ABC

Тарас Прохасько - FM - Track 09
текст песни

28

0 человек. считает текст песни верным

0 человек считают текст песни неверным

Тарас Прохасько - FM - Track 09 - оригинальный текст песни, перевод, видео

15.01 У мене вдома живе (це крім різних людей) одна видатна рослина — араукарія.

Якщо подивитися через вікно з вулиці, то її завжди видно. Араукарія ще нижча від мене, хоча має вже понад сто років. Вони дуже помало ростуть ці араукаріїї у своїх Андах. Адже араукарії — андські сосни. І живуть вони якихось три тисячі років. Вони були дуже модні на початку століття у європейських помешканнях. Стиль сецесія кохався у таких орнаментах. І дійсно, вона дуже гарна. Має лапаті галузки, розміщені по чотири у одному ярусі. Напостійно у неї є не більше трьох ярусів. Решта поступово осувається, відмирає і усувається. А на вершечку наростають нові міліметри. Араукарію принесли моїй бабці в дарунок за якесь успішне лікування ще у 20-х роках. Тоді вона була не більшою, ніж 40 см, хоч мала більше років, ніж сама бабця, яка тоді, щоправда, не була бабцею. Виходячи з власного темпу життя, араукарія була немовлям. На початку рослина нічого не

усвідомила. Пізніше вона щораз більше вдивлялася у все, що відбувалося в хаті, і всі наші переживання вкладалися у її річні кільця. Адже доведено, що рослини,

особливо такі досконалі, якщо не мислять, то принаймні все розуміють, відчувають і пам'ятають.

Часом з нею стає страшно. Це ж не так просто — бути свідком давніх подій і мати

можливість прожити ще кілька тисячоліть, переживши всіх нас, всіх, хто є тепер з нею. Ми, напевно, будемо для неї якимось напівреальним, напівказковим спогадом дитинства. Може, ми взагалі ледве-ледве зауважуємося нею — якщо зважити на

різницю життєвих темпів. І вже точно, що вона не встигає сприйняти окремих подій з нами — як фотоапарат з неймовірно довгою витримкою не фіксує того, що десь рухнулося. Так дерева, які живуть повільно, не зауважують, не можуть зауважити існування сезонних метеликів.

А я її час від часу купаю. І щоразу, виносячи сміття, бачу, що моє відро унікальне — бо в ньому — гілочки араукарії.

Недавно я купив ще одну маленьку сосонку з Анд. Вона, мабуть, моя ровесниця. Я переконаний, що хоч ця араукарія доживе до кращих часів.
15.01 Я живу дома (это отличается от разных людей) одно выдающее растение - Араукарию.

Если вы посмотрите через окно с улицы, это всегда видно. Араукария даже ниже меня, хотя это было более ста лет. Они очень выращивают эти араукарию в своих Андах. В конце концов, Араукария - Андианская Сосны. И они живут около трех тысяч лет. Они были очень модными в начале века в европейских помещениях. Стиль отделения, любимый в таких украшениях. И действительно, это очень хорошо. У него есть лапы ветвей, размещенные четыре в одном уровне. У него не более трех уровней. Остальное постепенно движется, умирает и устраняет. И новые миллиметра растут на вершине. Араукарию была привлечена к бабушкам в качестве подарка для успешного лечения в 1920 -х годах. В то время ей было не более 40 см, хотя у нее было больше, чем сама бабушка, которая тогда не была бабушкой. Основываясь на ее собственном темпе жизни, Араукария была ребенком. Вначале растение - это ничто

Она поняла. Позже она все больше и больше смотрела во всем, что происходило в доме, и весь наш опыт был вложен в ее ежегодные кольца. В конце концов, доказано, что растения,

Особенно так совершенно, если они не думают, по крайней мере, они понимают, чувствуют и помнят.

Иногда это становится страшным с ней. Это не так просто - быть свидетелем древних событий и

Возможность жить в течение нескольких тысячелетий, выжившие всех нас, всех, кто сейчас с ней. Мы, вероятно, будем для нее некоторой полуатлистской, полузащитной памятью о детстве. Может быть, мы едва ли ясные

Разница в жизни. И наверняка, что у него нет времени, чтобы воспринимать с нами отдельные события - поскольку камера с невероятно долгой выносливостью не исправляет то, что где -то катилось. Таким образом, деревья, которые живут медленно, не замечают, не могут заметить существование сезонных бабочек.

И я покупаю это время от времени. И каждый раз, принимая мусор, я вижу, что моя мусорная корзина уникальна - потому что в ней - ветви Араукарии.

Недавно я купил еще одну маленькую сосну у Анд. Она, наверное, мой сверстник. Я убежден, что, хотя эта араукария будет жить в лучшие времена.

Другие песни исполнителя:

Все тексты Тарас Прохасько

Верный ли текст песни?  Да | Нет