Іван Байдак - Хто вона
текст песни
11
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Іван Байдак - Хто вона - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Дивишся на неї і думаєш: хто вона,
чому стала саме такою,
які події цьому зарадили і чому не зустрів її раніше,
коли, вона, ймовірно, була ще зовсім іншою?
Чим вона живе і чого чекає,
що любить і чого не може терпіти,
чи палить: як часто і навіщо?
Які її основні принципи та найзаповітніші мрії,
чи буде відповідати на твої запитання і чи взагалі тобі вірить?
Тобі цікаво, чи планує свої координати,
чи має якийсь план чи намір,
чи бодай формулу власного щастя.
З практичного, що любить: чай чи каву,
довгі нічні розмови чи терпкі мовчання,
як переживає холодні ранки
і чи потрібні їй твої зізнання.
А вас попереду чекають довгі списки:
пропущені трамваї, нічні повернення і прогулянки пішки,
некомпостовані квитки та абонементи, туристичні магніти і відкритки,
плакати улюблених гуртів і спільні молитви, телефонні рахунки, історії переписки.
А потім вона скаже, що її більше не зачіпають твої вірші,
не хвилюють сутінки і не заводять недопиті ковтки вина,
скаже, що вини ТВОЄЇ в цьому нема
і що на неї не діють доторки і твій голос,
і поки трамвай ітиме по колії,
ти уважно ловитимеш її погляд,
щоб поволі, втрачаючи розум,
дійти до того, що
ми з одними вдаємо, що у щось віримо, з іншими залишаємось холодними звірами,
у цьому немає ЇЇ вини, вона вийде на наступній зупинці,
вона пройде повз образи і зради, синці і шрами,
вона пройде все, щоб більше не каятись в храмах.
Вона збереже гордість, щоб більше ніколи не оббивати чужі пороги,
у неї немає часу на тебе, у тебе немає часу на цю прохолоду.
Ти ж завжди змушував себе забувати дорогу,
зрештою, як усім порядним поетам, тобі личить вранці зникати за рогом.
чому стала саме такою,
які події цьому зарадили і чому не зустрів її раніше,
коли, вона, ймовірно, була ще зовсім іншою?
Чим вона живе і чого чекає,
що любить і чого не може терпіти,
чи палить: як часто і навіщо?
Які її основні принципи та найзаповітніші мрії,
чи буде відповідати на твої запитання і чи взагалі тобі вірить?
Тобі цікаво, чи планує свої координати,
чи має якийсь план чи намір,
чи бодай формулу власного щастя.
З практичного, що любить: чай чи каву,
довгі нічні розмови чи терпкі мовчання,
як переживає холодні ранки
і чи потрібні їй твої зізнання.
А вас попереду чекають довгі списки:
пропущені трамваї, нічні повернення і прогулянки пішки,
некомпостовані квитки та абонементи, туристичні магніти і відкритки,
плакати улюблених гуртів і спільні молитви, телефонні рахунки, історії переписки.
А потім вона скаже, що її більше не зачіпають твої вірші,
не хвилюють сутінки і не заводять недопиті ковтки вина,
скаже, що вини ТВОЄЇ в цьому нема
і що на неї не діють доторки і твій голос,
і поки трамвай ітиме по колії,
ти уважно ловитимеш її погляд,
щоб поволі, втрачаючи розум,
дійти до того, що
ми з одними вдаємо, що у щось віримо, з іншими залишаємось холодними звірами,
у цьому немає ЇЇ вини, вона вийде на наступній зупинці,
вона пройде повз образи і зради, синці і шрами,
вона пройде все, щоб більше не каятись в храмах.
Вона збереже гордість, щоб більше ніколи не оббивати чужі пороги,
у неї немає часу на тебе, у тебе немає часу на цю прохолоду.
Ти ж завжди змушував себе забувати дорогу,
зрештою, як усім порядним поетам, тобі личить вранці зникати за рогом.
Вы смотрите на нее и думаете: кто она,
Почему стало точно так же,
Какие события этого взяли это и почему не встретились с ней ранее,
Когда она, вероятно, все еще была совершенно другой?
Что она живет и что ждет,
это любит и что не может терпеть,
Это курит: как часто и почему?
Каковы его основные принципы и большинство заветных мечтаний,
Вы ответите на свои вопросы и поверите вам вообще?
Вы задаетесь вопросом, планирует ли она его координаты,
Есть ли какой -либо план или намерение,
Или, по крайней мере, формула вашего собственного счастья.
От практического, который любит: чай или кофе,
Длинные ночные разговоры или терпкое молчание,
По мере того, как испытывают холодные раны
И нужно ли ей твое признание.
И длинные списки ждут впереди:
Пропустили трамваи, ночные возвращаются и ходят пешком,
Необеспеченные билеты и подписки, туристические магниты и отверстия,
Плакаты из любимых групп и совместных молитв, телефонные учетные записи, истории переписки.
А потом она скажет, что она больше не страдает от ваших стихов,
Не беспокойтесь о сумерках и не начинайте неоплачиваемые глотки вина,
скажу, что твоей вины нет в этом
и что он не действует на ощущение и ваш голос,
И пока трамвай идет на трассу,
Ты осторожно поймаешь ее,
Медленно терять ум,
Чтобы достичь этого
Мы с таким, как это, мы верим во что -то, мы остаемся холодными зверями с другими,
Это не ее вина, она выйдет на следующей остановке,
он пройдет мимо оскорблений и предательства, синяков и шрамов,
Он пройдет через все, чтобы вы больше не покаялись в храмах.
Она будет продолжать больше никогда не сломать чужие пороги,
У нее нет времени для вас, у вас нет времени на эту прохладу.
Вы всегда заставляли себя забыть дорогу,
В конце концов, как и все приличные поэты, вы стремитесь исчезнуть утром.
Почему стало точно так же,
Какие события этого взяли это и почему не встретились с ней ранее,
Когда она, вероятно, все еще была совершенно другой?
Что она живет и что ждет,
это любит и что не может терпеть,
Это курит: как часто и почему?
Каковы его основные принципы и большинство заветных мечтаний,
Вы ответите на свои вопросы и поверите вам вообще?
Вы задаетесь вопросом, планирует ли она его координаты,
Есть ли какой -либо план или намерение,
Или, по крайней мере, формула вашего собственного счастья.
От практического, который любит: чай или кофе,
Длинные ночные разговоры или терпкое молчание,
По мере того, как испытывают холодные раны
И нужно ли ей твое признание.
И длинные списки ждут впереди:
Пропустили трамваи, ночные возвращаются и ходят пешком,
Необеспеченные билеты и подписки, туристические магниты и отверстия,
Плакаты из любимых групп и совместных молитв, телефонные учетные записи, истории переписки.
А потом она скажет, что она больше не страдает от ваших стихов,
Не беспокойтесь о сумерках и не начинайте неоплачиваемые глотки вина,
скажу, что твоей вины нет в этом
и что он не действует на ощущение и ваш голос,
И пока трамвай идет на трассу,
Ты осторожно поймаешь ее,
Медленно терять ум,
Чтобы достичь этого
Мы с таким, как это, мы верим во что -то, мы остаемся холодными зверями с другими,
Это не ее вина, она выйдет на следующей остановке,
он пройдет мимо оскорблений и предательства, синяков и шрамов,
Он пройдет через все, чтобы вы больше не покаялись в храмах.
Она будет продолжать больше никогда не сломать чужие пороги,
У нее нет времени для вас, у вас нет времени на эту прохладу.
Вы всегда заставляли себя забыть дорогу,
В конце концов, как и все приличные поэты, вы стремитесь исчезнуть утром.
Другие песни исполнителя: