Жадан - він був листоношею в амстердамі...
текст песни
37
0 человек. считает текст песни верным
0 человек считают текст песни неверным
Жадан - він був листоношею в амстердамі... - оригинальный текст песни, перевод, видео
- Текст
- Перевод
Він був листоношею в Амстердамі,
слухав аббу, сидів на трамі,
дивився порно у вихідні.
Друзі його, пияки-радикали,
говорили: „Ми все провтикали,
ми, можна сказати, по вуха в лайні.
В країні стагнація і мудацтво,
лібералізм і продажне лівацтво,
і неясно, що нас трима на плаву.
Євросоюзом керує сволота.
Вони говорять – „Свобода, свобода”,
а піди-но, купи нормальну траву.
Але на Сході ще є країна,
вона сьогодні, можливо, єдина,
де сонце свободи не встигло зайти.
Де вірять в людину – вільну, розкуту.
Спробуй пробити канали збуту,
давай наведемо культурні мости!
Там втіха сходить на кожну хату.
Церкви московського патріархату
знімають вроки і славлять джа.
Мануфактура та інші крами
там контролюються профспілками,
і співом ясніє колгоспна межа!
Там п’ють абсент при застудній хворобі.
Там демони у жіночій подобі,
сховавши в горлі темну пітьму,
сповнять усяку твою забаганку.
Давай, чувак – привези афганку!” –
повторювали вони йому.
І він ступив на цю дивну трасу.
Авіалініями Донбасу,
де на сніданок – лише бухло,
мріючи про країну шалену,
він вилетів за кордони шенгену,
лишивши все, що в нього було.
Ступивши на землю в місті Донецьку,
з усіх іноземних знаючи грецьку,
котру тут нібито знали всі,
він трапив до рук дивовижній парі –
водій на форді й друг на кумарі.
І сяяли зорі у всій красі.
Водій сказав: „Все нормально, зьома,
давай, почувайся у нас, як вдома,
тут друзі навколо, бачиш і сам.
Ти трапив на землю обітовану.
Їдьмо в Стаханов, там стільки плану,
що вистачить на весь Амстердам!”
Був простір вечірньою сутінню скутий.
Стояла зима. Починався лютий.
І місяць за ними гнався, як птах.
Тривожно світилися терикони,
на Україну ішли циклони,
й душі тонули в глибоких снігах.
На сорок п’ятому кілометрі
вони застигли в злій круговерті,
і тьма огорнула їх мулом густим.
Водій промовив: „Йохан, братішка,
по ходу, виходить, усім нам кришка,
молися своїм растаманським святим!”
Замерзло пальне і стихала мова.
Смерть надійшла із портів, з Азова,
і демон смутку над ними літав.
Випивши дезодорант, щоб зігрітись,
він намагався комусь дозвонитись,
але телефон йому відповідав:
„На даний момент абонент недоступний.
Життя – процес взагалі підступний,
так ніби тонеш серед ріки.
Смерть твоя – невелика втрата,
просто змінюється оператор,
й повільно зникають вхідні дзвінки
слухав аббу, сидів на трамі,
дивився порно у вихідні.
Друзі його, пияки-радикали,
говорили: „Ми все провтикали,
ми, можна сказати, по вуха в лайні.
В країні стагнація і мудацтво,
лібералізм і продажне лівацтво,
і неясно, що нас трима на плаву.
Євросоюзом керує сволота.
Вони говорять – „Свобода, свобода”,
а піди-но, купи нормальну траву.
Але на Сході ще є країна,
вона сьогодні, можливо, єдина,
де сонце свободи не встигло зайти.
Де вірять в людину – вільну, розкуту.
Спробуй пробити канали збуту,
давай наведемо культурні мости!
Там втіха сходить на кожну хату.
Церкви московського патріархату
знімають вроки і славлять джа.
Мануфактура та інші крами
там контролюються профспілками,
і співом ясніє колгоспна межа!
Там п’ють абсент при застудній хворобі.
Там демони у жіночій подобі,
сховавши в горлі темну пітьму,
сповнять усяку твою забаганку.
Давай, чувак – привези афганку!” –
повторювали вони йому.
І він ступив на цю дивну трасу.
Авіалініями Донбасу,
де на сніданок – лише бухло,
мріючи про країну шалену,
він вилетів за кордони шенгену,
лишивши все, що в нього було.
Ступивши на землю в місті Донецьку,
з усіх іноземних знаючи грецьку,
котру тут нібито знали всі,
він трапив до рук дивовижній парі –
водій на форді й друг на кумарі.
І сяяли зорі у всій красі.
Водій сказав: „Все нормально, зьома,
давай, почувайся у нас, як вдома,
тут друзі навколо, бачиш і сам.
Ти трапив на землю обітовану.
Їдьмо в Стаханов, там стільки плану,
що вистачить на весь Амстердам!”
Був простір вечірньою сутінню скутий.
Стояла зима. Починався лютий.
І місяць за ними гнався, як птах.
Тривожно світилися терикони,
на Україну ішли циклони,
й душі тонули в глибоких снігах.
На сорок п’ятому кілометрі
вони застигли в злій круговерті,
і тьма огорнула їх мулом густим.
Водій промовив: „Йохан, братішка,
по ходу, виходить, усім нам кришка,
молися своїм растаманським святим!”
Замерзло пальне і стихала мова.
Смерть надійшла із портів, з Азова,
і демон смутку над ними літав.
Випивши дезодорант, щоб зігрітись,
він намагався комусь дозвонитись,
але телефон йому відповідав:
„На даний момент абонент недоступний.
Життя – процес взагалі підступний,
так ніби тонеш серед ріки.
Смерть твоя – невелика втрата,
просто змінюється оператор,
й повільно зникають вхідні дзвінки
Он был почтальником в Амстердаме,
Слушал Абббу, сидел на трамвае,
Смотрел порно на выходных.
Его друзья, напитки-радикалы,
Они сказали: «Мы все были ошеломлены,
Мы можем сказать, на наших ушах в дерьме.
В стране застоя и чудо,
либерализм и продажа левого,
И неясно, что мы были на плаву.
ЕС управляет ублюдком.
Они говорят - «свобода, свобода»,
И спуститься, купить нормальную траву.
Но на востоке все еще есть страна,
Она может быть единственной сегодня,
Где солнце свободы не успела уйти.
Где они верят в человека - свободного, расслабленного.
Попробуйте прорваться через каналы продаж,
Давайте дадим культурные мосты!
Там есть комфорт для каждого дома.
Церковь Московского патриархата
Уроки удалены, а похвала JA.
Мануфактурная и другая Края
есть контролируемые профсоюзы,
И пение ясно для коллективной фермы!
Они пьют абсен в простуде.
Есть демоны в женском сходстве,
Прячется в горле темной темноты,
Они будут выполнены на вашем пути.
Давай, чувак - принесишь афганца! » -
Они повторили его.
И он наступил по этому странному маршруту.
Донбасс авиакомпании,
Где на завтрак - это просто бум,
Мечтает о стране сумасшедшего,
он вылетел за границу, Шенген,
Оставив все, что у него было.
Шагнуть на землю в городе Донецк,
Из всех иностранных знаний грека,
кого все якобы известны, здесь,
Он пришел к рукам прекрасной парой -
Водитель на Форде и друг на Кумари.
И звезды сияли во всей своей красоте.
Водитель сказал: «Все в порядке, с
Давай, почувствуй нас как дома,
Вот друзья, вы видите себя.
Вы взяли землю обетованную.
Пойдем в Стаханов, есть так много плана,
Что достаточно для всего Амстердама! »
Это было пространство вечернего сумерки.
Зима стояла. Февраль начался.
И месяц позади них был преследован как птица.
Тревожно светящиеся кучи,
Циклоны отправились в Украину,
И души тонулись в глубоком снегу.
На сорок пятой километр
Они заморожены в злом круге,
И тьма охватила их илом.
Водитель сказал: «Йохан, Братишка,
В конечном итоге это оказывается всем нам, крышка,
Молитесь со своими растамскими святыми! »
Топливо было заморожено, а язык утих.
Смерть пришла из портов, из Азова,
И демон грусти над ними летал.
Пить дезодорант для согрева,
Он пытался быть разрешенным кому -то,
Но телефон ответил ему:
«На данный момент подписчик недоступен.
Жизнь - это процесс в целом, коварный,
Как будто вы тонете посреди реки.
Ваша смерть - небольшая потеря,
просто меняет оператор,
и медленно исчезает входящие звонки
Слушал Абббу, сидел на трамвае,
Смотрел порно на выходных.
Его друзья, напитки-радикалы,
Они сказали: «Мы все были ошеломлены,
Мы можем сказать, на наших ушах в дерьме.
В стране застоя и чудо,
либерализм и продажа левого,
И неясно, что мы были на плаву.
ЕС управляет ублюдком.
Они говорят - «свобода, свобода»,
И спуститься, купить нормальную траву.
Но на востоке все еще есть страна,
Она может быть единственной сегодня,
Где солнце свободы не успела уйти.
Где они верят в человека - свободного, расслабленного.
Попробуйте прорваться через каналы продаж,
Давайте дадим культурные мосты!
Там есть комфорт для каждого дома.
Церковь Московского патриархата
Уроки удалены, а похвала JA.
Мануфактурная и другая Края
есть контролируемые профсоюзы,
И пение ясно для коллективной фермы!
Они пьют абсен в простуде.
Есть демоны в женском сходстве,
Прячется в горле темной темноты,
Они будут выполнены на вашем пути.
Давай, чувак - принесишь афганца! » -
Они повторили его.
И он наступил по этому странному маршруту.
Донбасс авиакомпании,
Где на завтрак - это просто бум,
Мечтает о стране сумасшедшего,
он вылетел за границу, Шенген,
Оставив все, что у него было.
Шагнуть на землю в городе Донецк,
Из всех иностранных знаний грека,
кого все якобы известны, здесь,
Он пришел к рукам прекрасной парой -
Водитель на Форде и друг на Кумари.
И звезды сияли во всей своей красоте.
Водитель сказал: «Все в порядке, с
Давай, почувствуй нас как дома,
Вот друзья, вы видите себя.
Вы взяли землю обетованную.
Пойдем в Стаханов, есть так много плана,
Что достаточно для всего Амстердама! »
Это было пространство вечернего сумерки.
Зима стояла. Февраль начался.
И месяц позади них был преследован как птица.
Тревожно светящиеся кучи,
Циклоны отправились в Украину,
И души тонулись в глубоком снегу.
На сорок пятой километр
Они заморожены в злом круге,
И тьма охватила их илом.
Водитель сказал: «Йохан, Братишка,
В конечном итоге это оказывается всем нам, крышка,
Молитесь со своими растамскими святыми! »
Топливо было заморожено, а язык утих.
Смерть пришла из портов, из Азова,
И демон грусти над ними летал.
Пить дезодорант для согрева,
Он пытался быть разрешенным кому -то,
Но телефон ответил ему:
«На данный момент подписчик недоступен.
Жизнь - это процесс в целом, коварный,
Как будто вы тонете посреди реки.
Ваша смерть - небольшая потеря,
просто меняет оператор,
и медленно исчезает входящие звонки
Другие песни исполнителя: