Максим Рильський - Шопен
текст песни
45
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Максим Рильський - Шопен - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Шопена вальс... Ну хто не грав його
І хто не слухав? На чиїх устах
Не виникала усмішка примхлива,
В чиїх очах не заблищала іскра
Напівкохання чи напівжурби
Від звуків тих кокетно-своєвільних,
Сумних, як вечір золотого дня,
Жагучих, як нескінчеиий цілунок?
Шопена вальс, пробреньканий невміло
На піаніно, що, мовляв поет,
У неладі «достигло идеала»,
О! даль яку він срібну відслонив
Мені в цей час вечірньої утоми,
Коли шукає злагідніле серце
Ласкавих ліній і негострих фарб,
А десь ховає і жагу, і пристрасть,
І мрію, й силу, як земля ховає
Непереборні парості трави...
В сніги, у сиву сніжну невідомість,
Мережані, оздобні линуть сани,
І в них, як сонце, блиснув із-під вій
Лукавий чи журливий — хто вгадає? —
Гарячий чи холодний—хто, збагне ?—
Останній, може, може, перший усміх.
Це щастя! Щастя! Руки простягаю
Б'є сніг із-під холодних копитів,
Метнулось гайвороння край дороги
I простяглась пустиня навкруги.
Сідлать коня! Гей, у погоню швидше І
Це щастя! Щастя! — Я приліг до гриви,
Я втис у теплі боки остроги —
І знову бачу .те лице, що ледве
Із хутра виглядає... Що мені?
Невже то сльози на її очах?
То сльози радості — хто теє скаже?
То сльози смутку—хто те розгада?
А вечір палить вікна незнайомі,
А синя хмара жаром пройнялася,
А синій ліс просвічує огнем,
А вітер віти клонить і співає
Мені в ушах... Це щастя! Це любов!
Це безнадія ! Пане Фредеріку,
Я знаю, що ні вітру, ні саней,
Ані коня немає в вашім вальсі,
Що все це — тільки вигадка моя
Проте... Нехай вам Польща , чи Жорж Занд
Коханки дві, однаково жорстокі! —
Навіяли той ніжний вихор звуків,—
Ну й що ж по тому? А сьогодні я
Люблю свій сон і вас люблю за нього,
Примхливий худорлявий музиканте...
1934 p.
І хто не слухав? На чиїх устах
Не виникала усмішка примхлива,
В чиїх очах не заблищала іскра
Напівкохання чи напівжурби
Від звуків тих кокетно-своєвільних,
Сумних, як вечір золотого дня,
Жагучих, як нескінчеиий цілунок?
Шопена вальс, пробреньканий невміло
На піаніно, що, мовляв поет,
У неладі «достигло идеала»,
О! даль яку він срібну відслонив
Мені в цей час вечірньої утоми,
Коли шукає злагідніле серце
Ласкавих ліній і негострих фарб,
А десь ховає і жагу, і пристрасть,
І мрію, й силу, як земля ховає
Непереборні парості трави...
В сніги, у сиву сніжну невідомість,
Мережані, оздобні линуть сани,
І в них, як сонце, блиснув із-під вій
Лукавий чи журливий — хто вгадає? —
Гарячий чи холодний—хто, збагне ?—
Останній, може, може, перший усміх.
Це щастя! Щастя! Руки простягаю
Б'є сніг із-під холодних копитів,
Метнулось гайвороння край дороги
I простяглась пустиня навкруги.
Сідлать коня! Гей, у погоню швидше І
Це щастя! Щастя! — Я приліг до гриви,
Я втис у теплі боки остроги —
І знову бачу .те лице, що ледве
Із хутра виглядає... Що мені?
Невже то сльози на її очах?
То сльози радості — хто теє скаже?
То сльози смутку—хто те розгада?
А вечір палить вікна незнайомі,
А синя хмара жаром пройнялася,
А синій ліс просвічує огнем,
А вітер віти клонить і співає
Мені в ушах... Це щастя! Це любов!
Це безнадія ! Пане Фредеріку,
Я знаю, що ні вітру, ні саней,
Ані коня немає в вашім вальсі,
Що все це — тільки вигадка моя
Проте... Нехай вам Польща , чи Жорж Занд
Коханки дві, однаково жорстокі! —
Навіяли той ніжний вихор звуків,—
Ну й що ж по тому? А сьогодні я
Люблю свій сон і вас люблю за нього,
Примхливий худорлявий музиканте...
1934 p.
Шопен Вальс ... ну, кто не играл
А кто не слушал? На чьи рта
Не возникла улыбка, причудливый,
В чьи глаза не сломали искру
Полускользящий или полусухой
От звуков тех плоть-подъема,
Грустно, как вечером золотого дня,
Жажда, как бесконечный поцелуй?
Шопен Вальс, решил неуместно
На пианино, который, говоря поэт,
В Нелади, "достиг идеала",
В! DAL он серебристый
Я в это время вечерней усталости,
Когда ищете злое сердце
Ласковые линии и неоднородные краски,
И где-то прячется и страсть,
И мечта, а сила, как прячется
Неверные пары травы ...
В снегу, в снежном единстве,
Сети, декор саня,
И в них как солнце, глядя из под ресницей
Злой или убийственный - кто догадывается? -
Горячий или холодный - кто заставляет его растет? -
Последний может, может быть, первый дым.
Это счастье! Счастье! Руки протягиваются
Бьет снег из холодных копытов,
Граворсковый край дороги встречается
Я растянул пустыню вокруг.
Седло лошади! Эй, в погоне быстрее и
Это счастье! Счастье! «Я впереди в гриву,
Я привел в теплые стороны Остроха -
И посмотреть снова. Лицо, которое едва
Мех выглядит ... Что мне?
Это слеза в ее глазах?
Тогда слезы радости - кто говорит?
Так что слезы печали - кто беспокойный?
И вечерние окна дыма незнакомы,
И голубое облако ценируется,
И синий лес просвещает огонь,
И ветер вита клонирование и поет
Я в нашем ... это счастье! Это любовь!
Это безнадежность! Мистер Фредерик,
Я знаю, что ни ветер, ни санин
Ни одна лошадь не в твоем Вальсе,
Что все это только фантастика моего
Однако ... май Польша или Джордж Занд
Любители два, одинаково жестокие! -
Вдохновил, что нежный вихрь звуков -
Ну а как насчет этого? И сегодня Я.
Люблю мой сон и любить тебя за него,
Покуску младшего музыканта Люлья ...
1934 с.
А кто не слушал? На чьи рта
Не возникла улыбка, причудливый,
В чьи глаза не сломали искру
Полускользящий или полусухой
От звуков тех плоть-подъема,
Грустно, как вечером золотого дня,
Жажда, как бесконечный поцелуй?
Шопен Вальс, решил неуместно
На пианино, который, говоря поэт,
В Нелади, "достиг идеала",
В! DAL он серебристый
Я в это время вечерней усталости,
Когда ищете злое сердце
Ласковые линии и неоднородные краски,
И где-то прячется и страсть,
И мечта, а сила, как прячется
Неверные пары травы ...
В снегу, в снежном единстве,
Сети, декор саня,
И в них как солнце, глядя из под ресницей
Злой или убийственный - кто догадывается? -
Горячий или холодный - кто заставляет его растет? -
Последний может, может быть, первый дым.
Это счастье! Счастье! Руки протягиваются
Бьет снег из холодных копытов,
Граворсковый край дороги встречается
Я растянул пустыню вокруг.
Седло лошади! Эй, в погоне быстрее и
Это счастье! Счастье! «Я впереди в гриву,
Я привел в теплые стороны Остроха -
И посмотреть снова. Лицо, которое едва
Мех выглядит ... Что мне?
Это слеза в ее глазах?
Тогда слезы радости - кто говорит?
Так что слезы печали - кто беспокойный?
И вечерние окна дыма незнакомы,
И голубое облако ценируется,
И синий лес просвещает огонь,
И ветер вита клонирование и поет
Я в нашем ... это счастье! Это любовь!
Это безнадежность! Мистер Фредерик,
Я знаю, что ни ветер, ни санин
Ни одна лошадь не в твоем Вальсе,
Что все это только фантастика моего
Однако ... май Польша или Джордж Занд
Любители два, одинаково жестокие! -
Вдохновил, что нежный вихрь звуков -
Ну а как насчет этого? И сегодня Я.
Люблю мой сон и любить тебя за него,
Покуску младшего музыканта Люлья ...
1934 с.
Другие песни исполнителя: