1Sek - Зламані дзеркала мрій
текст песни
33
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
1Sek - Зламані дзеркала мрій - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Притаманне бажання творити и кохати,
Кохаючi пiзнавати, рiдне сердце в долонях тримати,
Вiддаючи нiчого в противагу немати,
I якщо вже наважитись, то докiнця чекати.
Яскраве вiдзеркалення особовых рис,
Назовнi може бути не видно, в пiтьмi там хитрий лис,
Чарiвнi ноти рiзнокольорових барв, вiдчув загрозу,
Втішаєш себе, що гучно десь гукав.
Крихітна доля і той великий сподівання міст,
Вічна надія на те що, до адресата дійде лист.
Сподівання щиро тають на вустах, але все дарма,
Звинувачення випущені запалом - це ганьба,
Мовчки диктор в голові наберає купу бруду,
Людина в міркуваннях, людина - лялька "вуду".
Тим часом, очі вже наповнившись журбою,
Два тіла, крихти почуттів рахують,
Збирають зламані дзеркала мрій,
Кожен хоче відчувати те, що він живий.
Кожна мить дає відчуття тотальної облоги,
Життя це сфера часу, тернистої дороги,
Поглинає потік масового ураження розуму,
Не розумію тембр крику, ледь помітного голосу.
Це моветон, це переплетення струн долі,
Як віднайти себе, втративши десь мимоволі?
Відчуваю годинника стрилку, віддаючи на серці болю,
Не зарадив собі, бачу цінність пролитої на життя крові.
Скільки було витрачено сил и пройдено шляху?
Відчуття втрачених можливостей, дірявого даху,
Забутої стежини и далеких поза меж мрій,
За спиною тягар помилок, не зробленних колись дій.
Вирій можливостей, терпкий присмак свободи,
Тягучий сироп брехні, гиркий присмак кохання в моді,
Кожне третє питання, яке зостається без змін,
Не пам'ятаю скільки було збитих за цей час колін.
Тремтить тіло і немов в вогні палає там нутро,
Не розумію суті, не розумію, до чого це було потрібно,
Хворий світ, і цілком хворі мабуть люди,
Цілюсь в ціль, і натискаючи на гачок, хочу все забути.
Кохаючi пiзнавати, рiдне сердце в долонях тримати,
Вiддаючи нiчого в противагу немати,
I якщо вже наважитись, то докiнця чекати.
Яскраве вiдзеркалення особовых рис,
Назовнi може бути не видно, в пiтьмi там хитрий лис,
Чарiвнi ноти рiзнокольорових барв, вiдчув загрозу,
Втішаєш себе, що гучно десь гукав.
Крихітна доля і той великий сподівання міст,
Вічна надія на те що, до адресата дійде лист.
Сподівання щиро тають на вустах, але все дарма,
Звинувачення випущені запалом - це ганьба,
Мовчки диктор в голові наберає купу бруду,
Людина в міркуваннях, людина - лялька "вуду".
Тим часом, очі вже наповнившись журбою,
Два тіла, крихти почуттів рахують,
Збирають зламані дзеркала мрій,
Кожен хоче відчувати те, що він живий.
Кожна мить дає відчуття тотальної облоги,
Життя це сфера часу, тернистої дороги,
Поглинає потік масового ураження розуму,
Не розумію тембр крику, ледь помітного голосу.
Це моветон, це переплетення струн долі,
Як віднайти себе, втративши десь мимоволі?
Відчуваю годинника стрилку, віддаючи на серці болю,
Не зарадив собі, бачу цінність пролитої на життя крові.
Скільки було витрачено сил и пройдено шляху?
Відчуття втрачених можливостей, дірявого даху,
Забутої стежини и далеких поза меж мрій,
За спиною тягар помилок, не зробленних колись дій.
Вирій можливостей, терпкий присмак свободи,
Тягучий сироп брехні, гиркий присмак кохання в моді,
Кожне третє питання, яке зостається без змін,
Не пам'ятаю скільки було збитих за цей час колін.
Тремтить тіло і немов в вогні палає там нутро,
Не розумію суті, не розумію, до чого це було потрібно,
Хворий світ, і цілком хворі мабуть люди,
Цілюсь в ціль, і натискаючи на гачок, хочу все забути.
Присущее желанию создавать и любить,
Лоялирование поздно, местное сердце в ваших ладонях, чтобы сохранить,
Давая что -нибудь, а не аккуратное,
И если вы решите, то док -станция ждать.
Яркое отражение личных черт,
Снаружи может быть не виден, на хелени
Чарвал ноты различных цветов, почувствовал угрозу,
Вы утешаете себя, что вы громко звучали.
Крошечная судьба и этот великий надежда на города,
Вечная надежда на то, что адресат достигнет письма.
Надежда искренне постукивает по роту, но все напрасно,
Обвинение, опубликованное страстью - позор,
Молча динамик в голове превращает кучу грязи,
Человек в рассуждениях, человек - кукла «пустота».
Между тем, глаза уже наполнены горем,
Два тела, крошки чувств считают,
Собрать разбитые зеркала мечты,
Каждый хочет чувствовать, что он жив.
Каждый момент дает ощущение полной осады,
Жизнь - это сфера времени, колючая дорога,
Поглощает поток массивной травмы ума,
Я не понимаю тембр, едва заметный голос.
Это Moveton, это нагрузка на цепочку судьбы,
Как оказаться, проиграв где -то случайно?
Я чувствую часы со шляпой
Я не сделал, я вижу ценность крови, проливающейся на жизнь.
Сколько была проведена сила и путь пошел?
Чувство утраченных возможностей, отверстия, крыши,
Забытый путь и далеко за пределами мечтаний,
За спиной бремя ошибок, которые не были приняты ни разу.
Возможность реки, терпкий вкус свободы,
Вязкий сироп лжи, горький вкус любви в моде,
Каждый третий вопрос, который остается неизменным,
Я не помню, сколько колени было сбито в это время.
Встряхивает тело и, как будто в огне сжигал там внутренности,
Я не понимаю сущности, я не понимаю, что это нужно,
Больной мир и довольно больно, очевидно, люди,
Я иду к цели, и, толкая крючок, я хочу все забыть.
Лоялирование поздно, местное сердце в ваших ладонях, чтобы сохранить,
Давая что -нибудь, а не аккуратное,
И если вы решите, то док -станция ждать.
Яркое отражение личных черт,
Снаружи может быть не виден, на хелени
Чарвал ноты различных цветов, почувствовал угрозу,
Вы утешаете себя, что вы громко звучали.
Крошечная судьба и этот великий надежда на города,
Вечная надежда на то, что адресат достигнет письма.
Надежда искренне постукивает по роту, но все напрасно,
Обвинение, опубликованное страстью - позор,
Молча динамик в голове превращает кучу грязи,
Человек в рассуждениях, человек - кукла «пустота».
Между тем, глаза уже наполнены горем,
Два тела, крошки чувств считают,
Собрать разбитые зеркала мечты,
Каждый хочет чувствовать, что он жив.
Каждый момент дает ощущение полной осады,
Жизнь - это сфера времени, колючая дорога,
Поглощает поток массивной травмы ума,
Я не понимаю тембр, едва заметный голос.
Это Moveton, это нагрузка на цепочку судьбы,
Как оказаться, проиграв где -то случайно?
Я чувствую часы со шляпой
Я не сделал, я вижу ценность крови, проливающейся на жизнь.
Сколько была проведена сила и путь пошел?
Чувство утраченных возможностей, отверстия, крыши,
Забытый путь и далеко за пределами мечтаний,
За спиной бремя ошибок, которые не были приняты ни разу.
Возможность реки, терпкий вкус свободы,
Вязкий сироп лжи, горький вкус любви в моде,
Каждый третий вопрос, который остается неизменным,
Я не помню, сколько колени было сбито в это время.
Встряхивает тело и, как будто в огне сжигал там внутренности,
Я не понимаю сущности, я не понимаю, что это нужно,
Больной мир и довольно больно, очевидно, люди,
Я иду к цели, и, толкая крючок, я хочу все забыть.
Другие песни исполнителя: