Олег Короташ - Present continuous tense
текст песни
35
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Олег Короташ - Present continuous tense - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
PRESENT CONTINUOUS TENSE
Коли з осінню питимеш чай,
я вже босим зійду на сніг.
Ти – іронія простору – край
ліжка, поруч тебе – єдиноріг.
Отже, мила, коли перейду поріг,
ти ці строфи протри і перечитай.
Почну з побажання: ні пуху-пера…
І доки у венах – не стигла ртуть,
а те, що і має текти, і кора
пхнеться з кістками куди зовуть, –
час розгрібає оту каламуть,
здіймаючись нервами «на гора».
За сітківкою ока і глибше – край
свідомості – кров – переплав октав
голосу – клекоту вишніх зграй,
я тебе допустив; ти була оглав
у глибинах, де ангел не долітав:
живи! Якщо хочеш, – поприбирай
там, у серці, допоки – твердь;
і зіниці об розум міцне тертя
не випалить нас; залишається смерть,
як форма стабільного відчуття
і єдина можливість душі – життя
відмотати зворотньо хоча б на чверть.
Бо потім – внизу, тебе, одну, –
зустрічатиме спогад і гул монад.
І не вітер, не ранок навіє: «бу!», –
ці спресовані пристрастю в ад-
ресат букви «люблю», а – звичайний сад,
вигнання із котрого колись відбув.
За ретроспективу гріха Вони,
можливо, пожурять: «Наламали дров!»,
а може – «бу!» – їхній тон сурми,
аби строфи лягали під меч (ребро!),
і у землю вгризалися за добро, –
рятуючи ангелів від війни.
2008
Коли з осінню питимеш чай,
я вже босим зійду на сніг.
Ти – іронія простору – край
ліжка, поруч тебе – єдиноріг.
Отже, мила, коли перейду поріг,
ти ці строфи протри і перечитай.
Почну з побажання: ні пуху-пера…
І доки у венах – не стигла ртуть,
а те, що і має текти, і кора
пхнеться з кістками куди зовуть, –
час розгрібає оту каламуть,
здіймаючись нервами «на гора».
За сітківкою ока і глибше – край
свідомості – кров – переплав октав
голосу – клекоту вишніх зграй,
я тебе допустив; ти була оглав
у глибинах, де ангел не долітав:
живи! Якщо хочеш, – поприбирай
там, у серці, допоки – твердь;
і зіниці об розум міцне тертя
не випалить нас; залишається смерть,
як форма стабільного відчуття
і єдина можливість душі – життя
відмотати зворотньо хоча б на чверть.
Бо потім – внизу, тебе, одну, –
зустрічатиме спогад і гул монад.
І не вітер, не ранок навіє: «бу!», –
ці спресовані пристрастю в ад-
ресат букви «люблю», а – звичайний сад,
вигнання із котрого колись відбув.
За ретроспективу гріха Вони,
можливо, пожурять: «Наламали дров!»,
а може – «бу!» – їхній тон сурми,
аби строфи лягали під меч (ребро!),
і у землю вгризалися за добро, –
рятуючи ангелів від війни.
2008
Настоящее непрерывное напряжение
Когда вы пьете чай с осенью,
Я уже спустится в снегу.
Вы - ирония пространства - край
Кровати, рядом с вами единорог.
Так милая, когда я пересекаю порог,
Вы вытираете эти строфы и читаете.
Я начну с желания: нет вниз ...
И в то время как в жилах - не зрелый ртуть,
И что у вас утечка и кора
будет толкать костями, где они названы - -
Время разберется, что грязное,
Восхождение на нервы "на горе".
За сетчаткой и глубже - краем
Сознание - кровь - вареная октава
голос - вишня вишневого стада,
Я позволил тебе; Ты был Оглав
в глубине, где ангел не пришел:
Жить! Если хотите - убирать
Там, в сердце, в то время как - тяжело;
и ученики на уме сильные трения
не посыпать нас; Смерть остается,
как форма стабильного чувства
И единственная возможность души - это жизнь
Промоутер не менее четверти.
Потому что тогда - ниже, ты, один, -
встретит память и гул монады.
А не ветер, а не утром, "Бу!", -
Они нажимают страсть в ad-
Курорт письма «Любовь» и - обычный сад,
Изгнание, из которого он когда -то служил.
Для ретроспективы греха они,
Возможно, они сердится: «У них сломал дрова!»,
И, может быть, - "Бу!" - их тон сурьмы,
Чтобы сделать строф под мечом (ребро!),
и в земле, запеченной для хорошего, -
Сохранение ангелов от войны.
2008
Когда вы пьете чай с осенью,
Я уже спустится в снегу.
Вы - ирония пространства - край
Кровати, рядом с вами единорог.
Так милая, когда я пересекаю порог,
Вы вытираете эти строфы и читаете.
Я начну с желания: нет вниз ...
И в то время как в жилах - не зрелый ртуть,
И что у вас утечка и кора
будет толкать костями, где они названы - -
Время разберется, что грязное,
Восхождение на нервы "на горе".
За сетчаткой и глубже - краем
Сознание - кровь - вареная октава
голос - вишня вишневого стада,
Я позволил тебе; Ты был Оглав
в глубине, где ангел не пришел:
Жить! Если хотите - убирать
Там, в сердце, в то время как - тяжело;
и ученики на уме сильные трения
не посыпать нас; Смерть остается,
как форма стабильного чувства
И единственная возможность души - это жизнь
Промоутер не менее четверти.
Потому что тогда - ниже, ты, один, -
встретит память и гул монады.
А не ветер, а не утром, "Бу!", -
Они нажимают страсть в ad-
Курорт письма «Любовь» и - обычный сад,
Изгнание, из которого он когда -то служил.
Для ретроспективы греха они,
Возможно, они сердится: «У них сломал дрова!»,
И, может быть, - "Бу!" - их тон сурьмы,
Чтобы сделать строф под мечом (ребро!),
и в земле, запеченной для хорошего, -
Сохранение ангелов от войны.
2008
Другие песни исполнителя: