ФІОЛЕТ - Герої
текст песни

За чужими не бачу де поділись наші,
Хто нічого не взяв, всього себе віддавши,
І колишні щенята поставили вовками,
Рідні зорі горять над чужими містами.
Кому вина на стіл – кому голі кості,
Принесли чуже повітря непрохані гості,
Густо віється дим над розбитим асфальтом,
Ріже світла лезо темряву ватну.
Відчай мій – я не прошу полегкості
Стільки мрій – не стало сили й твердості
Відчай мій – мої герої впали,
Стільки мрій не стало від металу
Вітер вій - розвій тривоги й болі
Хто для нас здобуде кращу долю
Вітер вій – мої герої встали
Де серця сильніше від металу
За чужими не чую - як сміються наші
З дму вийшли одні – повертались інакші
Де колишні щенята – поставали вовками
Поки зверху сидять за тугими столами
Ти за вітром ніс, за новинами пильно
Гинуть молоді, коли жити повинні,
Що якщо твій дім – став дорогою й пилом,
Що якщо ця тінь знов не тих накрила

За сльозами матерів церковних дзвонів не чути
Острови свободи захищаються люто
Сіроманці вовки б’ються з дворовими псами
Ми не станем рабами ні ми не станем рабами