Андрій Клименко - Зникнути
текст песни
24
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Андрій Клименко - Зникнути - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
сл. С. Жадан
- Як добре, - думає він, - що я для неї помер,
добре, що вона забула моє ім’я,
добре, що все це сталося саме тепер,
добре, що при цьому всьому не був присутній я.
Добре, що вона вирішила все за нас,
що я не мусив переконувати її не робити дурниць,
не мусив спостерігати, як вона вагається раз у раз,
не мусив при цьому бачити її темних зіниць.
Тепер головне – зникнути, вибравши вірний маршрут,
головне – не повертатись туди, де раніше жив,
головне – не підходити близько до знайомих споруд,
не лякати знайомих, не розчаровувати чужих,
не забрідати до їхніх снів, не торкатись їхніх речей,
не гортати їхніх книг, не пити їхнє вино,
не чути їхнього дихання, не бачити їхніх очей,
не відчувати того, що вони самі не відчувають давно,
Добре, що можна тепер вилітати крізь коминИ,
проходити крізь вогонь, падати у траву,
відчувати плавку матерію, яка наповнює її сни,
помічати в повітрі линви, що тримають її на плаву.
Добре, що смерть не належить ні до надбань, ні до втрат,
добре, що нас не зраджують наші сліди,
що нічого не можна повернути назад,
і нічого не можна втратити назавжди.
Що було? –
зелене тепло,
вечірнього неба помаранчеве тло.
Золоті місяцІ,
блакитні риби в ріці,
чорні тіні на її лиці.
- Як добре, - думає він, - що я для неї помер,
добре, що вона забула моє ім’я,
добре, що все це сталося саме тепер,
добре, що при цьому всьому не був присутній я.
Добре, що вона вирішила все за нас,
що я не мусив переконувати її не робити дурниць,
не мусив спостерігати, як вона вагається раз у раз,
не мусив при цьому бачити її темних зіниць.
Тепер головне – зникнути, вибравши вірний маршрут,
головне – не повертатись туди, де раніше жив,
головне – не підходити близько до знайомих споруд,
не лякати знайомих, не розчаровувати чужих,
не забрідати до їхніх снів, не торкатись їхніх речей,
не гортати їхніх книг, не пити їхнє вино,
не чути їхнього дихання, не бачити їхніх очей,
не відчувати того, що вони самі не відчувають давно,
Добре, що можна тепер вилітати крізь коминИ,
проходити крізь вогонь, падати у траву,
відчувати плавку матерію, яка наповнює її сни,
помічати в повітрі линви, що тримають її на плаву.
Добре, що смерть не належить ні до надбань, ні до втрат,
добре, що нас не зраджують наші сліди,
що нічого не можна повернути назад,
і нічого не можна втратити назавжди.
Що було? –
зелене тепло,
вечірнього неба помаранчеве тло.
Золоті місяцІ,
блакитні риби в ріці,
чорні тіні на її лиці.
Сорта С. Чхадан
«Как хорошо, - думает он, - что я умер за нее,
Ну, она забыла мое имя,
Ну, что все это произошло прямо сейчас,
Хорошо, что я не присутствовал все.
Ну, что она решила для нас все,
что мне не нужно было убедить ее не делать чушь,
не нужно было наблюдать, как это время от времени колебалось,
Ему не нужно было видеть ее темных учеников.
Теперь главное, чтобы исчезнуть, выбрав правильный маршрут,
Главное не возвращаться туда, где он жил раньше,
Главное не в том, чтобы подходить близко к знакомым зданиям,
не пугающие знакомые, не разочарованные другими,
не смывать их мечты, не трогать их вещи,
не для того, чтобы переворачивать их книги, не пить свое вино,
не слышать их дыхание, не видеть их глаза,
не чувствую, что они сами не чувствуют давным -давно,
Что ж, теперь вы можете пролететь через дымоход,
пройти через огонь, упасть в траву,
Почувствовать, как плавильное вещество, которое воплощает ее мечты,
Заметьте в воздухе веревки, которые держат его на плаву.
Хорошо, что смерть не принадлежит ни имуществу, ни в потерь,
Что ж, мы не преданы нашими следами,
что ничего нельзя вернуть,
И ничто не может быть потеряно навсегда.
Что это было? -
зеленая жара,
Вечернее небо - апельсиновый фон.
Золотые месяцы,
Голубая рыба в реке,
Черные тени на ее лице.
«Как хорошо, - думает он, - что я умер за нее,
Ну, она забыла мое имя,
Ну, что все это произошло прямо сейчас,
Хорошо, что я не присутствовал все.
Ну, что она решила для нас все,
что мне не нужно было убедить ее не делать чушь,
не нужно было наблюдать, как это время от времени колебалось,
Ему не нужно было видеть ее темных учеников.
Теперь главное, чтобы исчезнуть, выбрав правильный маршрут,
Главное не возвращаться туда, где он жил раньше,
Главное не в том, чтобы подходить близко к знакомым зданиям,
не пугающие знакомые, не разочарованные другими,
не смывать их мечты, не трогать их вещи,
не для того, чтобы переворачивать их книги, не пить свое вино,
не слышать их дыхание, не видеть их глаза,
не чувствую, что они сами не чувствуют давным -давно,
Что ж, теперь вы можете пролететь через дымоход,
пройти через огонь, упасть в траву,
Почувствовать, как плавильное вещество, которое воплощает ее мечты,
Заметьте в воздухе веревки, которые держат его на плаву.
Хорошо, что смерть не принадлежит ни имуществу, ни в потерь,
Что ж, мы не преданы нашими следами,
что ничего нельзя вернуть,
И ничто не может быть потеряно навсегда.
Что это было? -
зеленая жара,
Вечернее небо - апельсиновый фон.
Золотые месяцы,
Голубая рыба в реке,
Черные тени на ее лице.
Другие песни исполнителя: