Гетьман - Рубаї
текст песни
21
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Гетьман - Рубаї - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Музика – Гетьман
Слова – Омар Хаям (1048 – 1131гг)
Переклад – Василь Мисик (1995г)
Ні, не гнітять мене престрахи й жалі,
Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:
Того, що суджене боятися не треба;
Боюсь неправедно прожити на землі.
Коли у небуття і ймення наше кане,
Не згасне сонечко у небі полум’яне.
Нас не було, та світ не був від того гірший:
Він не погіршае й тоді, як нас не стане.
Навіщо хмуріться і день у день журиться?
На цім шляху тобі не трапиться криниця.
Не в наших бо руках всі наші справи.
Скоритися загодя – так мудрому годиться.
Боюсь, що більше ми не вернемось додому,
Ні з ким не стрінемось у обширі земному.
Цю мить що ти прожив вважай своїм трофеем!
Бо що нас потім жде не дано знать нікому.
Всі таемниці пильно зберігай,
Щоб не дізнався нелюд і шахрай.
І зваж: як з іншими ти поведешся,
Того від інших і собі чекай.
Хоч я не шліфував покірності перлину
І тягаря гріхів з плечей своїх не скину,
Все ж не пускаюся надії,
Бо тільки істину я визнаю єдину.
Якби творцем я був, я б ці коловоротні
Мінливі небеса у світові безодні
Повергнув без жалю й такі створив, щоб завжди
Могли сповнятися бажання благородні.
Я тільки й знаю, що знання шукаю,
В найглибші таемниці проникаю.
Я думаю вже сімдесять два роки –
І бачу що нічого я не знаю.
Я б краще вороном копався у ріллі,
Ніж у негідника живився при столі.
Сухим окрайчиком задовольнятись краще,
Ніж губи мазати в чужому киселі.
Слова – Омар Хаям (1048 – 1131гг)
Переклад – Василь Мисик (1995г)
Ні, не гнітять мене престрахи й жалі,
Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:
Того, що суджене боятися не треба;
Боюсь неправедно прожити на землі.
Коли у небуття і ймення наше кане,
Не згасне сонечко у небі полум’яне.
Нас не було, та світ не був від того гірший:
Він не погіршае й тоді, як нас не стане.
Навіщо хмуріться і день у день журиться?
На цім шляху тобі не трапиться криниця.
Не в наших бо руках всі наші справи.
Скоритися загодя – так мудрому годиться.
Боюсь, що більше ми не вернемось додому,
Ні з ким не стрінемось у обширі земному.
Цю мить що ти прожив вважай своїм трофеем!
Бо що нас потім жде не дано знать нікому.
Всі таемниці пильно зберігай,
Щоб не дізнався нелюд і шахрай.
І зваж: як з іншими ти поведешся,
Того від інших і собі чекай.
Хоч я не шліфував покірності перлину
І тягаря гріхів з плечей своїх не скину,
Все ж не пускаюся надії,
Бо тільки істину я визнаю єдину.
Якби творцем я був, я б ці коловоротні
Мінливі небеса у світові безодні
Повергнув без жалю й такі створив, щоб завжди
Могли сповнятися бажання благородні.
Я тільки й знаю, що знання шукаю,
В найглибші таемниці проникаю.
Я думаю вже сімдесять два роки –
І бачу що нічого я не знаю.
Я б краще вороном копався у ріллі,
Ніж у негідника живився при столі.
Сухим окрайчиком задовольнятись краще,
Ніж губи мазати в чужому киселі.
Музыка - это хетман
Слова - Омар Хаям (1048 - 1131GG)
Перевод - Vasyl Misyk (1995)
Нет, не угнетайте меня своими сердцами и жалкой,
Что я должен умереть, что термины маленькие:
Тот факт, что вам не нужно бояться;
Боюсь жить на земле.
Когда в небытии и названии нашего Кейна,
Солнце не выйдет в небо.
Мы не были, но мир не был хуже:
Это не усугубляет, даже как мы нет.
Зачем нахмуриться и день за днем?
У вас не будет хорошо на этом пути.
Не в наших руках все наши дела.
Чтобы отправить кролика - так мудрый.
Боюсь, что мы больше не вернемся домой,
Мы не будем начинать ни с кем на земле.
В этот момент вы прожили свой трофей!
Потому что тогда нам никому никому не дают.
Все перекачивают все пинтеры, держите
Чтобы не знать бесчеловечный и мошенник.
И весите: как с другими вы будете вести себя,
Подождите от других и подождите.
Хотя я не измельчал смирение жемчужина
И бремя грехов с моих плеч не будет сброшено,
Тем не менее, я не надеюсь,
Потому что только правда я узнаю.
Если бы создатель был, я был бы этими колониями
Изменение небес в мировой пропасти
Вернулся без сожаления и создал такого, чтобы всегда
Желания были благородными.
Я только знаю, что знание ищет,
Я проникаю в самый глубокий мезон.
Я думаю, в течение семидесяти двух лет -
И я вижу, что ничего не знаю.
Я бы лучше, чем ворона в пахотной земле,
Нож пил за столом.
Сухой таннер, чтобы быть удовлетворенным, лучше,
Губы, чтобы размазывать чужое желе.
Слова - Омар Хаям (1048 - 1131GG)
Перевод - Vasyl Misyk (1995)
Нет, не угнетайте меня своими сердцами и жалкой,
Что я должен умереть, что термины маленькие:
Тот факт, что вам не нужно бояться;
Боюсь жить на земле.
Когда в небытии и названии нашего Кейна,
Солнце не выйдет в небо.
Мы не были, но мир не был хуже:
Это не усугубляет, даже как мы нет.
Зачем нахмуриться и день за днем?
У вас не будет хорошо на этом пути.
Не в наших руках все наши дела.
Чтобы отправить кролика - так мудрый.
Боюсь, что мы больше не вернемся домой,
Мы не будем начинать ни с кем на земле.
В этот момент вы прожили свой трофей!
Потому что тогда нам никому никому не дают.
Все перекачивают все пинтеры, держите
Чтобы не знать бесчеловечный и мошенник.
И весите: как с другими вы будете вести себя,
Подождите от других и подождите.
Хотя я не измельчал смирение жемчужина
И бремя грехов с моих плеч не будет сброшено,
Тем не менее, я не надеюсь,
Потому что только правда я узнаю.
Если бы создатель был, я был бы этими колониями
Изменение небес в мировой пропасти
Вернулся без сожаления и создал такого, чтобы всегда
Желания были благородными.
Я только знаю, что знание ищет,
Я проникаю в самый глубокий мезон.
Я думаю, в течение семидесяти двух лет -
И я вижу, что ничего не знаю.
Я бы лучше, чем ворона в пахотной земле,
Нож пил за столом.
Сухой таннер, чтобы быть удовлетворенным, лучше,
Губы, чтобы размазывать чужое желе.
Другие песни исполнителя: