залишається,
А Земля-Матуся Наша внуками пишається!
Вы дышите дым, но жили
Вы под давлением катастрофа, как это было.
И ваши поступки и боль войны
Мы помним все - твои сыновья!
Курить горькую землю наши лучшие ...
Эй, одетый в броню Дух Раб, сильный Дух
Вы берете свой меч дамасской, дуб, вы берете лук.
На лошади к бою сижу ты - пишання у тебя.
И несчастный овец дамасский меч убьет твой ...
Измельчить хорошо дамасский меч, собаки, погоняйте их отсюда!
Как ледяная метель, как лебедь в голубом небе
Русь плачет, и стоны снова приглушены на вашу судьбу
Разрывает катастрофу, черные слезы, слезы нашей страны.
Есть ли у нас уже нельзя говорить на странном наземном сопротивлении?!
Обещание Святослава умер как снежная весна?!
Эй, языческая стойкая, ярость варить тьму!
Принц Святослав, восстания и посмотри на небо,
На земле, лиса и спросите себя:
«Кто поставил тебя в беду, славянская земля?»
Я выynovim ты "Жидюха христианина!"
Забыл свой кормный взгляд,
Честь твой утонул в дневровых водах
Али твои слова, ваше желание
Ублюдок не мог даже спрятаться в храме!
Эй, Раб Рид, повернись,
Присоединился к Святославу - принц,
Присоединился к его полку - его честь
Он - Перунов меч Ява сын!
Ваше слово небьющееся, как камень, а также наполненный пишанням
Для родной земли - это свободный, славный клятву надежным.
Память вечна для вас. Пусть Боян поет славу его
Гимны Триумф, печаль и благодарность для этих невидимых дней.
Спасибо Принц Святослав! Вечная слава!
Я горжусь тем, что я Словен!
Это моя земля и мистер здесь одна!
Пан-славянские люди.
Пусть ваши глаза сияют ярким миром, белый бархат.
Эй, славянская кровь - арийский бальзам
Ваш доблесть, принц Святослав!
Отец - сонный ясно! Мать-земля красивая!
Святослав - Пиштанная нация, наша родина ярость!
Молния Лясн жало ослепительно,
Святославской меч - блестящий совет,
Величественный голос: «Я вернулся!»
Вид с неба бросился горячим ...
Выглядеть полным пожарным. Палау Славянская душа.
Ярость на чистой без разбора странного Höfn.
Дым девственница слезы мою душу как жало.
Стинг - заостренный нож.
Эта капля слеза - кровавая, это славянская духовная сила!
Ты - Бог, ты - Санта, ты - рода, ты - честь тебя - однако,
Ты - гнев ты - ярость, ты - тебя - Принц, ты - месть!
Гей слава принца Святославской песни мы поем.
Древний родной дух рабыня, гей, лифт.
Санта-Дуб-Увб даже вековые сердца остается
И матери Земля, наши внуки гордятся!
Вы под давлением катастрофа, как это было.
И ваши поступки и боль войны
Мы помним все - твои сыновья!
Курить горькую землю наши лучшие ...
Эй, одетый в броню Дух Раб, сильный Дух
Вы берете свой меч дамасской, дуб, вы берете лук.
На лошади к бою сижу ты - пишання у тебя.
И несчастный овец дамасский меч убьет твой ...
Измельчить хорошо дамасский меч, собаки, погоняйте их отсюда!
Как ледяная метель, как лебедь в голубом небе
Русь плачет, и стоны снова приглушены на вашу судьбу
Разрывает катастрофу, черные слезы, слезы нашей страны.
Есть ли у нас уже нельзя говорить на странном наземном сопротивлении?!
Обещание Святослава умер как снежная весна?!
Эй, языческая стойкая, ярость варить тьму!
Принц Святослав, восстания и посмотри на небо,
На земле, лиса и спросите себя:
«Кто поставил тебя в беду, славянская земля?»
Я выynovim ты "Жидюха христианина!"
Забыл свой кормный взгляд,
Честь твой утонул в дневровых водах
Али твои слова, ваше желание
Ублюдок не мог даже спрятаться в храме!
Эй, Раб Рид, повернись,
Присоединился к Святославу - принц,
Присоединился к его полку - его честь
Он - Перунов меч Ява сын!
Ваше слово небьющееся, как камень, а также наполненный пишанням
Для родной земли - это свободный, славный клятву надежным.
Память вечна для вас. Пусть Боян поет славу его
Гимны Триумф, печаль и благодарность для этих невидимых дней.
Спасибо Принц Святослав! Вечная слава!
Я горжусь тем, что я Словен!
Это моя земля и мистер здесь одна!
Пан-славянские люди.
Пусть ваши глаза сияют ярким миром, белый бархат.
Эй, славянская кровь - арийский бальзам
Ваш доблесть, принц Святослав!
Отец - сонный ясно! Мать-земля красивая!
Святослав - Пиштанная нация, наша родина ярость!
Молния Лясн жало ослепительно,
Святославской меч - блестящий совет,
Величественный голос: «Я вернулся!»
Вид с неба бросился горячим ...
Выглядеть полным пожарным. Палау Славянская душа.
Ярость на чистой без разбора странного Höfn.
Дым девственница слезы мою душу как жало.
Стинг - заостренный нож.
Эта капля слеза - кровавая, это славянская духовная сила!
Ты - Бог, ты - Санта, ты - рода, ты - честь тебя - однако,
Ты - гнев ты - ярость, ты - тебя - Принц, ты - месть!
Гей слава принца Святославской песни мы поем.
Древний родной дух рабыня, гей, лифт.
Санта-Дуб-Увб даже вековые сердца остается
И матери Земля, наши внуки гордятся!
Другие песни исполнителя: