Іван Байдак - люди серед акордів
текст песни
38
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Іван Байдак - люди серед акордів - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Мій потяг суттєво затримувався. З почуттями інколи так само: ти вже встиг поскладати речі, розстелити постіль, максимально зручно влаштуватись на мінімально комфортній полиці, і в той момент провідниця несе квиток із щойно знайденою там похибкою. На вихід!
Мені інколи страшно уявити, скільки у кожному з нас живе симпатій, і як безжально ми вміємо їх хоронити. А на сороковину смерті абсолютно безсоромно та невчасно стараємось воскресити. Так не буває…
Мертвих провідують у снах та молитвах, на яву вони смердять зрадами, образами та горем… Так завжди. Кидають в труну і везуть кудись в невідомість. Люди надто ненадійні створіння, щоб очікувати від них чогось більшого.
Я знову сидів в зручному теплому потязі, де ті почуття народжуються і помирають майже у кожному вагоні. Крізь найменші щілинки вікна долинав солодкий аромат мандарин, що наповнював затишком купе, в яке вона за мить ввійшла.
Неоднозначний погляд, який означав так багато. Розмова, що проходила без слів. Її несподівана втома, що манила у ліжко та гарантувала, що ми щось таки проспимо. Той сон вже і так безліч разів транслювався, він зрозумілий без субтитрів. Потрібно слухати музику.
З людьми усе, як з піснею. Коли спочатку слухаєш без упину, а потім перемикаєш з перших акордів…
Мені інколи страшно уявити, скільки у кожному з нас живе симпатій, і як безжально ми вміємо їх хоронити. А на сороковину смерті абсолютно безсоромно та невчасно стараємось воскресити. Так не буває…
Мертвих провідують у снах та молитвах, на яву вони смердять зрадами, образами та горем… Так завжди. Кидають в труну і везуть кудись в невідомість. Люди надто ненадійні створіння, щоб очікувати від них чогось більшого.
Я знову сидів в зручному теплому потязі, де ті почуття народжуються і помирають майже у кожному вагоні. Крізь найменші щілинки вікна долинав солодкий аромат мандарин, що наповнював затишком купе, в яке вона за мить ввійшла.
Неоднозначний погляд, який означав так багато. Розмова, що проходила без слів. Її несподівана втома, що манила у ліжко та гарантувала, що ми щось таки проспимо. Той сон вже і так безліч разів транслювався, він зрозумілий без субтитрів. Потрібно слухати музику.
З людьми усе, як з піснею. Коли спочатку слухаєш без упину, а потім перемикаєш з перших акордів…
Мой поезд был существенно отложен. Иногда с чувствами: вы уже делали вещи, распространяют кровать, удобно улагаться на минимально удобной полке, и в этот момент проводник несет билет с ошибкой, найденной там. На выходе!
Иногда страшно представить, сколько из нас живет в сочувствии, и как безжалостно мы знаем, как их похоронить. И в сорока смерти мы абсолютно бесстыдны и трудно воскресить. Это не происходит ...
Мертвых посещают во сне и молитвах, на Яве они воняют предательство, образы и горе ... так всегда. Бросьте в гроб и возьмите куда -нибудь в неизвестном. Люди слишком ненадежные существа, чтобы ожидать от них чего -то большего.
Я снова сидел в удобном теплом поезде, где рождаются эти чувства и умирают почти в каждом универсале. Через самые маленькие слоты окна появились сладкий аромат мандарина, который наполнился комфортом отсека, в который она вошла через мгновение.
Неоднозначный вид, который так много значил. Разговор, который был без слов. Ее неожиданная усталость, которую она заманила в кровати и гарантировала, что мы что -то выпьем. Эта мечта транслировалась много раз, это ясно без субтитрам. Вам нужно слушать музыку.
С людьми все, как с песней. Когда вы сначала слушаете, не останавливаясь, а затем переключаетесь с первых аккордов ...
Иногда страшно представить, сколько из нас живет в сочувствии, и как безжалостно мы знаем, как их похоронить. И в сорока смерти мы абсолютно бесстыдны и трудно воскресить. Это не происходит ...
Мертвых посещают во сне и молитвах, на Яве они воняют предательство, образы и горе ... так всегда. Бросьте в гроб и возьмите куда -нибудь в неизвестном. Люди слишком ненадежные существа, чтобы ожидать от них чего -то большего.
Я снова сидел в удобном теплом поезде, где рождаются эти чувства и умирают почти в каждом универсале. Через самые маленькие слоты окна появились сладкий аромат мандарина, который наполнился комфортом отсека, в который она вошла через мгновение.
Неоднозначный вид, который так много значил. Разговор, который был без слов. Ее неожиданная усталость, которую она заманила в кровати и гарантировала, что мы что -то выпьем. Эта мечта транслировалась много раз, это ясно без субтитрам. Вам нужно слушать музыку.
С людьми все, как с песней. Когда вы сначала слушаете, не останавливаясь, а затем переключаетесь с первых аккордов ...
Другие песни исполнителя: