Хорта - Біжи
текст песни
57
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Хорта - Біжи - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Приспів:
А ти біжи-біжи з міста до сонця і далі
Щоб не зловили та не наздогнали
А ти біжи-біжи з міста до сонця так треба
Щоб доторкатися руками до неба
Мене звуть Форест, Форест Гамп
Мене не кличуть - я приходжу сам
Я втомився, зупинився, а до цього я біг
Просто біг об асфальт кілометрів доріг
Стоптав багато черевик, хто скаже навіщо?
І чому так вийшло? У чомусь навіть смішно
Була б поруч матуся вона б відповіла
У неї завжди були відповіді, але її нема
Вона говорила: "Як би Бог робив всіх однаковими", -
Вона впевнена, - "він зробив би всіх каліками".
А ще витираючи руки об спідницю
Говорила про те, що дурень дурню - різниця
Про це думав, лежачи у ліжку, дивлячись на стелю
Де вітер складав тіні гілля мов ієрогліфи
І про Джєні яка говорила мені
Лише одне: "Форест біжи"
Приспів
Пригадаю той дощ, який шов майже рік
І раптом скінчився, а потім з’явились солдати
І почали по нас стріляти, комусь більше, комусь менше
Отримали усі. Я виніс Баббу з вогню, було погано йому
Як би знав, що з ним розмовляю в останнє
Сказав би щось незвичайне, а вийшло якось по-дурному
А він просто сказав: "Форест, я хочу додому"
Ось так втрачав друзів у країні сотень доріг
Я ще чую їх сміх, у снах бачу обличчя
Не знаю чому так вийшло, що я повернувся з війни, вони ні
Сиджу у тиші на самоті, дивлюсь на стелі
Там на білій пустелі сміється ієрогліф
З гілля та вітру, я ніяк до цього не звикну
Вийду на автобан, і за плечима не мов "Run, Forest, Run"
Приспів
А ти біжи-біжи з міста до сонця і далі
Щоб не зловили та не наздогнали
А ти біжи-біжи з міста до сонця так треба
Щоб доторкатися руками до неба
Мене звуть Форест, Форест Гамп
Мене не кличуть - я приходжу сам
Я втомився, зупинився, а до цього я біг
Просто біг об асфальт кілометрів доріг
Стоптав багато черевик, хто скаже навіщо?
І чому так вийшло? У чомусь навіть смішно
Була б поруч матуся вона б відповіла
У неї завжди були відповіді, але її нема
Вона говорила: "Як би Бог робив всіх однаковими", -
Вона впевнена, - "він зробив би всіх каліками".
А ще витираючи руки об спідницю
Говорила про те, що дурень дурню - різниця
Про це думав, лежачи у ліжку, дивлячись на стелю
Де вітер складав тіні гілля мов ієрогліфи
І про Джєні яка говорила мені
Лише одне: "Форест біжи"
Приспів
Пригадаю той дощ, який шов майже рік
І раптом скінчився, а потім з’явились солдати
І почали по нас стріляти, комусь більше, комусь менше
Отримали усі. Я виніс Баббу з вогню, було погано йому
Як би знав, що з ним розмовляю в останнє
Сказав би щось незвичайне, а вийшло якось по-дурному
А він просто сказав: "Форест, я хочу додому"
Ось так втрачав друзів у країні сотень доріг
Я ще чую їх сміх, у снах бачу обличчя
Не знаю чому так вийшло, що я повернувся з війни, вони ні
Сиджу у тиші на самоті, дивлюсь на стелі
Там на білій пустелі сміється ієрогліф
З гілля та вітру, я ніяк до цього не звикну
Вийду на автобан, і за плечима не мов "Run, Forest, Run"
Приспів
Припев:
И у вас закончится город на солнце и дальше
Так как не поймал и догнать
И у вас закончится город на солнце, так что нужно
Коснуться ваших рук до неба
Меня зовут лес, лесной гомп
Не называй меня - я иду
Я устал, остановился, и до этого я бегу
Просто бегал о асфальте километров дорог
Остановил много ботинок, который скажет, почему?
И почему это произошло? Во что-то даже смешно
Будет рядом с матерью, она ответила бы
Она всегда была ответами, но ее нет
Она сказала: «Как будто Бог все равно» -
Она уверена в себе - «Он сделал бы все кривошины».
И все же вытирая руки вокруг юбки
Говорил, что дурак дурак это разница
Думал об этом лежать в постели, глядя на потолок
Где ветер составлял тени иероглифа
А про Джени, который говорил со мной
Только одно: «Лесной бег»
хор
Помните, что дождь, что шов почти год
И внезапно закончился, а затем появились солдаты
И начал снимать его, кто-то больше, кто-то меньше
Получил все. Я сделал Баббула от огня, был вреден для него
Как будто он знал, что он разговаривал с ним в последнем
Скажу что-то необычное, но оказалось как-то в глупое
И он только что сказал: «Лес, я хочу домой»
Вот как потерять друг в стране сотни дорог
Я до сих пор слышу их смех в моей мечты начертания
Я не знаю, почему это вышло, что я вернулся с войны, они не делают
Я сижу в тишине в одиночестве, глядя в потолок
Там есть белый пустынный характер для смеха
С ветвями и ветром, я не мог привыкнуть к нему
Выходите на шоссе, а не сзади, как «Беги, Форест, беги»
хор
И у вас закончится город на солнце и дальше
Так как не поймал и догнать
И у вас закончится город на солнце, так что нужно
Коснуться ваших рук до неба
Меня зовут лес, лесной гомп
Не называй меня - я иду
Я устал, остановился, и до этого я бегу
Просто бегал о асфальте километров дорог
Остановил много ботинок, который скажет, почему?
И почему это произошло? Во что-то даже смешно
Будет рядом с матерью, она ответила бы
Она всегда была ответами, но ее нет
Она сказала: «Как будто Бог все равно» -
Она уверена в себе - «Он сделал бы все кривошины».
И все же вытирая руки вокруг юбки
Говорил, что дурак дурак это разница
Думал об этом лежать в постели, глядя на потолок
Где ветер составлял тени иероглифа
А про Джени, который говорил со мной
Только одно: «Лесной бег»
хор
Помните, что дождь, что шов почти год
И внезапно закончился, а затем появились солдаты
И начал снимать его, кто-то больше, кто-то меньше
Получил все. Я сделал Баббула от огня, был вреден для него
Как будто он знал, что он разговаривал с ним в последнем
Скажу что-то необычное, но оказалось как-то в глупое
И он только что сказал: «Лес, я хочу домой»
Вот как потерять друг в стране сотни дорог
Я до сих пор слышу их смех в моей мечты начертания
Я не знаю, почему это вышло, что я вернулся с войны, они не делают
Я сижу в тишине в одиночестве, глядя в потолок
Там есть белый пустынный характер для смеха
С ветвями и ветром, я не мог привыкнуть к нему
Выходите на шоссе, а не сзади, как «Беги, Форест, беги»
хор
Другие песни исполнителя: