Сергій Жадан - Прифронтове місто напередодні Різдва.
текст песни
21
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Сергій Жадан - Прифронтове місто напередодні Різдва. - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Прифронтове місто напередодні Різдва.
Всі йдуть до церкви, ніхто не знає слова.
Повторюють за втомленими панотцями.
Плачуть за самогубцями та мерцями.
Сніг чорніє, ніби відрубана голова.
Марія співає з сиротами та вдівцями.
Церква робить нас схожими на дітей –
Що нам потрібно ще, крім добрих вістей?
Співаймо псалми, змагаймося з сатаною,
Слухаймо вовче виття зими за спиною.
Б’ють гармати в степу, господиня кличе гостей.
Сонні воли прокидаються за стіною.
А смерть чекає на вулиці, знає де ми стоїмо,
Вичікує, не поспішає, коментує святе письмо,
Коментує безрадісно апостольські теплі послання,
Їй здається, що в діях апостолів надто багато вагання,
А в нашій вірі, здається їй, замало тепла.
На вашу любов, - говорить, - не вистачає зла.
Стоять із псалтирями в руках старійшини й мудреці,
За ними полковники з шрамами на лиці,
Писарі, джури, гармаші, піхотинці,
Стають до гурту, але опиняються наодинці,
Запеклі прапороносці, поважні бійці,
Стоять чекають при вівтарі, мов на трамвайній зупинці.
Радіють селяни, прийшовши з довколишніх сіл,
Міщани теж радіють з останніх сил,
Радіють дяки, лірники та бандуристи,
Співають внизу мироносиці, співають вгорі хористи.
Гості сідають повагом за святковий стіл.
Не потрапляють у ноти штрафники і штабісти.
Хто з вас вціліє цієї зими, чоловіки?
Хто з вас вийде з того боку ріки?
Хто впаде на снігу, хто піде під кригу,
Годувати плоттю своєю замерзлу рибу,
Поїти кров’ю своєю солончаки,
Відбиватись луною в дзвінкому пташиному крику?
А смерть чекає в полі, не заходить у дім,
І до смерті підходить хлопчик, і говорить, - ходім,
Ходім, покажу тобі наші статки й комори,
У мене, - говорить, - немає страху і немає покори.
Бачиш, скільки світла в цім просторі золотім?
Стане на всі пташині гнізда й зміїні нори.
…Їх тут стільки стоїть – радісних і сумних.
Але доки вона теж стоїть поміж них,
Доки вона співає разом із ними –
З усіма радісними, усіма сумними:
Смерті немає, немає нещасть і лих.
Горять вогні,
Засинають тварини,
Тривають зими.
Всі йдуть до церкви, ніхто не знає слова.
Повторюють за втомленими панотцями.
Плачуть за самогубцями та мерцями.
Сніг чорніє, ніби відрубана голова.
Марія співає з сиротами та вдівцями.
Церква робить нас схожими на дітей –
Що нам потрібно ще, крім добрих вістей?
Співаймо псалми, змагаймося з сатаною,
Слухаймо вовче виття зими за спиною.
Б’ють гармати в степу, господиня кличе гостей.
Сонні воли прокидаються за стіною.
А смерть чекає на вулиці, знає де ми стоїмо,
Вичікує, не поспішає, коментує святе письмо,
Коментує безрадісно апостольські теплі послання,
Їй здається, що в діях апостолів надто багато вагання,
А в нашій вірі, здається їй, замало тепла.
На вашу любов, - говорить, - не вистачає зла.
Стоять із псалтирями в руках старійшини й мудреці,
За ними полковники з шрамами на лиці,
Писарі, джури, гармаші, піхотинці,
Стають до гурту, але опиняються наодинці,
Запеклі прапороносці, поважні бійці,
Стоять чекають при вівтарі, мов на трамвайній зупинці.
Радіють селяни, прийшовши з довколишніх сіл,
Міщани теж радіють з останніх сил,
Радіють дяки, лірники та бандуристи,
Співають внизу мироносиці, співають вгорі хористи.
Гості сідають повагом за святковий стіл.
Не потрапляють у ноти штрафники і штабісти.
Хто з вас вціліє цієї зими, чоловіки?
Хто з вас вийде з того боку ріки?
Хто впаде на снігу, хто піде під кригу,
Годувати плоттю своєю замерзлу рибу,
Поїти кров’ю своєю солончаки,
Відбиватись луною в дзвінкому пташиному крику?
А смерть чекає в полі, не заходить у дім,
І до смерті підходить хлопчик, і говорить, - ходім,
Ходім, покажу тобі наші статки й комори,
У мене, - говорить, - немає страху і немає покори.
Бачиш, скільки світла в цім просторі золотім?
Стане на всі пташині гнізда й зміїні нори.
…Їх тут стільки стоїть – радісних і сумних.
Але доки вона теж стоїть поміж них,
Доки вона співає разом із ними –
З усіма радісними, усіма сумними:
Смерті немає, немає нещасть і лих.
Горять вогні,
Засинають тварини,
Тривають зими.
Пограничный город накануне Рождества.
Все ходят в церковь, никто не знает слова.
Повторите для усталых дам.
Они плачут о самоубийстве и мертвых.
Снег становится черным, как будто голова отрезана.
Мария поет с сиротами и вдовами.
Церковь заставляет нас выглядеть как дети -
Что еще нам нужно, кроме хороших новостей?
Давайте петь псалмы, давайте конкурировать с сатаной,
Давайте послушаем Волк Вол Зимы за твоей спиной.
Оружие избивается в степи, хозяйка звонит гостям.
Сонные волы просыпаются за стеной.
И смерть ждет на улице, знает, где мы стоим,
Подожди, не спешит, комментируют Священное Писание,
Комментарии к радостному теплую посланию апостольского,
Ей кажется, что в действиях апостолов слишком много колебаний,
И в нашей вере, кажется ей, не хватает тепла.
Для вашей любви, - говорит он, - не хватает зла.
Стоять с псалтерами в руках старшего и мудрецов,
Позади них полковники с шрамами на лице,
Клерки, присяжные, оружие, пехотинцы,
Противостоять группе, но оказаться в одиночестве,
Жесткие флаги, уважительные бойцы,
Они стоят у алтаря, как трамвайная остановка.
Крестьяне радуются, исходящие из близлежащих деревень,
Горожане также радуются последних силам,
Радуйся, спасибо, лирики и игроки в Бандура,
Они поют на дне мира, поют хоры выше.
Гости садятся за праздничный стол.
Уголовные соединения и стеки не попадают в заметки.
Кто из вас выживает этой зимой, мужчины?
Кто из вас придет со стороны реки?
Кто упадет на снег, который пойдет под лед,
Кормить плоть замороженной рыбой,
Есть кровь со солонными болотами,
Чтобы отразить луну в крик, кричащем?
И смерть ждет на поле, не входит в дом,
И мальчик приближается к смерти и говорит - давай пойдем,
Иди, я покажу тебе наше богатство и кладовую,
У меня есть, - он говорит: «Нет никакого страха, и нет никакого послушания.
Вы видите, сколько света в этом пространстве золото?
Это будет на всех птичьих гнездах и норах змеи.
... Их так много - радостно и грустно.
Но пока она тоже стоит между ними,
Пока она поет с ними -
Со всем радостным, все грустно:
Там нет смерти, нет никаких страданий и бедствий.
Сжечь свет,
Животные засыпают,
Зимы длится.
Все ходят в церковь, никто не знает слова.
Повторите для усталых дам.
Они плачут о самоубийстве и мертвых.
Снег становится черным, как будто голова отрезана.
Мария поет с сиротами и вдовами.
Церковь заставляет нас выглядеть как дети -
Что еще нам нужно, кроме хороших новостей?
Давайте петь псалмы, давайте конкурировать с сатаной,
Давайте послушаем Волк Вол Зимы за твоей спиной.
Оружие избивается в степи, хозяйка звонит гостям.
Сонные волы просыпаются за стеной.
И смерть ждет на улице, знает, где мы стоим,
Подожди, не спешит, комментируют Священное Писание,
Комментарии к радостному теплую посланию апостольского,
Ей кажется, что в действиях апостолов слишком много колебаний,
И в нашей вере, кажется ей, не хватает тепла.
Для вашей любви, - говорит он, - не хватает зла.
Стоять с псалтерами в руках старшего и мудрецов,
Позади них полковники с шрамами на лице,
Клерки, присяжные, оружие, пехотинцы,
Противостоять группе, но оказаться в одиночестве,
Жесткие флаги, уважительные бойцы,
Они стоят у алтаря, как трамвайная остановка.
Крестьяне радуются, исходящие из близлежащих деревень,
Горожане также радуются последних силам,
Радуйся, спасибо, лирики и игроки в Бандура,
Они поют на дне мира, поют хоры выше.
Гости садятся за праздничный стол.
Уголовные соединения и стеки не попадают в заметки.
Кто из вас выживает этой зимой, мужчины?
Кто из вас придет со стороны реки?
Кто упадет на снег, который пойдет под лед,
Кормить плоть замороженной рыбой,
Есть кровь со солонными болотами,
Чтобы отразить луну в крик, кричащем?
И смерть ждет на поле, не входит в дом,
И мальчик приближается к смерти и говорит - давай пойдем,
Иди, я покажу тебе наше богатство и кладовую,
У меня есть, - он говорит: «Нет никакого страха, и нет никакого послушания.
Вы видите, сколько света в этом пространстве золото?
Это будет на всех птичьих гнездах и норах змеи.
... Их так много - радостно и грустно.
Но пока она тоже стоит между ними,
Пока она поет с ними -
Со всем радостным, все грустно:
Там нет смерти, нет никаких страданий и бедствий.
Сжечь свет,
Животные засыпают,
Зимы длится.
Другие песни исполнителя: