Rolliks - Сумна історія життя
текст песни
39
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Rolliks - Сумна історія життя - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Мені важко говорити про те, чого не знаю, складно описати те, чого не відчуваю.
Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись у повітрі.
Минулих часів не повернути, хоча з пам’яті важко іноді стерти
Давно знайому незникаючу смуту, що досі тебе розчавлює вперто.
Дістало все своєю дебелістю, всі зловживають своєю совістю.
Важко відрізнити друга від ворога, як зелене дерево від сірого стовбура.
Багато що приходить, багато змінюється, але людські чесноти завжди залишаються в нас,
І напевне прийде той час, коли не буде важко, як зараз.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Надто боляче губити нездійснену мрію, ховати слова, не сказані вчасно,
Від розпачу, гніву я скаженію, оскільки втрачаю надію і гасну.
Виходить, немає віри в себе, життя кидає нас на призволяще,
Але ніколи не зникне потреба усе довкола змінити на краще.
Доводиться впасти і потім підвестись, придбавши подряпин від життя на згадку,
Позбутись амбіцій і власне заректись поламану мрію будувати спочатку.
Буває смута знебарвлює дні та іноді треба її відчути,
Очам непомітні стають кольори, хоча буде можливість і їх повернути.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Доки є правда життя сповнене сенсу, а кожна хвилина стає варта уваги
Правда буває гостріша за лезо, вона на брехні лишає смуги криваві.
Останнім часом її важко впізнати з-поміж великої кількості істин.
Правду треба благати не спати, плекаючи думку, що вона буде чистою.
І знов жура потрапила у кров, прямує до серця перетворює на мерця,
Тисне, благаю дайте більше кисню бо справу свою доведе до кінця.
Я не хочу, бачу, жура з’їдає неначе, але я не плачу,
Бо ще маю сили не втрачати віри в сумній історії нашого життя.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
В сумній історії нашого життя... В сумній історії нашого...
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Легше загубитись і стати непомітним, залишивши тіло, розчинитись у повітрі.
Минулих часів не повернути, хоча з пам’яті важко іноді стерти
Давно знайому незникаючу смуту, що досі тебе розчавлює вперто.
Дістало все своєю дебелістю, всі зловживають своєю совістю.
Важко відрізнити друга від ворога, як зелене дерево від сірого стовбура.
Багато що приходить, багато змінюється, але людські чесноти завжди залишаються в нас,
І напевне прийде той час, коли не буде важко, як зараз.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Надто боляче губити нездійснену мрію, ховати слова, не сказані вчасно,
Від розпачу, гніву я скаженію, оскільки втрачаю надію і гасну.
Виходить, немає віри в себе, життя кидає нас на призволяще,
Але ніколи не зникне потреба усе довкола змінити на краще.
Доводиться впасти і потім підвестись, придбавши подряпин від життя на згадку,
Позбутись амбіцій і власне заректись поламану мрію будувати спочатку.
Буває смута знебарвлює дні та іноді треба її відчути,
Очам непомітні стають кольори, хоча буде можливість і їх повернути.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Доки є правда життя сповнене сенсу, а кожна хвилина стає варта уваги
Правда буває гостріша за лезо, вона на брехні лишає смуги криваві.
Останнім часом її важко впізнати з-поміж великої кількості істин.
Правду треба благати не спати, плекаючи думку, що вона буде чистою.
І знов жура потрапила у кров, прямує до серця перетворює на мерця,
Тисне, благаю дайте більше кисню бо справу свою доведе до кінця.
Я не хочу, бачу, жура з’їдає неначе, але я не плачу,
Бо ще маю сили не втрачати віри в сумній історії нашого життя.
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
В сумній історії нашого життя... В сумній історії нашого...
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
Мне трудно говорить о том, чего я не знаю, трудно описать то, что я не чувствую.
Легче потерять и стать незамеченным, оставляя тело, растворяясь в воздухе.
Прошлые времена не возвращаются, хотя иногда трудно стереть из памяти
Длинная маргинальная грусть, которая все еще рушится вам упорно.
Получил все со своим дебетком, все злоупотребляют своей совестью.
Трудно отличить друга от врага, как зеленое дерево от серого ствола.
Многое происходит, много меняется, но человеческие добродетели всегда остаются с нами,
И это, вероятно, произойдет, когда это будет не сложно, как сейчас.
Пока мы являемся силами, которые мы стремимся, пока живем, мы живем,
Пока есть возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Слишком болезненно, чтобы потерять невыполненную мечту, скрывать слова, которые не произносятся вовремя,
Из отчаяния, гнева, я злюсь, потому что теряю надежду и выхожу.
Оказывается, в себе нет веры, жизнь бросает нас на кисть,
Но необходимость никогда не исчезнет в лучшую сторону.
Придется упасть, а затем встать, купив царапины из жизни в памяти,
Избавьтесь от амбиций и на самом деле воплотите разбитую мечту, чтобы сначала построить.
Случается с обесцвечиванием дней, а иногда вам нужно это чувствовать,
Цвета становятся невидимыми для глаз, хотя их можно будет вернуть.
Пока мы являемся силами, которые мы стремимся, пока живем, мы живем,
Пока есть возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Пока истина жизни полна значения, и каждая минута стоит внимания
Правда острее, чем лезвие, оно оставляет кровавые полоски на лжи.
Недавно трудно распознать его по большому количеству истин.
Правда должна быть умолена не спать, оценивая идею, что она будет чистой.
И снова присяжные попали в кровь, входит в сердце, превращается в мертвого человека,
Прессы, я умоляю больше кислорода, потому что он закончит ваш бизнес.
Я не хочу видеть, как жюри ест, но я не плачу,
Потому что у меня все еще есть сила, чтобы не терять веру в грустную историю нашей жизни.
Пока мы являемся силами, которые мы стремимся, пока живем, мы живем,
Пока есть возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
В печальной истории нашей жизни ... в грустной истории нашей ...
Пока мы являемся силами, которые мы стремимся, пока живем, мы живем,
Пока есть возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Легче потерять и стать незамеченным, оставляя тело, растворяясь в воздухе.
Прошлые времена не возвращаются, хотя иногда трудно стереть из памяти
Длинная маргинальная грусть, которая все еще рушится вам упорно.
Получил все со своим дебетком, все злоупотребляют своей совестью.
Трудно отличить друга от врага, как зеленое дерево от серого ствола.
Многое происходит, много меняется, но человеческие добродетели всегда остаются с нами,
И это, вероятно, произойдет, когда это будет не сложно, как сейчас.
Пока мы являемся силами, которые мы стремимся, пока живем, мы живем,
Пока есть возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Слишком болезненно, чтобы потерять невыполненную мечту, скрывать слова, которые не произносятся вовремя,
Из отчаяния, гнева, я злюсь, потому что теряю надежду и выхожу.
Оказывается, в себе нет веры, жизнь бросает нас на кисть,
Но необходимость никогда не исчезнет в лучшую сторону.
Придется упасть, а затем встать, купив царапины из жизни в памяти,
Избавьтесь от амбиций и на самом деле воплотите разбитую мечту, чтобы сначала построить.
Случается с обесцвечиванием дней, а иногда вам нужно это чувствовать,
Цвета становятся невидимыми для глаз, хотя их можно будет вернуть.
Пока мы являемся силами, которые мы стремимся, пока живем, мы живем,
Пока есть возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Пока истина жизни полна значения, и каждая минута стоит внимания
Правда острее, чем лезвие, оно оставляет кровавые полоски на лжи.
Недавно трудно распознать его по большому количеству истин.
Правда должна быть умолена не спать, оценивая идею, что она будет чистой.
И снова присяжные попали в кровь, входит в сердце, превращается в мертвого человека,
Прессы, я умоляю больше кислорода, потому что он закончит ваш бизнес.
Я не хочу видеть, как жюри ест, но я не плачу,
Потому что у меня все еще есть сила, чтобы не терять веру в грустную историю нашей жизни.
Пока мы являемся силами, которые мы стремимся, пока живем, мы живем,
Пока есть возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
В печальной истории нашей жизни ... в грустной истории нашей ...
Пока мы являемся силами, которые мы стремимся, пока живем, мы живем,
Пока есть возможные изменения в печальной истории нашей жизни.
Другие песни исполнителя: