ЗЛАМ - Забуті на межі світів
текст песни
24
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
ЗЛАМ - Забуті на межі світів - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Ось і все, розвіяли над полем все, що так довго берегли.
Нехай нам зводять мраморні стовпи і сонце з вітром будуть вічно прославляти.
Нехай над головою сяє нам.
Цим словам судилося загинути у пір'ях ворона, зневаги посланця.
Тепер під кожен змах танцює вітер, і час іде і все здобуте вже зола.
Ось і все, чого ми досягли? Дивись на нас! Землею вкриті наші тіла і ми давно вже забуті
То хоча би ти спусти до нас свої холодні долоні.
Коштовний камінь в пазурях тримає
недбалий ворон, ім`я своїх синів без краю вибиває.
Шануйте їх! а як же ми? Про нас лиш мертва пам'ять.
Ось і все, чого досягли ми! Ми заблукали серед храмів вічних, де суть зникала і символізм вів далі.
Ось і все, і нашу славу розливають, роздають тим, хто під крилом ховались.
Їм труд чужий нитками білими вшивали,
а ми зникали у темно синім небі, як вогні.
Почуй же нас , нам потрібен лише спокій.
Він мучить нас і не дає піти.
Цей ворон сліпить очі, наглядає з висока
А сам згрібає пазурем під себе все, що любо.
Кричить: Хто заважає варту темную нести?
І топче тих, землею засипає.
Щоб не зійшли, не показали хто насправді ти.
Ось і все, і всі чекають, очі опускають у низ.
Точить зуби той,хто їх має,
хто залишився в живих.
Нехай нам зводять мраморні стовпи і сонце з вітром будуть вічно прославляти.
Нехай над головою сяє нам.
Цим словам судилося загинути у пір'ях ворона, зневаги посланця.
Тепер під кожен змах танцює вітер, і час іде і все здобуте вже зола.
Ось і все, чого ми досягли? Дивись на нас! Землею вкриті наші тіла і ми давно вже забуті
То хоча би ти спусти до нас свої холодні долоні.
Коштовний камінь в пазурях тримає
недбалий ворон, ім`я своїх синів без краю вибиває.
Шануйте їх! а як же ми? Про нас лиш мертва пам'ять.
Ось і все, чого досягли ми! Ми заблукали серед храмів вічних, де суть зникала і символізм вів далі.
Ось і все, і нашу славу розливають, роздають тим, хто під крилом ховались.
Їм труд чужий нитками білими вшивали,
а ми зникали у темно синім небі, як вогні.
Почуй же нас , нам потрібен лише спокій.
Він мучить нас і не дає піти.
Цей ворон сліпить очі, наглядає з висока
А сам згрібає пазурем під себе все, що любо.
Кричить: Хто заважає варту темную нести?
І топче тих, землею засипає.
Щоб не зійшли, не показали хто насправді ти.
Ось і все, і всі чекають, очі опускають у низ.
Точить зуби той,хто їх має,
хто залишився в живих.
Вот и все, они развеяли все, что они держали так долго.
Давайте установим столбы, и солнце с ветром будет прославлять навсегда.
Пусть это сияет над нашими головами.
Этим словам было суждено умереть в перьях вороны, презрении посланника.
Теперь ветер танцует под каждой волной, и время уходит, и все уже получено.
Это все, чего мы достигли? Посмотри на нас! Земля покрыла наши тела, и мы давно забыты
Таким образом, вы спустите свои холодные ладони к нам.
Драгоценный камень в когтях держит
Небрежная ворона, имя его сыновей без края выбивает.
Почитай их! А как мы? В нас есть только мертвая память.
Это все, чего мы достигли! Мы потерялись среди храмов Вечного, где сущность исчезла, и символика продолжалась.
Это все, и наша слава наливается, распределяется на тех, кто спрятался под крылом.
Я работаю незнакомец с белой нитью, сшитой,
И мы исчезли в темно -синем небе, как свет.
Но услышите нас, нам нужен только мир.
Он мучает нас и предотвращает нас.
Эта ворона слепа будет глаз, контролирует высокий
И он Рабс Коготь всей этой любви.
Крики: Кто мешает темноте переноски?
И выпивая их, засыпая.
Чтобы не спуститься, они не показывают, кто вы на самом деле.
Вот и все, и все ждут, глаза опускаются на дно.
Зубы затчивают того, у кого они есть,
Кто остался в живых.
Давайте установим столбы, и солнце с ветром будет прославлять навсегда.
Пусть это сияет над нашими головами.
Этим словам было суждено умереть в перьях вороны, презрении посланника.
Теперь ветер танцует под каждой волной, и время уходит, и все уже получено.
Это все, чего мы достигли? Посмотри на нас! Земля покрыла наши тела, и мы давно забыты
Таким образом, вы спустите свои холодные ладони к нам.
Драгоценный камень в когтях держит
Небрежная ворона, имя его сыновей без края выбивает.
Почитай их! А как мы? В нас есть только мертвая память.
Это все, чего мы достигли! Мы потерялись среди храмов Вечного, где сущность исчезла, и символика продолжалась.
Это все, и наша слава наливается, распределяется на тех, кто спрятался под крылом.
Я работаю незнакомец с белой нитью, сшитой,
И мы исчезли в темно -синем небе, как свет.
Но услышите нас, нам нужен только мир.
Он мучает нас и предотвращает нас.
Эта ворона слепа будет глаз, контролирует высокий
И он Рабс Коготь всей этой любви.
Крики: Кто мешает темноте переноски?
И выпивая их, засыпая.
Чтобы не спуститься, они не показывают, кто вы на самом деле.
Вот и все, и все ждут, глаза опускаются на дно.
Зубы затчивают того, у кого они есть,
Кто остался в живых.
Другие песни исполнителя: