ABC

Бруно Ферреро - Разом
текст песни

11

0 человек. считает текст песни верным

0 человек считают текст песни неверным

Бруно Ферреро - Разом - оригинальный текст песни, перевод, видео

Новобранці мусили бігати щоденно. Ще до світанку, тільки вистрибнувши з ліжок, розігрівали м‘язи. Розпочинали службу в спеціяльному військовому антитерористичному корпусі, тому звикли до навантажень, що постійно збільшувались, аж до повної фізичної знемоги. Тепер усе було інакше. Ці вправи були не схожі на їхній щоденний біг з ритмічним співом.

Цього разу бігли у повному військовому спорядженні. Наказ звучав, як завжди: «Вирушайте разом, біжіть разом, працюйте як одна команда і повертайтесь разом. Якщо усім вам не вдасться повернутись, не повертайтесь взагалі!»

Безкінечна дорога, біль, спрага, повне фізичне виснаження спричинились до того, що починав затьмарюватись розум, і в шерензі бігунів діялось щось таке, що викликало неспокій.

У п’ятому ряді, в центрі колони, один юнак не встигав. Ноги іще рухались, але швидкости, з якою бігла група, не витримував. Це був Сандрі, – худий хлопчина з рудим волоссям. Його голова хиталась на всі боки. Хлопцеві було важко. Почав відставати.

Новобранець, що біг праворуч, не втрачаючи темпу, наблизився й узяв у того важкий карабін. Солдатові із рудим волоссям на якийсь час наче додалось сил, але вже невдовзі очі затягло туманом, і він ледь ворушив ногами, голова, здавалось, рухалась окремо від тіла.

Тоді новобранець, що біг зліва, не зупиняючись, узяв його каску й припасував собі під пахву. Сандрі знову міг бігти. Черевики важко в одному ритмі гупали об землю, здіймаючи куряву. Гуп, гуп, гуп, гуп.

Сандрі почувався кепсько, дуже кепсько, ледь тримаючись на ногах, він спотикався, та все ж намагався бігти. Два вояки, що бігли позаду, схопили наплечник, – кожен за один ремінець. Сандрі сконцентрував останні сили, і рота продовжувала біг – аж до заходу сонця.

Двом ліпше, ніж одному, вони бо мають ліпшу користь із своєї праці.

Бо як упадуть, один одного підніме.

Горе ж одному, як упаде, й нема нікого, щоб його підвести.

Так само, як лежать удвох – їм тепло; одному ж як загрітись?

Наскочить на одного хтось, удвох проти нього стануть; троїста нитка не так хутко рветься.

(Проп. 4, 9-12)

Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
Новобранцы должны были бежать ежедневно. Еще до рассвета только выпрыгнули из кроватей, они согрели мышцы. Они начали службу в специальном военном антитеррористическом здании, поэтому они использовались для постоянно растущих нагрузок, чтобы завершить физическое истощение. Теперь все было по -другому. Эти упражнения не были похожи на их ежедневное ритмичное пение.

На этот раз они бегали на полной военной технике. Заказ звучал как обычно: «Иди вместе, беги вместе, работай как одна команда и возвращайся вместе. Если вам не удастся вернуться, вообще не возвращайтесь! »

Бесконечная дорога, боль, жажда, полное физическое истощение вызвало разум, и что -то, что вызвало беспокойство в рядах бегунов.

В пятом ряду, в центре колонны, у одного молодого человека не было времени. Ноги все еще двигались, но скорость, с которой убежала группа, не была выдерживалась. Это был Сандри, худой мальчик с рыжими волосами. Его голова грелась со всех сторон. Это было трудно для мальчика. Он начал отставать.

Новичок, который побежал вправо, не теряя темпа, подошел и взял этот тяжелый карабин. Некоторое время солдат с рыжими волосами, казалось, был прикреплен к силе, но вскоре его глаза затянули туман, и он едва разбудил ноги, его голова, казалось, двигалась отдельно от тела.

Затем ноябрь, бегущий слева, не останавливаясь, взял его шлем и попал под подмышешку. Сандри мог снова бежать. Обувь было затруднено в одном ритме, чтобы попасть на землю, поднимая курицу. Гуп, Гуп, Гуп, Гуп.

Сандри чувствовал себя плохо, очень плохо, едва держась на ногах, он споткнулся, но все еще пытался бежать. Два сбежавших солдата схватили плечевым человеком - каждый для одного ремня. Сандри сосредоточил свои последние силы, и его рот продолжал бегать - до заката.

Два лучше, чем один, потому что они лучше пользуются своей работой.

Потому что, когда они упадут, они поднимут друг друга.

Горе одного, как он падает, некому принести его.

Так же, как они лежат вместе - они теплые; Один как идти?

Кто -то прыгнет на один, два против него; Трехпоточная работа не так быстро.

(Prop. 4, 9-12)

Из книги Бруно Ферреро "365 рассказов для души"

Другие песни исполнителя:

Все тексты Бруно Ферреро

Верный ли текст песни?  Да | Нет