Юлия Марьянко и Вилен Кильченко - Божевільні
текст песни

Синьоокою чаклункою, бувало,
Називав мене і руки цілував,
Мабуть, справжнє щастя то було й не стало.
Час минув і вже, як сніг розтав.
Я не вірю в те, що почуття вмирає,
Що вогонь любові догорів.

Пр.
Більше ніхто,
Тільки я в тому винна -
Божевільна!
Більше ніхто,
Тільки я в тому винен -
Божевільний!

"Повернись!", - тобі сказати не зумію.
Квітень за вікном, а на душі - зима.
Ти вже не один, і я це розумію,
Що ж, у цього хотіла я сама.

Пр.

Більше ніхто,
Тільки я в тому винен -
Божевільний!

Божевільні..