T.I.M.E. - Місто
текст песни
14
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
T.I.M.E. - Місто - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
1:
Ніхто не знає, що таке місто із середини,
Там, де із якості все в кількість переведено.
Воно породжує радість і чиюсь тугу,
Хоча для когось місто вже стало другом.
Тут час давно летить на швидкості турбо,
І людей затягує цей вічний урбан:
Вулиці, площі, квартали і райони,
Щодня знаходячи для себе щось знайоме.
Мені здається, що кожен цей проспект
Нескінченний, як недописаний конспект,
Наші артерії, якими не тече кров,
Вони несуть у собі жорстокість і любов.
І ці будинки, дуже схожі на коробки,
І потік машин, що перетвориться в пробку.
Кафе, магазини, клуби, офіси, школи -
Все давно буденне і сіре навколо.
Приспів:
Я пишу для міста цей новий лист,
І хай комусь тяжко побачити зміст,
Я кажу це із таким болем,
В його руках вже давно моя воля. (X2)
2:
Місце, де я живу, і близько не мегаполіс,
Порівняно із ним - це протилежний полюс,
І хай населення - тільки пару сотень тисяч,
У кожного в думках - якась уявна вись.
Тут є різниця між тим, хто тільки купує
І тим, хто цінує - разом із ним іду я,
хтось ненормальний, а хтось неформал,
Хтось підіймається, фальшуючи номінал,
А я частинка, атом, хоч не такий, як всі,
Серед кам'яних джунглів хожу по росі,
Знаходячи на вулицях сюжети і натхнення,
Пишу про те, що бачу вранці, ввечері і вдень.
Хочу звідси бігти, але не бачу вихід,
Якщо робиш голосно - краще бути тихим.
І є сумніви, що з бур'яна буде квітка,
Для мене місто - це вже невидима клітка.
Приспів:
Я пишу для міста цей новий лист,
І хай комусь тяжко побачити зміст,
Я кажу це із таким болем,
В його руках вже давно моя воля. (X4)
Ніхто не знає, що таке місто із середини,
Там, де із якості все в кількість переведено.
Воно породжує радість і чиюсь тугу,
Хоча для когось місто вже стало другом.
Тут час давно летить на швидкості турбо,
І людей затягує цей вічний урбан:
Вулиці, площі, квартали і райони,
Щодня знаходячи для себе щось знайоме.
Мені здається, що кожен цей проспект
Нескінченний, як недописаний конспект,
Наші артерії, якими не тече кров,
Вони несуть у собі жорстокість і любов.
І ці будинки, дуже схожі на коробки,
І потік машин, що перетвориться в пробку.
Кафе, магазини, клуби, офіси, школи -
Все давно буденне і сіре навколо.
Приспів:
Я пишу для міста цей новий лист,
І хай комусь тяжко побачити зміст,
Я кажу це із таким болем,
В його руках вже давно моя воля. (X2)
2:
Місце, де я живу, і близько не мегаполіс,
Порівняно із ним - це протилежний полюс,
І хай населення - тільки пару сотень тисяч,
У кожного в думках - якась уявна вись.
Тут є різниця між тим, хто тільки купує
І тим, хто цінує - разом із ним іду я,
хтось ненормальний, а хтось неформал,
Хтось підіймається, фальшуючи номінал,
А я частинка, атом, хоч не такий, як всі,
Серед кам'яних джунглів хожу по росі,
Знаходячи на вулицях сюжети і натхнення,
Пишу про те, що бачу вранці, ввечері і вдень.
Хочу звідси бігти, але не бачу вихід,
Якщо робиш голосно - краще бути тихим.
І є сумніви, що з бур'яна буде квітка,
Для мене місто - це вже невидима клітка.
Приспів:
Я пишу для міста цей новий лист,
І хай комусь тяжко побачити зміст,
Я кажу це із таким болем,
В його руках вже давно моя воля. (X4)
1:
Никто не знает, что такое город со середины,
Где все переводится с качества.
Это порождает радость и чьи -то тоски,
Хотя город стал другом.
Здесь время давно летит на скорости турбо,
И люди сжаты этой вечной городкой:
Улицы, квадраты, кварталы и районы,
Находить что -то знакомое каждый день.
Мне кажется, что все это проспект
Бесконечный как неизвестный синопсис,
Наши артерии, которые не текут кровь,
Они несут жестокость и любовь.
И эти дома очень похожи на коробки,
И поток автомобилей, которые превратятся в пробку.
Кафе, магазины, клубы, офисы, школы -
Все давно было повседневным и серым.
Припев:
Я пишу для города это новое письмо,
И пусть кто -то едва увидит содержание,
Я говорю это с такой болью,
В его руках моя воля давно была. (X2)
2:
Место, где я живу, а не мегаполис,
По сравнению с ним находится противоположный полюс,
И пусть население будет всего пару сотен тысяч,
Все в мыслях - какой -то воображаемый путь.
Есть разница между тем, кто только покупает
И тем, кто ценит - я иду с ним,
кто -то ненормальный и кто -то неформальный,
Кто -то встает, фальсифицируя деноминацию,
И я являюсь частью, атом, хотя и не так, как все,
Среди каменных джунглей я хожу по росе,
Поиск сюжетов и вдохновения на улицах,
Я пишу о том, что вижу утром, вечером и днем.
Я хочу бежать отсюда, но я не вижу выхода,
Если вы делаете громко - лучше быть тихим.
И есть сомнения в том, что цветок будет от сорняков,
Для меня город - невидимая клетка.
Припев:
Я пишу для города это новое письмо,
И пусть кто -то едва увидит содержание,
Я говорю это с такой болью,
В его руках моя воля давно была. (X4)
Никто не знает, что такое город со середины,
Где все переводится с качества.
Это порождает радость и чьи -то тоски,
Хотя город стал другом.
Здесь время давно летит на скорости турбо,
И люди сжаты этой вечной городкой:
Улицы, квадраты, кварталы и районы,
Находить что -то знакомое каждый день.
Мне кажется, что все это проспект
Бесконечный как неизвестный синопсис,
Наши артерии, которые не текут кровь,
Они несут жестокость и любовь.
И эти дома очень похожи на коробки,
И поток автомобилей, которые превратятся в пробку.
Кафе, магазины, клубы, офисы, школы -
Все давно было повседневным и серым.
Припев:
Я пишу для города это новое письмо,
И пусть кто -то едва увидит содержание,
Я говорю это с такой болью,
В его руках моя воля давно была. (X2)
2:
Место, где я живу, а не мегаполис,
По сравнению с ним находится противоположный полюс,
И пусть население будет всего пару сотен тысяч,
Все в мыслях - какой -то воображаемый путь.
Есть разница между тем, кто только покупает
И тем, кто ценит - я иду с ним,
кто -то ненормальный и кто -то неформальный,
Кто -то встает, фальсифицируя деноминацию,
И я являюсь частью, атом, хотя и не так, как все,
Среди каменных джунглей я хожу по росе,
Поиск сюжетов и вдохновения на улицах,
Я пишу о том, что вижу утром, вечером и днем.
Я хочу бежать отсюда, но я не вижу выхода,
Если вы делаете громко - лучше быть тихим.
И есть сомнения в том, что цветок будет от сорняков,
Для меня город - невидимая клетка.
Припев:
Я пишу для города это новое письмо,
И пусть кто -то едва увидит содержание,
Я говорю это с такой болью,
В его руках моя воля давно была. (X4)
Другие песни исполнителя: