Айлес - Сихів-Балатон
текст песни
15
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Айлес - Сихів-Балатон - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Ти вийдеш зранку на балкон, подивишся у синє небо,
й зрозумієш, шо сьогодні більш не прийду я до тебе.
Без потреби глянеш в дзеркало й побачиш сум в очах,
хоча ще вчора очі твої сяяли на радощах.
По ночах ти будеш часто згадувати час,
коли ми були разом і любов жила між нас.
Настав момент, коли вогонь у наших душах згас
і погляди закохані зустрілися в останній раз.
Але ми не забудемо той час, коли були щасливі,
Залишались наодинці й цілувались несміливо.
А зараз в душах злива, на серці камінь, біль в очах
і посмішки немає зараз на твоїх вустах,
які ще вчора були такі солодкі
але, на жаль, такі холодні і такі гіркі сьогодні.
Ти просидиш весь день в квартирі й не подзвонить телефон.
Ти сумуєш і з тобою сумує Балатон…
Ти будеш жити далі, в тебе буде ще кохання,
і я надіюсь, що без розчарування.
Я не останній хто дарував тобі тепло.
В майбутньому всьо буде краще, ніж в минулому було.
І я житиму далі. Можливо покохаю тоже.
Але з ким би я не був, забути я тебе не зможу.
Не набереш більше номер мого телефону.
Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…
А десь на Сихові в цей час я також вийду на балкон,
у небо кину пустий погляд і згадаю Балатон.
Згадаю твої сині очі, сповнені любові
і серце закричить до болі від припливу крові.
І на душу опуститься страшенна чорна хмара.
Ми з тобою вже не пара і печально дуже зараз.
А ще вчора на балконі цьому пили разом чай.
Та сьогодні ми чужі вже. Ми чужі. Прощай…
На все життя запам’ятаю наші всі моменти.
Прогулянки, побачення, троянди, компліменти,
обійми, посмішки і поцілунки аж до втоми
на Сихові, на Балатоні або десь в центрі.
А зараз я один. Навколо мене тільки пустота.
Куди б не подивився я – всюди мертва темнота.
І з лабіринту цього не можливо знайти вихід.
Просто сумую і зі мною сумує Сихів…
Ти будеш жити далі, в тебе буде ще кохання,
і я надіюсь, що без розчарування.
Я не останній хто дарував тобі тепло.
В майбутньому всьо буде краще, ніж в минулому було.
І я житиму далі. Можливо покохаю тоже.
Але з ким би я не був, забути я тебе не зможу.
Не набереш більше номер мого телефону.
Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…
(Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…)
Сантандер Запис, 2012
й зрозумієш, шо сьогодні більш не прийду я до тебе.
Без потреби глянеш в дзеркало й побачиш сум в очах,
хоча ще вчора очі твої сяяли на радощах.
По ночах ти будеш часто згадувати час,
коли ми були разом і любов жила між нас.
Настав момент, коли вогонь у наших душах згас
і погляди закохані зустрілися в останній раз.
Але ми не забудемо той час, коли були щасливі,
Залишались наодинці й цілувались несміливо.
А зараз в душах злива, на серці камінь, біль в очах
і посмішки немає зараз на твоїх вустах,
які ще вчора були такі солодкі
але, на жаль, такі холодні і такі гіркі сьогодні.
Ти просидиш весь день в квартирі й не подзвонить телефон.
Ти сумуєш і з тобою сумує Балатон…
Ти будеш жити далі, в тебе буде ще кохання,
і я надіюсь, що без розчарування.
Я не останній хто дарував тобі тепло.
В майбутньому всьо буде краще, ніж в минулому було.
І я житиму далі. Можливо покохаю тоже.
Але з ким би я не був, забути я тебе не зможу.
Не набереш більше номер мого телефону.
Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…
А десь на Сихові в цей час я також вийду на балкон,
у небо кину пустий погляд і згадаю Балатон.
Згадаю твої сині очі, сповнені любові
і серце закричить до болі від припливу крові.
І на душу опуститься страшенна чорна хмара.
Ми з тобою вже не пара і печально дуже зараз.
А ще вчора на балконі цьому пили разом чай.
Та сьогодні ми чужі вже. Ми чужі. Прощай…
На все життя запам’ятаю наші всі моменти.
Прогулянки, побачення, троянди, компліменти,
обійми, посмішки і поцілунки аж до втоми
на Сихові, на Балатоні або десь в центрі.
А зараз я один. Навколо мене тільки пустота.
Куди б не подивився я – всюди мертва темнота.
І з лабіринту цього не можливо знайти вихід.
Просто сумую і зі мною сумує Сихів…
Ти будеш жити далі, в тебе буде ще кохання,
і я надіюсь, що без розчарування.
Я не останній хто дарував тобі тепло.
В майбутньому всьо буде краще, ніж в минулому було.
І я житиму далі. Можливо покохаю тоже.
Але з ким би я не був, забути я тебе не зможу.
Не набереш більше номер мого телефону.
Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…
(Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…)
Сантандер Запис, 2012
Вы выйдете утром на балконе, посмотрите на голубое небо,
И вы поймете, что сегодня я больше не приду к вам.
Вы без необходимости смотрите на зеркало и видите грусть в ваших глазах,
Хотя вчера ваши глаза светились от радости.
Ночью вы часто запомните время,
Когда мы были вместе, и любовь жила между нами.
Момент наступил, когда огонь в наших душах исчез
И взгляды любовников встретились в последний раз.
Но мы не забудем время, когда они были счастливы,
Они остались одни и родно поцеловались.
А теперь в дождях, на сердце камня, боль в глазах
И сейчас у тебя нет улыбок,
которые были так мило вчера
Но, к сожалению, сегодня такой холодный и такой горький.
Вы останетесь в квартире весь день и не позвоните на ваш телефон.
Ты скучаешь и скучаешь по тебе, Балатон ...
Ты будешь жить, у тебя все еще будет любовь,
И я надеюсь, что без разочарования.
Я не последний, кто дал тебе тепло.
В будущем все будет лучше, чем в прошлом.
И я буду жить. Может, я тоже люблю.
Но кем бы я ни был, я не забуду тебя.
Вы не будете набирать больше моего номера телефона.
Я не пойду по маршруту от Сихова в Балатон ...
И где -то в Сихове в это время я пойду на балкон,
Я бросаю пустой взгляд в небо и помню Балатона.
Я помню твои голубые глаза, полные любви
И сердце рухнет к притоке крови.
И ужасное черное облако упадет в душу.
Мы больше не пара, и, к сожалению, сейчас.
А вчера чай пил вместе на балконе.
Но сегодня мы инопланетянин. Мы незнакомцы. До свидания ...
На всю свою жизнь я помню все моменты.
Прогулки, дата, розы, комплименты,
Обнимает, улыбается и целует усталость
На Сихове, Балатоне или где -то в центре.
А теперь я один. Вокруг меня есть только пустота.
Где бы я ни выглядел - везде мертвые, темно.
И из лабиринта невозможно найти выход.
Просто скучаю и скучает по мне ...
Ты будешь жить, у тебя все еще будет любовь,
И я надеюсь, что без разочарования.
Я не последний, кто дал тебе тепло.
В будущем все будет лучше, чем в прошлом.
И я буду жить. Может, я тоже люблю.
Но кем бы я ни был, я не забуду тебя.
Вы не будете набирать больше моего номера телефона.
Я не пойду по маршруту от Сихова в Балатон ...
(Я не буду идти по маршруту от Сихова в Балатон ...)
Santander Recording, 2012
И вы поймете, что сегодня я больше не приду к вам.
Вы без необходимости смотрите на зеркало и видите грусть в ваших глазах,
Хотя вчера ваши глаза светились от радости.
Ночью вы часто запомните время,
Когда мы были вместе, и любовь жила между нами.
Момент наступил, когда огонь в наших душах исчез
И взгляды любовников встретились в последний раз.
Но мы не забудем время, когда они были счастливы,
Они остались одни и родно поцеловались.
А теперь в дождях, на сердце камня, боль в глазах
И сейчас у тебя нет улыбок,
которые были так мило вчера
Но, к сожалению, сегодня такой холодный и такой горький.
Вы останетесь в квартире весь день и не позвоните на ваш телефон.
Ты скучаешь и скучаешь по тебе, Балатон ...
Ты будешь жить, у тебя все еще будет любовь,
И я надеюсь, что без разочарования.
Я не последний, кто дал тебе тепло.
В будущем все будет лучше, чем в прошлом.
И я буду жить. Может, я тоже люблю.
Но кем бы я ни был, я не забуду тебя.
Вы не будете набирать больше моего номера телефона.
Я не пойду по маршруту от Сихова в Балатон ...
И где -то в Сихове в это время я пойду на балкон,
Я бросаю пустой взгляд в небо и помню Балатона.
Я помню твои голубые глаза, полные любви
И сердце рухнет к притоке крови.
И ужасное черное облако упадет в душу.
Мы больше не пара, и, к сожалению, сейчас.
А вчера чай пил вместе на балконе.
Но сегодня мы инопланетянин. Мы незнакомцы. До свидания ...
На всю свою жизнь я помню все моменты.
Прогулки, дата, розы, комплименты,
Обнимает, улыбается и целует усталость
На Сихове, Балатоне или где -то в центре.
А теперь я один. Вокруг меня есть только пустота.
Где бы я ни выглядел - везде мертвые, темно.
И из лабиринта невозможно найти выход.
Просто скучаю и скучает по мне ...
Ты будешь жить, у тебя все еще будет любовь,
И я надеюсь, что без разочарования.
Я не последний, кто дал тебе тепло.
В будущем все будет лучше, чем в прошлом.
И я буду жить. Может, я тоже люблю.
Но кем бы я ни был, я не забуду тебя.
Вы не будете набирать больше моего номера телефона.
Я не пойду по маршруту от Сихова в Балатон ...
(Я не буду идти по маршруту от Сихова в Балатон ...)
Santander Recording, 2012
Другие песни исполнителя: