Іван Байдак - чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою
текст песни
29
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Іван Байдак - чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чим тривожать твій спокій і чи вірно оберігають твій сон? Я блукаю поміж стін сирої кімнати, я вбираю морок і холод збираю твоїх ворогів. Хто самотній, ніколи не зможе втратити, хто вірить ніколи не позбудеться віри. Якщо обернешся, не забуть забрати коми чи впасти в кому, якщо не в змозі забути головного, якщо не в змозі поставити крапок над і.
Шукай правду у кожному випадковому погляді, виношуй ніжність, як цноту ранкових берегів. Наша розмова мов переливання крові, наша розмова, як сповідь, де не соромишся гріхів. Випити б і приспати всі кровотечі, вилікувати хронічне отруєння наших взаємних заражень, зберегти у пам’яті минулі інтимні зіткнення та докази нашого святого зречення і згадувати весну, і чекати легких бризів самотніх морів.
Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чи шукаєш в їх очах своє відображення? Чи мають значення наші минулі зізнання? Чи знаходиш відлуння із колись сказаних слів? Не згадуй мене в чужих обіймах, не шукай притулку своїм хвилюванням. Я далі пишу вірші, в яких тебе більше немає, ковтаю смуток і невпинно ставлю питання: чому ти вже так далеко, коли досі так близько?
Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чим заслужили твою вірність і що спільного у ваших світів? Не видавай їм наших секретів. Зраджуй мені, але не нам колишнім. Ламай рамки і вигадуй нові релігії, порушуй закони і запалюй серцеві конфлікти, тільки залишайся для мене безкарно-невинною, нестримно-бажаною, невловимо-близькою. Невпинно апелюю до твоєї відвертості, невгамовно схиляю тебе до правди. Я маю право дізнатись, ти повинна мені сказати: чи люблять тебе ті, котрі тебе майже не знають, чи люблять так сильно, як той, про кого ти більше не згадуєш?
Шукай правду у кожному випадковому погляді, виношуй ніжність, як цноту ранкових берегів. Наша розмова мов переливання крові, наша розмова, як сповідь, де не соромишся гріхів. Випити б і приспати всі кровотечі, вилікувати хронічне отруєння наших взаємних заражень, зберегти у пам’яті минулі інтимні зіткнення та докази нашого святого зречення і згадувати весну, і чекати легких бризів самотніх морів.
Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чи шукаєш в їх очах своє відображення? Чи мають значення наші минулі зізнання? Чи знаходиш відлуння із колись сказаних слів? Не згадуй мене в чужих обіймах, не шукай притулку своїм хвилюванням. Я далі пишу вірші, в яких тебе більше немає, ковтаю смуток і невпинно ставлю питання: чому ти вже так далеко, коли досі так близько?
Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чим заслужили твою вірність і що спільного у ваших світів? Не видавай їм наших секретів. Зраджуй мені, але не нам колишнім. Ламай рамки і вигадуй нові релігії, порушуй закони і запалюй серцеві конфлікти, тільки залишайся для мене безкарно-невинною, нестримно-бажаною, невловимо-близькою. Невпинно апелюю до твоєї відвертості, невгамовно схиляю тебе до правди. Я маю право дізнатись, ти повинна мені сказати: чи люблять тебе ті, котрі тебе майже не знають, чи люблять так сильно, як той, про кого ти більше не згадуєш?
Любят ли те, кто засыпает рядом с вами? Каковы ваше душевное спокойствие и правильная ваша мечта? Я брожу по стенам сырой комнаты, я впитываю тьму, и холод собираю ваших врагов. Кто одинок, никогда не сможет проиграть, кто верит, что никогда не избавится от веры. Если вы повернетесь, не забудьте забрать или попасть в кому, если вы не можете забыть главное, если вы не можете положить точки выше и.
Ищите правду в каждом случайном образе, носите нежность, как добродетель утренних берегов. Наши языки разговора о переливании крови, наш разговор, как признание, где вам не стыдно за грехи. Чтобы пить и сон, все кровоточите, вылечить хроническое отравление наших взаимных инфекций, сохранить прошлые интимные столкновения и доказательства нашего святого отречения и помните весну и дождитесь светового вещества одиноких морей.
Любят ли те, кто засыпает рядом с вами? Вы ищете их глаза на глаза? Имеют ли значение наши прошлые признания? Вы находите эхо от некогда сказанных слов? Не помните меня в руках других людей, не ищите убежище с вашим волнением. Я продолжаю писать стихи, которые вы ушли, я глотаю грусть и постоянно задаю вопрос: почему вы так далеко, когда так близко?
Любят ли те, кто засыпает рядом с вами? Что заслужило вашу верность и что общего в ваших мирах? Не дайте им наши секреты. Предайте меня, но не мы. Установите рамы и изобретайте новые религии, нарушайте законы и легкие конфликты сердца, просто оставайтесь для меня безнаказанностью, безудержным, неразовым, неуловимым закрытием. Я постоянно привлекаю твою откровенность, я убедить тебя к истине. Я имею право знать, вы должны сказать мне: те, кто почти не знает вас, любят ли они вас так же, как тот, который вы больше не упоминаете?
Ищите правду в каждом случайном образе, носите нежность, как добродетель утренних берегов. Наши языки разговора о переливании крови, наш разговор, как признание, где вам не стыдно за грехи. Чтобы пить и сон, все кровоточите, вылечить хроническое отравление наших взаимных инфекций, сохранить прошлые интимные столкновения и доказательства нашего святого отречения и помните весну и дождитесь светового вещества одиноких морей.
Любят ли те, кто засыпает рядом с вами? Вы ищете их глаза на глаза? Имеют ли значение наши прошлые признания? Вы находите эхо от некогда сказанных слов? Не помните меня в руках других людей, не ищите убежище с вашим волнением. Я продолжаю писать стихи, которые вы ушли, я глотаю грусть и постоянно задаю вопрос: почему вы так далеко, когда так близко?
Любят ли те, кто засыпает рядом с вами? Что заслужило вашу верность и что общего в ваших мирах? Не дайте им наши секреты. Предайте меня, но не мы. Установите рамы и изобретайте новые религии, нарушайте законы и легкие конфликты сердца, просто оставайтесь для меня безнаказанностью, безудержным, неразовым, неуловимым закрытием. Я постоянно привлекаю твою откровенность, я убедить тебя к истине. Я имею право знать, вы должны сказать мне: те, кто почти не знает вас, любят ли они вас так же, как тот, который вы больше не упоминаете?
Другие песни исполнителя: