вишневська. - хвилювати,а не хвилюватись.
текст песни
32
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
вишневська. - хвилювати,а не хвилюватись. - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Долоні переплелись за столиком
у самому серці кав'ярні. Він витягав з неї поглядом
тишу, а вона топилась кулькою фісташкового морозива
від гарячих подихів на блюдці.
Його слова по кишенях мнуться, а у її сумці ховається правда,
надто відверта, гола.
Там декілька фото дитячих посмішок, квиток на
останню електричку та вимкнений телефон,
щоб не пам'ятати минуле.
Він торкається її стегон і цілує шию, як звично.
Самовпевнений, кримезний, трохи сутулий,
потирає зап'ястя, яке муляє швейцарський годинник.
У нього в думках майже бордель, він заїдає совість м'ясом.
Кудись вкотре зникає почуття провини.
Вона каже, що він невиправний цинік, а йому байдуже.
В нього на неї завжди не вистачає часу.
І навіть секс у них все частіше схожий на бійку,
ліжко як ринг. Тіло в синцях й гематомах.
Одне одного міцно затискають в обімах, не відчуваючи не те,
щоб болю, навіть втоми.
В нього ж є інші, якими він обожнюваний так, наче ідол в язичницькому храмі.
Тому спокій у їхньому домі давно вже разом з її слізьми до канави стік.
Вона зайде в кімнату, торкнеться губами дитячих повік,
наче нічна примара.
-Мам, а коли повернеться тато?
-Тихо, маленька. Спи. Мабуть, незабаром.
у самому серці кав'ярні. Він витягав з неї поглядом
тишу, а вона топилась кулькою фісташкового морозива
від гарячих подихів на блюдці.
Його слова по кишенях мнуться, а у її сумці ховається правда,
надто відверта, гола.
Там декілька фото дитячих посмішок, квиток на
останню електричку та вимкнений телефон,
щоб не пам'ятати минуле.
Він торкається її стегон і цілує шию, як звично.
Самовпевнений, кримезний, трохи сутулий,
потирає зап'ястя, яке муляє швейцарський годинник.
У нього в думках майже бордель, він заїдає совість м'ясом.
Кудись вкотре зникає почуття провини.
Вона каже, що він невиправний цинік, а йому байдуже.
В нього на неї завжди не вистачає часу.
І навіть секс у них все частіше схожий на бійку,
ліжко як ринг. Тіло в синцях й гематомах.
Одне одного міцно затискають в обімах, не відчуваючи не те,
щоб болю, навіть втоми.
В нього ж є інші, якими він обожнюваний так, наче ідол в язичницькому храмі.
Тому спокій у їхньому домі давно вже разом з її слізьми до канави стік.
Вона зайде в кімнату, торкнеться губами дитячих повік,
наче нічна примара.
-Мам, а коли повернеться тато?
-Тихо, маленька. Спи. Мабуть, незабаром.
Пальмы переплетены за столом
В самом сердце кафе. Он смотрел из нее
Тишина, и она заглушала шариком фисташкового мороженого
От горячих вдохов на блюдце.
Его слова на его карманах спешат, а в ее сумке скрытая правда,
Слишком откровенный, голый.
Есть несколько фотографий детских улыбков, билет на
Последний поезд и телефон инвалидов,
не помнить прошлое.
Он касается ее бедер и целует ее шею как обычно.
Самостоятельно, преступность, немного слот,
Это потирает запястье, которое смотрит на швейцарские часы.
У него почти бордель, он ест совести с мясом.
Где -то чувство вины снова исчезает.
Она говорит, что он непоправимый циник, и он безразличен.
У нее всегда не хватает времени.
И даже секс у них все больше и больше похож на бой,
Кровать как кольцо. Тело в ушибах и гематомах.
Друг друга прочно зажаты в Обиме, не чувствуя себя неправильным
К боли, даже усталость.
У него также есть другие, которых он обожает, как будто он идол в языческом храме.
Поэтому мир в их доме давно был со слезами на канаве.
Она пойдет в комнату, коснется губ детских век,
Как ночной призрак.
-Мам, и когда папа вернется?
-То, маленький. Спать. Наверное скоро.
В самом сердце кафе. Он смотрел из нее
Тишина, и она заглушала шариком фисташкового мороженого
От горячих вдохов на блюдце.
Его слова на его карманах спешат, а в ее сумке скрытая правда,
Слишком откровенный, голый.
Есть несколько фотографий детских улыбков, билет на
Последний поезд и телефон инвалидов,
не помнить прошлое.
Он касается ее бедер и целует ее шею как обычно.
Самостоятельно, преступность, немного слот,
Это потирает запястье, которое смотрит на швейцарские часы.
У него почти бордель, он ест совести с мясом.
Где -то чувство вины снова исчезает.
Она говорит, что он непоправимый циник, и он безразличен.
У нее всегда не хватает времени.
И даже секс у них все больше и больше похож на бой,
Кровать как кольцо. Тело в ушибах и гематомах.
Друг друга прочно зажаты в Обиме, не чувствуя себя неправильным
К боли, даже усталость.
У него также есть другие, которых он обожает, как будто он идол в языческом храме.
Поэтому мир в их доме давно был со слезами на канаве.
Она пойдет в комнату, коснется губ детских век,
Как ночной призрак.
-Мам, и когда папа вернется?
-То, маленький. Спать. Наверное скоро.
Другие песни исполнителя: