Жадан і Собаки - Сука-блядь
текст песни
50
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Жадан і Собаки - Сука-блядь - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Чим цікавиться сучасне мистецтво? В тій дірі,
в якій воно опинилось, сучасне мистецтво
цікавиться виключно чорно-білими карточками,
на яких сфотографовані наші легені — діряві,
наче вітрила китайських
риболовецьких
човнів.
Натомість, є цілі етнічні та релігійні групи,
котрі існують паралельно з офіційною культурою,
і котрі не заганяються з приводу смерті мистецтва.
Скажімо, греко-католики Галичини,
котрі говорять: смерть — це будильник,
ти сам заводиш його на шосту ранку, а коли він
будить тебе своїм сатанинським дзеленьчанням,
починаєш нити:
мовляв, ще п\'ять хвилин,
всього лише п\'ять хвилин.
На різдвяні свята, мені довелось переїжджати
польсько-український кордон,
і це був повен автобус греко-католиків Галичини,
жінки в хустках, з тисячею
растаманських амулетів та оберегів,
жінки, котрі сплавили в Пшемишлі
різдвяний спирт і на виручене бабло
закупили іконки, свічки і потягані мощі святих
для своїх теплих греко-католицьких приходів.
Але дві жінки — очевидно, це були жінки
без амулетів та оберегів — щось не скинули,
не встигли скинути, не закупили мощі
для свого приходу, і розуміли що їм за це буде,
як вони влетіли, не дивно, що поводились вони
агресивно, чіплялись до інших жінок,
до їхніх іконок, і поступово все це
перетворювалось на великі розборки,
сукаблядь — кричали вони одна одній, ніби старе вудистське прокляття, сукаблядь — повторювали водії, тримаючи в руках срібні розп\'яття, сукаблядьсукаблядь — шепотіли вві сні дітлахи,
жуючи солодку ґанджу.
І від цих слів вогняний вихор
здіймався над сніговими полями,
ага — саме вогняний вихор,
і доки це все тривало,
сніг згортався,
мов кров,
на холодних полях Галичини.
Але варто було цим сукам
перетнути державний кордон,
як будь-ласка — тиша запала в автобусі,
навіть діти перестали жувати ґанджу,
така запала тиша.
І в цій тиші якась одна жінка — можливо,
найбільш набожна, можливо, якраз
навпаки — та, котра не скинула спирт,
але якась одна затягла колядку.
І незабаром уже всі жінки в теплих хустках,
і водії, котрі вже давно опухли від цих колядок,
і навіть діти, котрі також давно від всього
цього опухли, почали співати старих колядок,
і дивні були це колядки, скажу я вам,
дуже дивні,
якщо говорити своїми словами,
то десь такі:
Тепло й благодать сходять на землю Галичини,
на наші теплі приходи, на наші церкви,
криті сріблом та авіаційним дюралюмінієм.
Спаситель стоїть поміж наших овець,
в руках у нього — коров\'ячий дзвоник,
і він грає нам наше греко-католицьке ска.
Цар Соломон приходить на Галичину
з боку словацьких гір,
із серця в нього росте прикарпатська ганджа,
з якої він наробить куті для веселих
дітей з прикордонних районів.
І голови колгоспів, виходячи йому назустріч,
говорять —радуйся, Соломоне, радуйся, Спасителю,
Син божий народився.
І сніг падає на землю.
І земля падає на сніг.
в якій воно опинилось, сучасне мистецтво
цікавиться виключно чорно-білими карточками,
на яких сфотографовані наші легені — діряві,
наче вітрила китайських
риболовецьких
човнів.
Натомість, є цілі етнічні та релігійні групи,
котрі існують паралельно з офіційною культурою,
і котрі не заганяються з приводу смерті мистецтва.
Скажімо, греко-католики Галичини,
котрі говорять: смерть — це будильник,
ти сам заводиш його на шосту ранку, а коли він
будить тебе своїм сатанинським дзеленьчанням,
починаєш нити:
мовляв, ще п\'ять хвилин,
всього лише п\'ять хвилин.
На різдвяні свята, мені довелось переїжджати
польсько-український кордон,
і це був повен автобус греко-католиків Галичини,
жінки в хустках, з тисячею
растаманських амулетів та оберегів,
жінки, котрі сплавили в Пшемишлі
різдвяний спирт і на виручене бабло
закупили іконки, свічки і потягані мощі святих
для своїх теплих греко-католицьких приходів.
Але дві жінки — очевидно, це були жінки
без амулетів та оберегів — щось не скинули,
не встигли скинути, не закупили мощі
для свого приходу, і розуміли що їм за це буде,
як вони влетіли, не дивно, що поводились вони
агресивно, чіплялись до інших жінок,
до їхніх іконок, і поступово все це
перетворювалось на великі розборки,
сукаблядь — кричали вони одна одній, ніби старе вудистське прокляття, сукаблядь — повторювали водії, тримаючи в руках срібні розп\'яття, сукаблядьсукаблядь — шепотіли вві сні дітлахи,
жуючи солодку ґанджу.
І від цих слів вогняний вихор
здіймався над сніговими полями,
ага — саме вогняний вихор,
і доки це все тривало,
сніг згортався,
мов кров,
на холодних полях Галичини.
Але варто було цим сукам
перетнути державний кордон,
як будь-ласка — тиша запала в автобусі,
навіть діти перестали жувати ґанджу,
така запала тиша.
І в цій тиші якась одна жінка — можливо,
найбільш набожна, можливо, якраз
навпаки — та, котра не скинула спирт,
але якась одна затягла колядку.
І незабаром уже всі жінки в теплих хустках,
і водії, котрі вже давно опухли від цих колядок,
і навіть діти, котрі також давно від всього
цього опухли, почали співати старих колядок,
і дивні були це колядки, скажу я вам,
дуже дивні,
якщо говорити своїми словами,
то десь такі:
Тепло й благодать сходять на землю Галичини,
на наші теплі приходи, на наші церкви,
криті сріблом та авіаційним дюралюмінієм.
Спаситель стоїть поміж наших овець,
в руках у нього — коров\'ячий дзвоник,
і він грає нам наше греко-католицьке ска.
Цар Соломон приходить на Галичину
з боку словацьких гір,
із серця в нього росте прикарпатська ганджа,
з якої він наробить куті для веселих
дітей з прикордонних районів.
І голови колгоспів, виходячи йому назустріч,
говорять —радуйся, Соломоне, радуйся, Спасителю,
Син божий народився.
І сніг падає на землю.
І земля падає на сніг.
Что заинтересовало современное искусство? В этой дыре,
в котором это было современное искусство
Это интересует исключительно черно-белые карты,
На котором наши легкие фотографируются - дыра,
Как будто плыть китайца
Риболовецкий
Лодки.
Вместо этого есть целые этнические и религиозные группы,
которые существуют параллельно с официальной культурой,
И кто не навязывает о смерти искусства.
Скажем, греческие католики Галисия,
Кто говорит: смерть - будильник,
вы на самом деле плетете это на шестое утро, и когда это
просыпает тебя своим сатаном,
Начинает быть:
Как, еще минуты минут,
всего минута минут.
На рождественские праздники я должен был двигаться
Польско-украинская граница,
И это был полный автобус греческой католики Галисия,
Женщины в шарфах, с тысячей
Растаман Амулеты и Амулеты,
Женщины, которые были зачислены в Psemishli
Рождественский спирт и вспыхнул
Купленные иконки, свечи и поезда Святого
для их теплого греко-католических кометов.
Но две женщины, очевидно, были женщины
Без амулетов и амулетов - что-то не упало,
не было времени для сброса, не покупал мощность
за его прибытие и понял, что они будут,
Как они летали, не удивительно, что они вели себя
агрессивно, цепляющийся за других женщин,
к их иконам, и постепенно все это
превратился в большую разборку,
Социалы - они кричали друг другу, как будто старые деревянные проклятия, субтабаджа - повторные водители, держа серебро, качающиеся в их руках, сукабидидыскабляды - прошептал во сне детей,
жевать сладкую Гянджу.
И от этих слов огненные вихре
правил над снежными полями,
Ага - огненный вихрь,
И пока все это продолжалось,
Снег свернулся,
Языки крови,
на холодных полях Галиции.
Но это стоило этой суки
пересечь государственную границу,
Как, пожалуйста, - тишина была затоплена в автобусе,
Даже дети перестали жевать Ганж,
Такая пролитая тишина.
И в этом тишине одна женщина, возможно,
Самый формованный, возможно, просто
наоборот - и это не бросил алкоголь,
Но кто-то перетащил Кэрол.
И вскоре все женщины в теплых шейкерах
и драйверы, которые давно опухли от этих карол,
и даже дети, которые давно были из всех
Этот опухший, начал петь старые кароль,
И странные были кароль, я скажу вам,
очень странно,
Если вы говорите со своими собственными словами,
Где-то следующие:
Тепло и Грейс идут на землю Галиции,
В наших теплых комментариях, к нашим церквям,
покрыты серебром и авиационным дюром.
Спаситель стоит среди наших овец,
В его руках он - Коровский колокол,
И он играет наш греческий католик так.
Король Соломон приходит в Галицию
со стороны словацкого гор,
От сердца он растет в преаркении,
Из которого он сделает угол для удовольствия
Дети из пограничных районов.
И головы колхозных хозяйств, приезжающих на него,
Говорят, Скажи, Соломон, Радуйся, Спаситель,
Сын Божий родился.
И снег падает на землю.
И земля падает на снегу.
в котором это было современное искусство
Это интересует исключительно черно-белые карты,
На котором наши легкие фотографируются - дыра,
Как будто плыть китайца
Риболовецкий
Лодки.
Вместо этого есть целые этнические и религиозные группы,
которые существуют параллельно с официальной культурой,
И кто не навязывает о смерти искусства.
Скажем, греческие католики Галисия,
Кто говорит: смерть - будильник,
вы на самом деле плетете это на шестое утро, и когда это
просыпает тебя своим сатаном,
Начинает быть:
Как, еще минуты минут,
всего минута минут.
На рождественские праздники я должен был двигаться
Польско-украинская граница,
И это был полный автобус греческой католики Галисия,
Женщины в шарфах, с тысячей
Растаман Амулеты и Амулеты,
Женщины, которые были зачислены в Psemishli
Рождественский спирт и вспыхнул
Купленные иконки, свечи и поезда Святого
для их теплого греко-католических кометов.
Но две женщины, очевидно, были женщины
Без амулетов и амулетов - что-то не упало,
не было времени для сброса, не покупал мощность
за его прибытие и понял, что они будут,
Как они летали, не удивительно, что они вели себя
агрессивно, цепляющийся за других женщин,
к их иконам, и постепенно все это
превратился в большую разборку,
Социалы - они кричали друг другу, как будто старые деревянные проклятия, субтабаджа - повторные водители, держа серебро, качающиеся в их руках, сукабидидыскабляды - прошептал во сне детей,
жевать сладкую Гянджу.
И от этих слов огненные вихре
правил над снежными полями,
Ага - огненный вихрь,
И пока все это продолжалось,
Снег свернулся,
Языки крови,
на холодных полях Галиции.
Но это стоило этой суки
пересечь государственную границу,
Как, пожалуйста, - тишина была затоплена в автобусе,
Даже дети перестали жевать Ганж,
Такая пролитая тишина.
И в этом тишине одна женщина, возможно,
Самый формованный, возможно, просто
наоборот - и это не бросил алкоголь,
Но кто-то перетащил Кэрол.
И вскоре все женщины в теплых шейкерах
и драйверы, которые давно опухли от этих карол,
и даже дети, которые давно были из всех
Этот опухший, начал петь старые кароль,
И странные были кароль, я скажу вам,
очень странно,
Если вы говорите со своими собственными словами,
Где-то следующие:
Тепло и Грейс идут на землю Галиции,
В наших теплых комментариях, к нашим церквям,
покрыты серебром и авиационным дюром.
Спаситель стоит среди наших овец,
В его руках он - Коровский колокол,
И он играет наш греческий католик так.
Король Соломон приходит в Галицию
со стороны словацкого гор,
От сердца он растет в преаркении,
Из которого он сделает угол для удовольствия
Дети из пограничных районов.
И головы колхозных хозяйств, приезжающих на него,
Говорят, Скажи, Соломон, Радуйся, Спаситель,
Сын Божий родился.
И снег падает на землю.
И земля падает на снегу.
Другие песни исполнителя: