Історія України - 1
текст песни
17
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Історія України - 1 - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Стародавню історію України вчені поділяють на 4 періоди:
• кам’яний вік (1 млн. років тому — ІV тис. до н. е.);
• мідно-кам’яний вік (ІV–ІІІ тис. до н. е.);
• бронзовий вік (ІІ–І тис. до н. е.);
• залізний вік (І тис. до н. е. — V ст. н. е.).
На території сучасної України давні люди з’явилися майже 1 млн. років
тому. Першою формою людського співжиття було первісне суспільство,
для якого характерні:
• низький рівень розвитку продуктивних сил;
• майже повна залежність людини від природи;
• об’єднання людей у громади;
• виникнення общинної власності на засоби виробництва;
• рівномірний розподіл продуктів праці між членами громади;
• відсутність класів і держави;
• язичницькі вірування в богів.
Кам’яний вік поділяється на палеоліт (1 млн. років — Х тис. до н. е.) — давній кам’яний вік, мезоліт (IX–VI тис. до н. е.) — середній кам’яний вік, неоліт (VI–IV тис. до н. е.) — новий кам’яний вік.
• Тип людини: архантроп (найдавніша людина), неандерталець («лю-
дина вміла»), кроманьйонець («людина розумна»).
• Знаряддя праці: рубило, проколка, гостроконечник, скребло, дротик,
спис, гарпун, голка, лук зі стрілами, серп, рало, соха, зернотерка.
• Людська спільність: первісне стадо, материнська родова община
(матріархат), батьківська родова община (патріархат), сусідська (те-
риторіальна) община, плем’я, союз племен.
• Заняття: збиральництво, полювання, рибальство, землеробство, ско-
тарство, ремесла.
• Тип господарства: привласнювальне (необхідне для життя людина
брала в природі у готовому вигляді), відтворювальне (необхідне для
життя людина виробляла самостійно).
• Вірування: тотемізм (поклоніння певному виду рослин чи тварин,
що вважалися охоронцями роду), фетишизм (поклоніння предме-
там неживої природи, які нібито наділені чудодійною силою), магія
(обряди, засновані на вірі в здатність людини впливати на інших
людей, тварин, явища природи, богів).
• Стоянки: с. Королево (Закарпаття), печера Киїк-Коба (Крим), с. Мі-
зин (Чернігівщина), Кам’яна Могила (поблизу Мелітополя). У період мідно-кам’яного віку на території України жили ранні землеробські племена так званої трипільської культури, яку відкрив у 1893 р. археолог В. Хвойко біля с. Трипілля на Київщині. Головним заняттям трипільців було землеробство, важливу роль у господарстві відігравали скотарство, рибальство,
мисливство, ремесла. Трипільці виготовляли керамічний посуд, прикра-
шений орнаментом із символічних малюнків у вигляді спіралей, трикутників, фігур людей і тварин (мальована кераміка).
У період залізного віку на території України жили кочові племена:
• кіммерійці (ІХ–VII ст. до н. е.);
• таври (IX–I ст. до н. е.);
• скіфи (VII–III ст. до н. е.);
• сармати (ІІІ до н. е. — ІІІ ст. н. е.);
• готи (ІІ — ІV ст. н. е.);
• гуни (ІV — сер. V ст. н. е.).
Основними заняттями кочовиків були скотарство, ремісництво (виплавка заліза, виготовлення зброї), землеробство, торгівля. Із посиленням майнової нерівності, зародженням класів з’явилися елементи державності.
Центром Скіфського царства в Криму, яке існувало до III ст. н. е., був Неаполь (поблизу сучасного м. Сімферополя).
У VІІ–V ст. до н. е. вихідці з Греції заснували на узбережжі Чорного та Азовського морів свої поселення, міста-колонії міста-колонії що стали рабовласницькими містами-державами:
• Ольвія (у гирлі Дніпровсько-Бузького лиману);
• Херсонес (на околиці сучасного Севастополя);
• Пантікапей (на місці сучасної Керчі);
• Тіра
• кам’яний вік (1 млн. років тому — ІV тис. до н. е.);
• мідно-кам’яний вік (ІV–ІІІ тис. до н. е.);
• бронзовий вік (ІІ–І тис. до н. е.);
• залізний вік (І тис. до н. е. — V ст. н. е.).
На території сучасної України давні люди з’явилися майже 1 млн. років
тому. Першою формою людського співжиття було первісне суспільство,
для якого характерні:
• низький рівень розвитку продуктивних сил;
• майже повна залежність людини від природи;
• об’єднання людей у громади;
• виникнення общинної власності на засоби виробництва;
• рівномірний розподіл продуктів праці між членами громади;
• відсутність класів і держави;
• язичницькі вірування в богів.
Кам’яний вік поділяється на палеоліт (1 млн. років — Х тис. до н. е.) — давній кам’яний вік, мезоліт (IX–VI тис. до н. е.) — середній кам’яний вік, неоліт (VI–IV тис. до н. е.) — новий кам’яний вік.
• Тип людини: архантроп (найдавніша людина), неандерталець («лю-
дина вміла»), кроманьйонець («людина розумна»).
• Знаряддя праці: рубило, проколка, гостроконечник, скребло, дротик,
спис, гарпун, голка, лук зі стрілами, серп, рало, соха, зернотерка.
• Людська спільність: первісне стадо, материнська родова община
(матріархат), батьківська родова община (патріархат), сусідська (те-
риторіальна) община, плем’я, союз племен.
• Заняття: збиральництво, полювання, рибальство, землеробство, ско-
тарство, ремесла.
• Тип господарства: привласнювальне (необхідне для життя людина
брала в природі у готовому вигляді), відтворювальне (необхідне для
життя людина виробляла самостійно).
• Вірування: тотемізм (поклоніння певному виду рослин чи тварин,
що вважалися охоронцями роду), фетишизм (поклоніння предме-
там неживої природи, які нібито наділені чудодійною силою), магія
(обряди, засновані на вірі в здатність людини впливати на інших
людей, тварин, явища природи, богів).
• Стоянки: с. Королево (Закарпаття), печера Киїк-Коба (Крим), с. Мі-
зин (Чернігівщина), Кам’яна Могила (поблизу Мелітополя). У період мідно-кам’яного віку на території України жили ранні землеробські племена так званої трипільської культури, яку відкрив у 1893 р. археолог В. Хвойко біля с. Трипілля на Київщині. Головним заняттям трипільців було землеробство, важливу роль у господарстві відігравали скотарство, рибальство,
мисливство, ремесла. Трипільці виготовляли керамічний посуд, прикра-
шений орнаментом із символічних малюнків у вигляді спіралей, трикутників, фігур людей і тварин (мальована кераміка).
У період залізного віку на території України жили кочові племена:
• кіммерійці (ІХ–VII ст. до н. е.);
• таври (IX–I ст. до н. е.);
• скіфи (VII–III ст. до н. е.);
• сармати (ІІІ до н. е. — ІІІ ст. н. е.);
• готи (ІІ — ІV ст. н. е.);
• гуни (ІV — сер. V ст. н. е.).
Основними заняттями кочовиків були скотарство, ремісництво (виплавка заліза, виготовлення зброї), землеробство, торгівля. Із посиленням майнової нерівності, зародженням класів з’явилися елементи державності.
Центром Скіфського царства в Криму, яке існувало до III ст. н. е., був Неаполь (поблизу сучасного м. Сімферополя).
У VІІ–V ст. до н. е. вихідці з Греції заснували на узбережжі Чорного та Азовського морів свої поселення, міста-колонії міста-колонії що стали рабовласницькими містами-державами:
• Ольвія (у гирлі Дніпровсько-Бузького лиману);
• Херсонес (на околиці сучасного Севастополя);
• Пантікапей (на місці сучасної Керчі);
• Тіра
Древнюю историю Украины ученые разделяют на 4 периода:
• каменный век (1 млн. лет назад – IV тыс. до н. э.);
• медно-каменный век (IV–III тыс. до н. э.);
• бронзовый век (II–I тыс. до н. э.);
• железный век (И тыс. до н. э. – V в. н. э.).
На территории современной Украины старые люди появились почти 1 млн. лет
поэтому. Первой формой человеческого сожительства было первобытное общество,
для которого характерны:
• низкий уровень развития производительных сил;
• почти полная зависимость человека от природы;
• объединение людей в общины;
• возникновение общинной собственности на средства производства;
• равномерное распределение продуктов труда между членами общества;
• отсутствие классов и государства;
• языческие верования в богов.
Каменный век делится на палеолит (1 млн. лет - Х тыс. до н. э.) - древний каменный век, мезолит (IX-VI тыс. до н. э.) - средний каменный век, неолит (VI–IV тыс. до н. э.) – новый каменный век.
• Тип человека: архантроп (древнейший человек), неандерталец («лю-
дина умела»), кроманьонец («человек разумный»).
• Орудия труда: рубило, проколка, остроконечник, скребло, дротик,
копье, гарпун, игла, лук со стрелами, серп, рало, соха, зернотерка.
• Человеческая общность: первобытное стадо, родословная материнская община
(матриархат), родительская родовая община (патриархат), соседская (те-
риториальная) община, племя, союз племен.
• Занятия: собирательство, охота, рыболовство, земледелие, ско-
торство, ремесла.
• Тип хозяйства: присваивающее (необходимое для жизни человек
брала в природе в готовом виде), воспроизводительное (необходимое для
жизнь человек производил самостоятельно).
• Верование: тотемизм (поклонение определенному виду растений или животных,
считавшимися охранниками рода), фетишизм (поклонение предме-
там неживой природы, якобы наделенные чудодейственной силой), магия
(обряды, основанные на вере в способность человека влиять на других
людей, животных, явлений природы, богов).
• Стоянки: с. Королево (Закарпатье), пещера Киик-Коба (Крым), с. Ми-
зин (Черниговщина), Каменная Могила (близ Мелитополя). В период медно-каменного века на территории Украины жили ранние земледельческие племена так называемой трипольской культуры, открывшейся в 1893 г. археологом В. Хвойко возле с. Триполье в Киевской области. Главным занятием трипольцев было земледелие, важную роль в хозяйстве играли скотоводство, рыболовство,
охота, ремесла. Трипольцы изготавливали керамическую посуду, украша-
орнаментом из символических рисунков в виде спиралей, треугольников, фигур людей и животных (рисованная керамика).
В период железного века на территории Украины жили кочевые племена:
• киммерийцы (IX–VII вв. до н. э.);
• тавры (IX–I вв. до н. э.);
• скифы (VII–III вв. до н. э.);
• сарматы (III до н. э. – III ст. н. э.);
• готы (II - IV ст. н. э.);
• гунны (IV — сер. V ст. н. э.).
Основными занятиями кочевников были скотоводство, ремесленничество (выплавка железа, изготовление оружия), земледелие, торговля. С усилением имущественного неравенства, зарождением классов появились элементы государственности.
Центром Скифского царства в Крыму, существовавшему до III в. н. э., был Неаполь (вблизи современного г. Симферополя).
В VII-V вв. до н. э. выходцы из Греции основали на побережье Черного и Азовского морей свои поселения, ставшие рабовладельческими городами-государствами города-колонии города-колонии:
• Ольвия (в устье Днепровско-Бугского лимана);
• Херсонес (в окрестностях современного Севастополя);
• Пантикапей (на месте современной Керчи);
• Тира
• каменный век (1 млн. лет назад – IV тыс. до н. э.);
• медно-каменный век (IV–III тыс. до н. э.);
• бронзовый век (II–I тыс. до н. э.);
• железный век (И тыс. до н. э. – V в. н. э.).
На территории современной Украины старые люди появились почти 1 млн. лет
поэтому. Первой формой человеческого сожительства было первобытное общество,
для которого характерны:
• низкий уровень развития производительных сил;
• почти полная зависимость человека от природы;
• объединение людей в общины;
• возникновение общинной собственности на средства производства;
• равномерное распределение продуктов труда между членами общества;
• отсутствие классов и государства;
• языческие верования в богов.
Каменный век делится на палеолит (1 млн. лет - Х тыс. до н. э.) - древний каменный век, мезолит (IX-VI тыс. до н. э.) - средний каменный век, неолит (VI–IV тыс. до н. э.) – новый каменный век.
• Тип человека: архантроп (древнейший человек), неандерталец («лю-
дина умела»), кроманьонец («человек разумный»).
• Орудия труда: рубило, проколка, остроконечник, скребло, дротик,
копье, гарпун, игла, лук со стрелами, серп, рало, соха, зернотерка.
• Человеческая общность: первобытное стадо, родословная материнская община
(матриархат), родительская родовая община (патриархат), соседская (те-
риториальная) община, племя, союз племен.
• Занятия: собирательство, охота, рыболовство, земледелие, ско-
торство, ремесла.
• Тип хозяйства: присваивающее (необходимое для жизни человек
брала в природе в готовом виде), воспроизводительное (необходимое для
жизнь человек производил самостоятельно).
• Верование: тотемизм (поклонение определенному виду растений или животных,
считавшимися охранниками рода), фетишизм (поклонение предме-
там неживой природы, якобы наделенные чудодейственной силой), магия
(обряды, основанные на вере в способность человека влиять на других
людей, животных, явлений природы, богов).
• Стоянки: с. Королево (Закарпатье), пещера Киик-Коба (Крым), с. Ми-
зин (Черниговщина), Каменная Могила (близ Мелитополя). В период медно-каменного века на территории Украины жили ранние земледельческие племена так называемой трипольской культуры, открывшейся в 1893 г. археологом В. Хвойко возле с. Триполье в Киевской области. Главным занятием трипольцев было земледелие, важную роль в хозяйстве играли скотоводство, рыболовство,
охота, ремесла. Трипольцы изготавливали керамическую посуду, украша-
орнаментом из символических рисунков в виде спиралей, треугольников, фигур людей и животных (рисованная керамика).
В период железного века на территории Украины жили кочевые племена:
• киммерийцы (IX–VII вв. до н. э.);
• тавры (IX–I вв. до н. э.);
• скифы (VII–III вв. до н. э.);
• сарматы (III до н. э. – III ст. н. э.);
• готы (II - IV ст. н. э.);
• гунны (IV — сер. V ст. н. э.).
Основными занятиями кочевников были скотоводство, ремесленничество (выплавка железа, изготовление оружия), земледелие, торговля. С усилением имущественного неравенства, зарождением классов появились элементы государственности.
Центром Скифского царства в Крыму, существовавшему до III в. н. э., был Неаполь (вблизи современного г. Симферополя).
В VII-V вв. до н. э. выходцы из Греции основали на побережье Черного и Азовского морей свои поселения, ставшие рабовладельческими городами-государствами города-колонии города-колонии:
• Ольвия (в устье Днепровско-Бугского лимана);
• Херсонес (в окрестностях современного Севастополя);
• Пантикапей (на месте современной Керчи);
• Тира