Tol4ik - Полетіли
текст песни
21
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Tol4ik - Полетіли - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Так близько і разом з тим далеко дуже,
Один одному далеко не байдужі,
Душить пустота слів, майже на грані війни,
До моїх снів, більше не приходь не смій.
Крики до ночі, нерви потріпали пси,
Ніби спокійний та веду себе як псих,
Знайду спокій в ліхтарях у просторах ночі,
паралельні прямі та лише дві точки.
Стільки раз втікали від важких турбот,
І поверталися до них, тріод і діод,
Скільки раз хотіли забути це все,
Комусь горюче, комусь Гліцисед.
Закінчим слово матом, потім підем спати,
В серце луплять гради ядерним зарядом,
На ранок біль мине, все буде новому,
Коли ж весна прийде? Ми в полоні холоду.
Прошу, подаруй мені спокій і мир,
Чому? Не уникнути лютих нам війн,
Просто дай мені руку, розправ свої крила,
І так легко у вись полетіли.
А я дивився, як мрія відлітає в даль,
Стали слабкі слова, що ковали сталь,
І грані відтепер тонкіші за кришталь,
Цей бронепоїзд не спинити вже нажаль.
Тебе шукаю в словах кожної ліричної пісні,
В пустих кімнатах, в різних вікнах, у звуках міста,
І лиш твій образ, як примара, ходить за мною,
І розумію, як я сильно у тобі втонув.
Усе вже зроблено, та все ж міняється,
Любов у тест режимі часто прогинається,
Та я все вірний, я все вірю щиро в нас,
Можливо ще настане, колись новий час.
Тисячі пострілів у серце, зупинись!
Зійшла з під ніг земля, падаю вниз,
Ти просто дай мені руку, розправ свої крила,
І так легко у вись полетіли.
Один одному далеко не байдужі,
Душить пустота слів, майже на грані війни,
До моїх снів, більше не приходь не смій.
Крики до ночі, нерви потріпали пси,
Ніби спокійний та веду себе як псих,
Знайду спокій в ліхтарях у просторах ночі,
паралельні прямі та лише дві точки.
Стільки раз втікали від важких турбот,
І поверталися до них, тріод і діод,
Скільки раз хотіли забути це все,
Комусь горюче, комусь Гліцисед.
Закінчим слово матом, потім підем спати,
В серце луплять гради ядерним зарядом,
На ранок біль мине, все буде новому,
Коли ж весна прийде? Ми в полоні холоду.
Прошу, подаруй мені спокій і мир,
Чому? Не уникнути лютих нам війн,
Просто дай мені руку, розправ свої крила,
І так легко у вись полетіли.
А я дивився, як мрія відлітає в даль,
Стали слабкі слова, що ковали сталь,
І грані відтепер тонкіші за кришталь,
Цей бронепоїзд не спинити вже нажаль.
Тебе шукаю в словах кожної ліричної пісні,
В пустих кімнатах, в різних вікнах, у звуках міста,
І лиш твій образ, як примара, ходить за мною,
І розумію, як я сильно у тобі втонув.
Усе вже зроблено, та все ж міняється,
Любов у тест режимі часто прогинається,
Та я все вірний, я все вірю щиро в нас,
Можливо ще настане, колись новий час.
Тисячі пострілів у серце, зупинись!
Зійшла з під ніг земля, падаю вниз,
Ти просто дай мені руку, розправ свої крила,
І так легко у вись полетіли.
Так близко и в то же время далеко, очень,
Друг друга далеко не равнодушны,
Подавляет пустоту слов, почти на грани войны,
К моим мечтам больше не приходит.
Крики ночью у нервов качаются собаки,
Как будто спокойный и ведущий как психо,
Я найду мир в фонарях в пространствах ночи,
Параллельные линии и только две точки.
Так много раз сбежал от тяжелых забот,
И вернулся к ним, триод и диод,
Сколько раз хотели все забыть,,
Кто -то горит, кто -то гликс.
Закончить слово коврик, затем заснуть,
В сердце находится пощечину ядерного заряда,
Утром пройдет боль, все будет новым,
Когда придет весна? Мы на холоде холода.
Пожалуйста, дайте мне мир и мир,
Почему? Не чтобы избежать жестоких войн,
Просто дай мне руку, выпрямите крылья,
И так легко летать.
И я смотрел, как мечта летит на расстояние,
Стали слабыми словами, которые были стальными,
И аспекты отныне на кристалле,
К сожалению, этот бронированный поезд.
Я ищу тебя в словах каждой лирической песни,
В пустых комнатах, в разных окнах, в звуках города,
И только твой образ, как призрак, следуй за мной,
И я понимаю, как сильно я утону в тебя.
Все уже сделано, но все же меняется,
Любовь в тестовом режиме часто сгибается,
И я все правда, я все искренне искренне в нас,
Может быть, это придет, когда -то новое время.
Тысячи выстрелов в сердце, остановись!
Снялся с земли, упал,
Ты просто даешь мне руку, выпрямишь крылья,
И так легко летать.
Друг друга далеко не равнодушны,
Подавляет пустоту слов, почти на грани войны,
К моим мечтам больше не приходит.
Крики ночью у нервов качаются собаки,
Как будто спокойный и ведущий как психо,
Я найду мир в фонарях в пространствах ночи,
Параллельные линии и только две точки.
Так много раз сбежал от тяжелых забот,
И вернулся к ним, триод и диод,
Сколько раз хотели все забыть,,
Кто -то горит, кто -то гликс.
Закончить слово коврик, затем заснуть,
В сердце находится пощечину ядерного заряда,
Утром пройдет боль, все будет новым,
Когда придет весна? Мы на холоде холода.
Пожалуйста, дайте мне мир и мир,
Почему? Не чтобы избежать жестоких войн,
Просто дай мне руку, выпрямите крылья,
И так легко летать.
И я смотрел, как мечта летит на расстояние,
Стали слабыми словами, которые были стальными,
И аспекты отныне на кристалле,
К сожалению, этот бронированный поезд.
Я ищу тебя в словах каждой лирической песни,
В пустых комнатах, в разных окнах, в звуках города,
И только твой образ, как призрак, следуй за мной,
И я понимаю, как сильно я утону в тебя.
Все уже сделано, но все же меняется,
Любовь в тестовом режиме часто сгибается,
И я все правда, я все искренне искренне в нас,
Может быть, это придет, когда -то новое время.
Тысячи выстрелов в сердце, остановись!
Снялся с земли, упал,
Ты просто даешь мне руку, выпрямишь крылья,
И так легко летать.