Андрій Любка - Найпрекрасніше
текст песни
19
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Андрій Любка - Найпрекрасніше - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Я їздив містами, ходив музеями,
Блукав горами,
Дивився як сходить і заходить сонце,
Бачив чудеса природи,
Дивувався з картин,
Зупинявся перед скульптурами,
Підводив очі і розглядав небо, хмари,
Не міг відвести очей від океану,
Але найпрекрасніше, що я бачив в житті –
Дві наші зубні щітки, які стояли разом
У ванній готелю якогось міста,
В якому ми вперше разом прокинулися.
Розпечене і прозоре повітря літа,
Твоя засмагла шкіра і гарячий вітер,
Річка, вода в якій була теплішою
За наше дихання.
Вночі було чутно тільки дзижчання
Комарів і твої стогони, одразу
По тому спалахував вогник цигарки
І тиха розмова.
Телефони розрядилися на другий день,
Ми залишилися одні з деревами і,
Як виявилося, мишами, котрі
Вночі прогризли мій наплічник і з’їли
Всі харчі: залишки хліба, гречку,
Пачку чіпсів, крекери, шматок сиру.
Залишили тільки пачку сигарет.
Добре, що миші не курять.
Я ловив рибу, а ти збирала квіти,
Носила білі спідниці, сережки й намисто
З бурштином, наспівувала якісь мелодії,
Казала: дивно, що Вівальді написав «Пори року»,
А коли я питав чому, відповідала: не знаю,
Просто дивно, хіба не так?
Так, ти дивна.
І коли заходило сонце, ми дивилося як незграбно
Воно плутається у верхів’ях дерев.
А коли літо згасло, ми роз’їхалися і
більше ніколи не бачилися.
Але найпрекрасніше, що я бачив в житті –
Дві наші зубні щітки, які стояли разом
У ванній готелю якогось міста,
В якому ми вперше разом прокинулися.
Блукав горами,
Дивився як сходить і заходить сонце,
Бачив чудеса природи,
Дивувався з картин,
Зупинявся перед скульптурами,
Підводив очі і розглядав небо, хмари,
Не міг відвести очей від океану,
Але найпрекрасніше, що я бачив в житті –
Дві наші зубні щітки, які стояли разом
У ванній готелю якогось міста,
В якому ми вперше разом прокинулися.
Розпечене і прозоре повітря літа,
Твоя засмагла шкіра і гарячий вітер,
Річка, вода в якій була теплішою
За наше дихання.
Вночі було чутно тільки дзижчання
Комарів і твої стогони, одразу
По тому спалахував вогник цигарки
І тиха розмова.
Телефони розрядилися на другий день,
Ми залишилися одні з деревами і,
Як виявилося, мишами, котрі
Вночі прогризли мій наплічник і з’їли
Всі харчі: залишки хліба, гречку,
Пачку чіпсів, крекери, шматок сиру.
Залишили тільки пачку сигарет.
Добре, що миші не курять.
Я ловив рибу, а ти збирала квіти,
Носила білі спідниці, сережки й намисто
З бурштином, наспівувала якісь мелодії,
Казала: дивно, що Вівальді написав «Пори року»,
А коли я питав чому, відповідала: не знаю,
Просто дивно, хіба не так?
Так, ти дивна.
І коли заходило сонце, ми дивилося як незграбно
Воно плутається у верхів’ях дерев.
А коли літо згасло, ми роз’їхалися і
більше ніколи не бачилися.
Але найпрекрасніше, що я бачив в житті –
Дві наші зубні щітки, які стояли разом
У ванній готелю якогось міста,
В якому ми вперше разом прокинулися.
Я поехал в города, пошел в музеи,
Бродил по горам,
Смотрел, когда солнце падает, и солнце падает,
Увидел чудеса природы,
Подумал из картин,
Остановился перед скульптурами,
Посмотрел вверх и посмотрел на небо, облака,
Не мог взять глаза из океана,
Но самая замечательная вещь, которую я видел в жизни -
Две наши зубные щетки, которые стояли вместе
В ванной города города,
В котором мы проснулись впервые.
Горячий и прозрачный воздух лета,
Ваша загар кожа и горячий ветер,
Река, вода, в которой было теплее
Для нашего дыхания.
Ночью было услышано только шум
Комары и твои стоны, сразу
После этого вспыхивает сигаретный огонь
И тихий разговор.
Телефоны вышли на второй день,
Мы остались наедине с деревьями и,
Как оказалось, мыши, которые
Ночью опрыскивал мой рюкзак и съел
Вся еда: остатки хлеба, гречка,
Пакет чипсов, крекеров, кусок сыра.
Осталась только пачка сигарет.
Ну, мыши не курят.
Я поймал рыбу, и ты собирал цветы,
Носили белые юбки, серьги и ожерелья
С янтарным, пел несколько мелодий,
Она сказала: странно, что Вивальди написал «Сезоны»,
И когда я спросил, почему я ответил: я не знаю
Просто странно, не так ли?
Да, ты странно.
И когда солнце шло вниз, мы выглядели как неуклюжий
Это смущено в верхних деревьях.
И когда лето ушло, мы ушли и
никогда больше не видел тебя.
Но самая замечательная вещь, которую я видел в жизни -
Две наши зубные щетки, которые стояли вместе
В ванной города города,
В котором мы проснулись впервые.
Бродил по горам,
Смотрел, когда солнце падает, и солнце падает,
Увидел чудеса природы,
Подумал из картин,
Остановился перед скульптурами,
Посмотрел вверх и посмотрел на небо, облака,
Не мог взять глаза из океана,
Но самая замечательная вещь, которую я видел в жизни -
Две наши зубные щетки, которые стояли вместе
В ванной города города,
В котором мы проснулись впервые.
Горячий и прозрачный воздух лета,
Ваша загар кожа и горячий ветер,
Река, вода, в которой было теплее
Для нашего дыхания.
Ночью было услышано только шум
Комары и твои стоны, сразу
После этого вспыхивает сигаретный огонь
И тихий разговор.
Телефоны вышли на второй день,
Мы остались наедине с деревьями и,
Как оказалось, мыши, которые
Ночью опрыскивал мой рюкзак и съел
Вся еда: остатки хлеба, гречка,
Пакет чипсов, крекеров, кусок сыра.
Осталась только пачка сигарет.
Ну, мыши не курят.
Я поймал рыбу, и ты собирал цветы,
Носили белые юбки, серьги и ожерелья
С янтарным, пел несколько мелодий,
Она сказала: странно, что Вивальди написал «Сезоны»,
И когда я спросил, почему я ответил: я не знаю
Просто странно, не так ли?
Да, ты странно.
И когда солнце шло вниз, мы выглядели как неуклюжий
Это смущено в верхних деревьях.
И когда лето ушло, мы ушли и
никогда больше не видел тебя.
Но самая замечательная вещь, которую я видел в жизни -
Две наши зубные щетки, которые стояли вместе
В ванной города города,
В котором мы проснулись впервые.
Другие песни исполнителя: