Ігор Жураковський - Спогад
текст песни

Слова: Миколи Супінки
Музика: Ігоря Жураковського

Цвіли сади, бентежили красою,
Від щастя аж крутилась голова.
І ти була такою неземною,
Що згубив я в травах всі слова.

Здавалось – нас сама весна вінчала,
І більш не замовкав пташиний спів,
Та тільки те, про що душа кричала,
Тобі сказати я не смів.

Приспів:
Навіки розійшлися дві дороги,
І вдруге покохати я не зміг.
Була мені ти посланою Богом,
Але тебе я не зберіг.

Летять літа і знов приходять весни,
Та знаю, що моя одним одна
Ніколи вже, ніколи не воскресне,
І не заквітує вже вона.

Лиш тільки образ твій у серці досі, –
Неначе ми удвох з тобою знов…
Та все пройшло. І тільки пізня осінь
Мою оплакує любов.

Приспів.