Олег Короташ - Пейзаж нізвідки
текст песни
38
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Олег Короташ - Пейзаж нізвідки - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
найрідніша, цей зачумлений вигуком вірш
писався із набережної невиліковних
у таких загумінках з котрих повір
легше морю втекти аніж нам умовно
кажучи простягнути руки одне одному
я пишу із любов’ю у безкрайї жодному
знаєш колись ця набережна так постаріє
що оглухне гул у забутих мушлях
сповільниться нерест а китове сім’я
не віднайде пару і «чи можна вкушу»
питатимуть акули беззубо ніяковіючи
я пишу із любов’ю це розуміючи
здається я дуже опустився останніми днями
розпитую про щастя у повій портових
моєму блакитному погляду заздрять п’яні
і апостоли що у сіті діряві піймавши слово
називають його рибою а «Мадеру» сльозою
я пишу із любов’ю на самоті з тобою
тут відстані настільки далекі що це геніально
торкаюсь тебе сплячої і знову чекаю смерку
бо день вийняв мій фатум із твоєї фати прощально
як виймають небажаний плід акушерки
і цей згусточок крові тремким шамкотінням
пише щось про любов між сльозами і блювотинням
я не маю до тебе величі гордості чи самолюбства
бо залишу по собі обвітрений труп з кістками
і мішок надбань умовних для цього людства
що провадило війни доки я переймався світами
і можливо прийде на погост із букетом фіалок
я пишу із любов’ю до шкарпеток твоїх і твоїх фіранок
я б назвав це руїнами Трої Помпеї чи Карфагену
але ж щодня приношу глину і щось там будую
я став зодчим і наново вчуся писати поему
вчуся наново вірші писати котрі почують
я назву це поразкою вічних основ Парнасу
бо пишу із любов’ю до жінки а не до часу
часове міжсезоння це те що стоїть між нами
як пауза ритму у джазі як ніжність плачу отого
I have got you under my skin Діани
Кролл і ти поплач і не подумай нічого такого
бо у жодній країні сльоза не виходить із моди
я пишу із любов’ю глибшою за океан свободи
18 грудня 2010
писався із набережної невиліковних
у таких загумінках з котрих повір
легше морю втекти аніж нам умовно
кажучи простягнути руки одне одному
я пишу із любов’ю у безкрайї жодному
знаєш колись ця набережна так постаріє
що оглухне гул у забутих мушлях
сповільниться нерест а китове сім’я
не віднайде пару і «чи можна вкушу»
питатимуть акули беззубо ніяковіючи
я пишу із любов’ю це розуміючи
здається я дуже опустився останніми днями
розпитую про щастя у повій портових
моєму блакитному погляду заздрять п’яні
і апостоли що у сіті діряві піймавши слово
називають його рибою а «Мадеру» сльозою
я пишу із любов’ю на самоті з тобою
тут відстані настільки далекі що це геніально
торкаюсь тебе сплячої і знову чекаю смерку
бо день вийняв мій фатум із твоєї фати прощально
як виймають небажаний плід акушерки
і цей згусточок крові тремким шамкотінням
пише щось про любов між сльозами і блювотинням
я не маю до тебе величі гордості чи самолюбства
бо залишу по собі обвітрений труп з кістками
і мішок надбань умовних для цього людства
що провадило війни доки я переймався світами
і можливо прийде на погост із букетом фіалок
я пишу із любов’ю до шкарпеток твоїх і твоїх фіранок
я б назвав це руїнами Трої Помпеї чи Карфагену
але ж щодня приношу глину і щось там будую
я став зодчим і наново вчуся писати поему
вчуся наново вірші писати котрі почують
я назву це поразкою вічних основ Парнасу
бо пишу із любов’ю до жінки а не до часу
часове міжсезоння це те що стоїть між нами
як пауза ритму у джазі як ніжність плачу отого
I have got you under my skin Діани
Кролл і ти поплач і не подумай нічого такого
бо у жодній країні сльоза не виходить із моди
я пишу із любов’ю глибшою за океан свободи
18 грудня 2010
самый дорогой, этот снимок восклицательного стихотворения
был написан с набережной неизлечимой
В таких сгущаниях, от кого убеждения
легче, чем море, чтобы сбежать, чем у нас условно
Сказать, чтобы связаться с руками друг друга
Я пишу с любовью в бесконечном
Вы знаете, как только эта набережная станет такой старой
это ошеломит гул в забытых раковинах
замедлит нерест и семью китов
не найдет пару и "Можешь укусить"
спросит акул беззубых
Я пишу с любовью, это понимание
Кажется, в последние дни сильно упали
Я спрашиваю о счастье в порту порта
Мой синий вид будет зависать пьяным
и апостолы, которые в городской дыре поймали слово
Назовите это рыбой "Maser" со слезами
Я пишу с любовью с тобой наедине
Здесь расстояния настолько далеки, что это блестящие
Я прикасаюсь к тебе, спя и жду снова
на день вытащил мою завесу из вашей завесы благоприятно
Как удаляются акушерки
И этот кровенный сгусток с дрожащим шмоком
пишет кое -что о любви между слезами и рвотой
У меня нет величия гордости или самостоятельно
Потому что я оставлю труп с костями
и мешок собственности, условная для этого человечества
Это привело к войнам до тех пор, пока я беспокоил миры
И, может быть, приходите на букет фиалки
Я пишу с любовью к твоим носкам и твоим шторам
Я бы назвал это руинами Троя Помпеи или Карфагена
Но я приношу глину каждый день и что -то там строю
Я стал архитектором и повторно написать стихотворение
Я узнаю стихи, чтобы написать, которые услышат
Я назову это победить вечные основания Парнаса
Потому что я пишу с любовью к женщине, а не ко времени
Время выхода -Сезон -это то, что стоит между нами
как пауза ритма в джазе как нежность плача
Я у меня под моей кожей, Диана
Ралли и вы придурок и не думайте ничего подобного
ибо ни в одной стране слезы не выходят из моды
Я пишу с любовью глубже, чем океан свободы
18 декабря 2010 г.
был написан с набережной неизлечимой
В таких сгущаниях, от кого убеждения
легче, чем море, чтобы сбежать, чем у нас условно
Сказать, чтобы связаться с руками друг друга
Я пишу с любовью в бесконечном
Вы знаете, как только эта набережная станет такой старой
это ошеломит гул в забытых раковинах
замедлит нерест и семью китов
не найдет пару и "Можешь укусить"
спросит акул беззубых
Я пишу с любовью, это понимание
Кажется, в последние дни сильно упали
Я спрашиваю о счастье в порту порта
Мой синий вид будет зависать пьяным
и апостолы, которые в городской дыре поймали слово
Назовите это рыбой "Maser" со слезами
Я пишу с любовью с тобой наедине
Здесь расстояния настолько далеки, что это блестящие
Я прикасаюсь к тебе, спя и жду снова
на день вытащил мою завесу из вашей завесы благоприятно
Как удаляются акушерки
И этот кровенный сгусток с дрожащим шмоком
пишет кое -что о любви между слезами и рвотой
У меня нет величия гордости или самостоятельно
Потому что я оставлю труп с костями
и мешок собственности, условная для этого человечества
Это привело к войнам до тех пор, пока я беспокоил миры
И, может быть, приходите на букет фиалки
Я пишу с любовью к твоим носкам и твоим шторам
Я бы назвал это руинами Троя Помпеи или Карфагена
Но я приношу глину каждый день и что -то там строю
Я стал архитектором и повторно написать стихотворение
Я узнаю стихи, чтобы написать, которые услышат
Я назову это победить вечные основания Парнаса
Потому что я пишу с любовью к женщине, а не ко времени
Время выхода -Сезон -это то, что стоит между нами
как пауза ритма в джазе как нежность плача
Я у меня под моей кожей, Диана
Ралли и вы придурок и не думайте ничего подобного
ибо ни в одной стране слезы не выходят из моды
Я пишу с любовью глубже, чем океан свободы
18 декабря 2010 г.
Другие песни исполнителя: