Жадан і Собаки - Звонімір Бобан
текст песни
31
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Жадан і Собаки - Звонімір Бобан - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Скільки доводилось бачити даунів,
але таких навіть я не бачив -
один у футболці Звоніміра Бобана,
інший - у футболці Бобана Марковіча,
така собі збірна Югославії з клоунади.
Ага, і ось вони сідають до вагону і відразу
дістають карти і починають грати на гроші.
А грошей ні в того ні в іншого немає.
Але чорта з два, - думає Звонімір Бобан, - зараз
я роздягну цього клоуна, - думає він
про Бобана Марковіча, - зараз
я виб’ю
з нього
все гівно.
І Звонімір Бобан говорить Бобану Марковічу, - братіку,
братішка, нам головне, аби нас не зсадили до Відня, бо вже у Відні
все буде до наших послуг, і шенген упаде нам до рук,
мов перестигла груша. Проститутки, братіку, витиратимуть
нам кросівки
своїми косами,
ми в’їдемо з боку Братислави, на віслюках,
як два Ісуса,
ти і я, братіку,
ти і я.
Ага, - відповідає Звоніміру Бобану Бобан
Марковіч, - аякже: як два Ісуса,
виб’ємо з цього міста все гівно, перехопимо в цих йобаних
українців ринок крадених мобільних телефонів.
Ти лише уяви, братіку, скільки у
світі загадок і таємниць, скільки борделів
і крадених телефонів:
нам життя не стане, аби об’їхати наші угіддя
на віслюках.
А той йому і відповідає: стане, братіку, стане,
життя розтягується, мов баян, я буду
тягнути його в один бік,
а ти - в інший.
І ось вони їдуть, закинувши
нагору чорну валізу,
в якій лежить, складена вдвоє, їхня
велика слов’янська ідея,
і ця їхня велика слов’янська ідея -
акробатка з женевського цирку,
дівчинка, яку вони склали вдвоє і запакували до валізи,
час від часу
витягуючи її назовні
й ділячись із нею хлібом і ракією.
Головне - довезти слов’янську ідею до Відня,
в’їхати в місто
на чолі автоколони прочан.
У світі стільки незайманих душ,
стільки нескорених протестантів
і некрадених мобільних телефонів,
що лише встигай розтягувати
це життя.
Ну що, далі вони починають співати,
зрозуміло - балканські пісні,
такі безкінечні, що їх навіть своїми словами не перекажеш,
але приблизно таке:
Коли сонце стає над Балканами
і першим своїм промінням торкається хвиль Дунаю,
вони - хвилі Дунаю - починають підсвічуватись,
ніби на дні лежать золоті червінці,
і тоді хоробрі солдати сербської гвардії
стрибають у Дунай, разом зі своїми рушницями,
аби дістати золоті червінці для дівчат
з портових кварталів;
так вони й тонуть - разом зі своїми рушницями,
і хвилі Дунаю волочуть їх піщаним
дном у напрямку моря,
і від їхніх темних-темних мундирів
море називається Чорним.
але таких навіть я не бачив -
один у футболці Звоніміра Бобана,
інший - у футболці Бобана Марковіча,
така собі збірна Югославії з клоунади.
Ага, і ось вони сідають до вагону і відразу
дістають карти і починають грати на гроші.
А грошей ні в того ні в іншого немає.
Але чорта з два, - думає Звонімір Бобан, - зараз
я роздягну цього клоуна, - думає він
про Бобана Марковіча, - зараз
я виб’ю
з нього
все гівно.
І Звонімір Бобан говорить Бобану Марковічу, - братіку,
братішка, нам головне, аби нас не зсадили до Відня, бо вже у Відні
все буде до наших послуг, і шенген упаде нам до рук,
мов перестигла груша. Проститутки, братіку, витиратимуть
нам кросівки
своїми косами,
ми в’їдемо з боку Братислави, на віслюках,
як два Ісуса,
ти і я, братіку,
ти і я.
Ага, - відповідає Звоніміру Бобану Бобан
Марковіч, - аякже: як два Ісуса,
виб’ємо з цього міста все гівно, перехопимо в цих йобаних
українців ринок крадених мобільних телефонів.
Ти лише уяви, братіку, скільки у
світі загадок і таємниць, скільки борделів
і крадених телефонів:
нам життя не стане, аби об’їхати наші угіддя
на віслюках.
А той йому і відповідає: стане, братіку, стане,
життя розтягується, мов баян, я буду
тягнути його в один бік,
а ти - в інший.
І ось вони їдуть, закинувши
нагору чорну валізу,
в якій лежить, складена вдвоє, їхня
велика слов’янська ідея,
і ця їхня велика слов’янська ідея -
акробатка з женевського цирку,
дівчинка, яку вони склали вдвоє і запакували до валізи,
час від часу
витягуючи її назовні
й ділячись із нею хлібом і ракією.
Головне - довезти слов’янську ідею до Відня,
в’їхати в місто
на чолі автоколони прочан.
У світі стільки незайманих душ,
стільки нескорених протестантів
і некрадених мобільних телефонів,
що лише встигай розтягувати
це життя.
Ну що, далі вони починають співати,
зрозуміло - балканські пісні,
такі безкінечні, що їх навіть своїми словами не перекажеш,
але приблизно таке:
Коли сонце стає над Балканами
і першим своїм промінням торкається хвиль Дунаю,
вони - хвилі Дунаю - починають підсвічуватись,
ніби на дні лежать золоті червінці,
і тоді хоробрі солдати сербської гвардії
стрибають у Дунай, разом зі своїми рушницями,
аби дістати золоті червінці для дівчат
з портових кварталів;
так вони й тонуть - разом зі своїми рушницями,
і хвилі Дунаю волочуть їх піщаним
дном у напрямку моря,
і від їхніх темних-темних мундирів
море називається Чорним.
Сколько нужно было увидеть падения,
Но я даже не видел их -
один в T -Fore of the Boban,
Другой - в T -Fork, в бобан Марковича,
Своего рода команда Югославии от клоуна.
Да, и здесь они садятся к универсалу и сразу же
Они получают карты и начинают играть за деньги.
И нет денег ни в одном другом.
Но дьявол двух, - думает Znunimir Boban, - сейчас
Я раздену этот клоун », - думает он
О Бобане Марковиче - сейчас
Я выйду
от него
Все дерьмо.
И Звонимир Бобан говорит, что Бобан Маркович - брат,
Братишка, главное, что мы не вышли в Вену, потому что в Вене
Все будет для наших услуг, и Шенген попадет в наши руки,
Груша закончилась. Проститутки, брат, вытирать
Мы кроссовки
с вашими собственными косичками,
Мы возьмем Братиславу, на осле,
Как два Иисуса,
Ты и я, брат,
ты и я.
Да, - отвечает Бобан Бобан
Маркович, - Аджуж: как два Иисуса,
Давайте выйдем из этого города все дерьмо, перехватывает эти йобани
Украинцы являются рынком украденных мобильных телефонов.
Вы только представляете, брат, сколько в
Мировые головоломки и секреты, сколько борделей
и украденные телефоны:
Жизнь не будет, чтобы обойти наши земли
На ослах.
И он отвечает ему: брат станет, станет, станет,
Жизнь растянута как баян, я буду
потянуть это в одну сторону,
И ты в другом.
И вот они проходят, бросая
Вверх по черному чемодану,
в котором ложь, сложенная на два, их
Отличная славянская идея,
И это их великая славянская идея -
акробати из Женевского цирка,
девушка, которую они сложили дважды и упаковали в чемодан,
временами
вытаскивая это
И встряхивая ее хлебом и миссией.
Главное, чтобы донести славянскую идею в Вену,
войти в город
В начале колонн машины.
В мире так много нетронутых душ,
так много непрерывных протестантов
и не представленные мобильные телефоны,
Это просто удается растягиваться
это жизнь.
Ну, тогда они начинают петь,
Очевидно - балканские песни,
Они настолько бесконечны, что вы даже не скажете им своими словами,
Но о следующем:
Когда солнце становится над Балканами
и его первый луч касается волн Дунака,
Они - волны Дунака - начинают освещать,
Как будто внизу золотые черви,
а затем смелые солдаты сербской гвардии
прыгнуть в Дунай, вместе с их винтовками,
Чтобы получить золотые черви для девочек
из портовых кварталов;
Итак, они погружаются - вместе со своими винтовками,
и дунайные волны нарисовали песчаные
дно в направлении моря,
и из их темной формы
Море называется черным.
Но я даже не видел их -
один в T -Fore of the Boban,
Другой - в T -Fork, в бобан Марковича,
Своего рода команда Югославии от клоуна.
Да, и здесь они садятся к универсалу и сразу же
Они получают карты и начинают играть за деньги.
И нет денег ни в одном другом.
Но дьявол двух, - думает Znunimir Boban, - сейчас
Я раздену этот клоун », - думает он
О Бобане Марковиче - сейчас
Я выйду
от него
Все дерьмо.
И Звонимир Бобан говорит, что Бобан Маркович - брат,
Братишка, главное, что мы не вышли в Вену, потому что в Вене
Все будет для наших услуг, и Шенген попадет в наши руки,
Груша закончилась. Проститутки, брат, вытирать
Мы кроссовки
с вашими собственными косичками,
Мы возьмем Братиславу, на осле,
Как два Иисуса,
Ты и я, брат,
ты и я.
Да, - отвечает Бобан Бобан
Маркович, - Аджуж: как два Иисуса,
Давайте выйдем из этого города все дерьмо, перехватывает эти йобани
Украинцы являются рынком украденных мобильных телефонов.
Вы только представляете, брат, сколько в
Мировые головоломки и секреты, сколько борделей
и украденные телефоны:
Жизнь не будет, чтобы обойти наши земли
На ослах.
И он отвечает ему: брат станет, станет, станет,
Жизнь растянута как баян, я буду
потянуть это в одну сторону,
И ты в другом.
И вот они проходят, бросая
Вверх по черному чемодану,
в котором ложь, сложенная на два, их
Отличная славянская идея,
И это их великая славянская идея -
акробати из Женевского цирка,
девушка, которую они сложили дважды и упаковали в чемодан,
временами
вытаскивая это
И встряхивая ее хлебом и миссией.
Главное, чтобы донести славянскую идею в Вену,
войти в город
В начале колонн машины.
В мире так много нетронутых душ,
так много непрерывных протестантов
и не представленные мобильные телефоны,
Это просто удается растягиваться
это жизнь.
Ну, тогда они начинают петь,
Очевидно - балканские песни,
Они настолько бесконечны, что вы даже не скажете им своими словами,
Но о следующем:
Когда солнце становится над Балканами
и его первый луч касается волн Дунака,
Они - волны Дунака - начинают освещать,
Как будто внизу золотые черви,
а затем смелые солдаты сербской гвардии
прыгнуть в Дунай, вместе с их винтовками,
Чтобы получить золотые черви для девочек
из портовых кварталов;
Итак, они погружаются - вместе со своими винтовками,
и дунайные волны нарисовали песчаные
дно в направлении моря,
и из их темной формы
Море называется черным.
Другие песни исполнителя: