Елена Семенец - Час
текст песни
13
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Елена Семенец - Час - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Розвіяні ілюзії останні,
Закінчились історії вокзальні.
Так непомітно промайнула ніч.
Усі мої вірші – це лист до тебе.
Я кликала в своє ліричне небо.
Холодний ранок з кавою віч-на-віч.
Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.
Зробити крок не думати, що далі,
Благала я та спроби всі невдалі.
І звучать так сумно мої клавіші.
Мене торкнувся поглядом востаннє.
Зірвалось з вуст закохане прощання
Й навіки оселилося в моїй душі.
Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.
Минають дні, неначе міражі.
Ми стали одне одному чужі.
Чому ще й досі я до тебе лину.
Душа не підкорилась часу плину.
Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.
Закінчились історії вокзальні.
Так непомітно промайнула ніч.
Усі мої вірші – це лист до тебе.
Я кликала в своє ліричне небо.
Холодний ранок з кавою віч-на-віч.
Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.
Зробити крок не думати, що далі,
Благала я та спроби всі невдалі.
І звучать так сумно мої клавіші.
Мене торкнувся поглядом востаннє.
Зірвалось з вуст закохане прощання
Й навіки оселилося в моїй душі.
Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.
Минають дні, неначе міражі.
Ми стали одне одному чужі.
Чому ще й досі я до тебе лину.
Душа не підкорилась часу плину.
Вже не у неба на долоні.
Та тримають спогади в полоні.
І немає більше спільних нас.
Та не лікує час.
Развеянные иллюзии в последний раз,
Истории станции закончились.
Ночь так незамеченной.
Все мои стихи - это письмо для вас.
Я позвонил в свое лирическое небо.
Холодное утро с кофе лицом к лицу.
Не в небе на ладони.
Но они хранят воспоминания в плену.
И нас больше не общего.
Но не лечит время.
Сделайте шаг, чтобы не думать, что будет дальше,
Я умолял и пытался сделать все неудачно.
И так грустно, что мои ключи звучат так грустно.
Я был тронут в последний раз.
Вырвался изо рта в любви к прощанию
И навсегда поселился в моей душе.
Не в небе на ладони.
Но они хранят воспоминания в плену.
И нас больше не общего.
Но не лечит время.
Дни проходят, как Миражи.
Мы стали незнакомцами.
Почему у меня все еще есть для вас линия.
Душа не победила время.
Не в небе на ладони.
Но они хранят воспоминания в плену.
И нас больше не общего.
Но не лечит время.
Истории станции закончились.
Ночь так незамеченной.
Все мои стихи - это письмо для вас.
Я позвонил в свое лирическое небо.
Холодное утро с кофе лицом к лицу.
Не в небе на ладони.
Но они хранят воспоминания в плену.
И нас больше не общего.
Но не лечит время.
Сделайте шаг, чтобы не думать, что будет дальше,
Я умолял и пытался сделать все неудачно.
И так грустно, что мои ключи звучат так грустно.
Я был тронут в последний раз.
Вырвался изо рта в любви к прощанию
И навсегда поселился в моей душе.
Не в небе на ладони.
Но они хранят воспоминания в плену.
И нас больше не общего.
Но не лечит время.
Дни проходят, как Миражи.
Мы стали незнакомцами.
Почему у меня все еще есть для вас линия.
Душа не победила время.
Не в небе на ладони.
Но они хранят воспоминания в плену.
И нас больше не общего.
Но не лечит время.