Юрій Васильківський - Чорнобильські хати
текст песни

Порожні хати, всохлі вишні
Закляк колодязь у дворі –
За що карає нас Всевишній
Промінням чорної зорі.

Повзе прокляття по оселях,
І нищить землю навкруги.
Радіаційна його челядь
Збирає по хатах борги.

Приспів:
Чорнобильські хати, чорнобильські хати,
Вдивляється в небо, заплакана мати.
Чорнобильські хати, чорнобильські хати,
Вам випала доля, пустими стояти.

Хто винен стронцію сліпому?
Чим завинили ми, кому
Тому реакторові злому
Чи може Богу Самому.

О, збав, Господь, від кари тої,
Страшенне вогнище згаси.
Та зерна істини святої
До нас, до грішних донеси.

Приспів:
І день, і ніч – двадцяте літо
Усе кружля пекельний птах.
Мовчазно горбляться могили
В старих, покинутих хрестах.