Art Of My Heart - Коли Поруч Тебе Нема
текст песни
39
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Art Of My Heart - Коли Поруч Тебе Нема - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Сиджу на підвіконні дивлячися в небуття,
Кава гріє руки, та в в сердці холодно- тебе поруч нема.
Чому навіщо, такий сценарій написали,
Невже ті боги не знали,
Те, як сильно тебе я люблю,
Що лише про тебе мрію, та тобою живу…
Навіщо відстань цю створили?!
Можливо для того щоб сильніше один одного любили?
Та я знаю лише одне:
Закривши очі бачу лише тебе,
Я продовжую вірити, що моє серце не пусте,
Без тебе воно холодне, та з тобою аж пече
Там назавжди посилилося кохання,
Подарило мені новий сенс, подих, зітхання…
Руслана, з тобою, кожен день як вперше,
При кожному слові «кохаю», сильніше б’ється моє серце
Затамовується подих і твої руки дарують мені спокій, тишу, нірвану,
Поцілунок знімить біль навіть з найпекучішої рани…
Дякую тобі за все,
За те, що я твоє, а ти моє,
За те, що об’єднались наші серця,
За новий сценарій майбутнього буття!..
За думки лише про тебе!
Мабудь Бог послав тебе до мене з неба!
Так багато слів, але всього не сказати!
Не заграти, не намалювати, щоб всіх почуттів моїх до тебе передати.
Ти просто знай, що я кохаю тебе одну,
Таку яка ти в мене є, складну чи просту…
Сиджу на підвіконні дивлячися в небуття…
Так до болі гірко, коли тебе поруч нема…
Кава гріє руки, та в в сердці холодно- тебе поруч нема.
Чому навіщо, такий сценарій написали,
Невже ті боги не знали,
Те, як сильно тебе я люблю,
Що лише про тебе мрію, та тобою живу…
Навіщо відстань цю створили?!
Можливо для того щоб сильніше один одного любили?
Та я знаю лише одне:
Закривши очі бачу лише тебе,
Я продовжую вірити, що моє серце не пусте,
Без тебе воно холодне, та з тобою аж пече
Там назавжди посилилося кохання,
Подарило мені новий сенс, подих, зітхання…
Руслана, з тобою, кожен день як вперше,
При кожному слові «кохаю», сильніше б’ється моє серце
Затамовується подих і твої руки дарують мені спокій, тишу, нірвану,
Поцілунок знімить біль навіть з найпекучішої рани…
Дякую тобі за все,
За те, що я твоє, а ти моє,
За те, що об’єднались наші серця,
За новий сценарій майбутнього буття!..
За думки лише про тебе!
Мабудь Бог послав тебе до мене з неба!
Так багато слів, але всього не сказати!
Не заграти, не намалювати, щоб всіх почуттів моїх до тебе передати.
Ти просто знай, що я кохаю тебе одну,
Таку яка ти в мене є, складну чи просту…
Сиджу на підвіконні дивлячися в небуття…
Так до болі гірко, коли тебе поруч нема…
Я сижу на подоконнике, глядя в забвение,
Кофе согревает ваши руки, но в сердце холодно вы не находитесь поблизости.
Почему почему был написан такой сценарий,
Эти боги не знали
Как сильно я тебя люблю,
Как насчет вас мечты, но я живу ...
Почему это расстояние было создано?!
Возможно, любить друг друга сильнее?
Но я знаю только одну вещь:
Закрытие ваших глаз видите только вас,
Я продолжаю верить, что мое сердце не пустое,
Без тебя холодно и выпекать с тобой
Там навсегда любит любовь,
Я дал мне новое значение, дыхание, вздох ...
Руслана, с тобой каждый день, как впервые,
С каждым словом «Любовь», мое сердце бьется сильнее
Дыхание потрясено, а руки дают мне мир, тишина, нирвана,
Поцелуй боль даже самой заботливой раны ...
Спасибо тебе за все,
За то, что ты твой, и ты мой,
Для наших сердца объединились,
Для нового сценария будущего! ..
Для мыслей только о тебе!
Бог, возможно, послал вас с небов!
Так много слов, но не сказать!
Не играть, не рисовать, чтобы все мои чувства были переданы вам.
Ты просто знаешь, что я люблю тебя один,
Как у меня, сложный или простой ...
Я сижу на подоконнике, глядя в небытие ...
Так что боль горькая, когда тебя уйдут ...
Кофе согревает ваши руки, но в сердце холодно вы не находитесь поблизости.
Почему почему был написан такой сценарий,
Эти боги не знали
Как сильно я тебя люблю,
Как насчет вас мечты, но я живу ...
Почему это расстояние было создано?!
Возможно, любить друг друга сильнее?
Но я знаю только одну вещь:
Закрытие ваших глаз видите только вас,
Я продолжаю верить, что мое сердце не пустое,
Без тебя холодно и выпекать с тобой
Там навсегда любит любовь,
Я дал мне новое значение, дыхание, вздох ...
Руслана, с тобой каждый день, как впервые,
С каждым словом «Любовь», мое сердце бьется сильнее
Дыхание потрясено, а руки дают мне мир, тишина, нирвана,
Поцелуй боль даже самой заботливой раны ...
Спасибо тебе за все,
За то, что ты твой, и ты мой,
Для наших сердца объединились,
Для нового сценария будущего! ..
Для мыслей только о тебе!
Бог, возможно, послал вас с небов!
Так много слов, но не сказать!
Не играть, не рисовать, чтобы все мои чувства были переданы вам.
Ты просто знаешь, что я люблю тебя один,
Как у меня, сложный или простой ...
Я сижу на подоконнике, глядя в небытие ...
Так что боль горькая, когда тебя уйдут ...